Прикордоння – особливий світ на межі між двома світами. Лінія кордону визначає економіку, етику й історію місцевих громад.
Чим живе українсько-польський кордон сьогодні? Як місцеві спільноти – головні бенефіціари і користувачі кордону – облаштовують своє повсякдення і з якими проблемами стикаються? Як інфраструктура, міжнародні відносини та система управління кордонами впливають на їхні світогляд і життя? Як це – жити біля кордону?
“Європа без бар’єрів” дослідила це питання на прикладі життя громад поблизу двох пунктів пропуску на українсько-польському кордоні: найстарішого, Шегині-Медика, та одного з найновіших – Угринів-Долгобичув.
Читати Жити біля кордону. Громади Шегинь і Угринова (PDF)
Ключові пункти та висновки
- Мешканці сіл Угринів та Шегині, які живуть поряд з кордоном, сприймають його дуже прагматично. Для них кордон – важливе джерело доходу. Навіть різноманітні культурні ініціативи, проекти зі стимулювання туризму та стимулювання контактів між людьми спрямовані на залучення інвесторів та іноземних коштів, аби ті прискорили економічний розвиток Сокальського і Мостиського районів. У повсякденному житті майже немає міжетнічної напруги.
- Удосконалення прикордонної інфраструктури й економічний прогрес як наслідок цього могли б стати для місцевих громад Угринова додатковим фінансовим заохоченням брати участь у реформі децентралізації, оскільки лише так вони отримають нові прямі джерела доходів та більше повноважень їх витрачати.
- Люди наголошують на туристичному потенціалі регіону – який має красиву недоторкану природу та стародавню архітектуру. Це дуже відчутно в Угринові і Сокалі. Пішохідний перехід, та, можливо, пункт пропуску через річку Буг могли б надати додатковий поштовх для різноманітних туристичних проектів.
- Місцеві жителі майже не розуміють, як вони можуть впливати на політичні рішення, пов’язані з кордоном, і на рішення, які стосуються їхнього повсякденного життя. Надавши місцевим органам більше повноважень та доступні канали комунікації з тими, хто ухвалює рішення на центральному рівні, можна підвищити ефективність управління кордонами. Таке перенесення на український ґрунт принципу субсидіарності відповідає курсу на європейську інтеграцію.
- Довгі черги – це основна проблема на ПП «Угринів» та «Шегині». Крім того, вони перешкоджають економічному розвитку міста Львів, розташованого за 70 км від лінії кордону, хоча ця проблема пом’якшується завдяки дешевим авіарейсам і поїздам. З іншого боку, у сприйнятті місцевих жителів черги виглядають як дискримінація. Причини проблеми дуже розмаїті, а тому її вирішення вимагає багатьох інших позитивних змін, включно зі змінами в інфраструктурі й протидією корупції.
- Нові ПП можуть підвищити пропускну спроможність кордону лише за умови наявності хороших автомобільних доріг, що ведуть до них та до інших ПП. В іншому разі вони обслуговуватимуть лише місцевих «човників». Останніх негативно сприймають в районах, віддалених від кордону, тоді як мешканці Угринова і Шегинь не вважають їх проблемою.
- Автоматизація митних перевірок та електронні черги могли б сприяти вирішенню проблем довгих черг і протидії корупції.
Дослідження здійснено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» в межах проекту «Побудова безпечних і людяних кордонів через громадську оцінку українсько-польського кордону». Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково збігається з позицією Міжнародного фонду «Відродження».
Текст і аналіз: Руслан Мініч
Дослідницька команда: Ірина Сушко, Катерина Кульчицька, Руслан Мініч, Павло Кравчук
