За словами активістів, жодна з міських рад Закарпаття не надала інформації про генеральні плани міст, що є прямим порушенням закону “Про доступ до публічної інформації”
Жодна з міських рад Закарпаття не надала інформації про генеральні плани міст, що є прямим порушенням закону “Про доступ до публічної інформації”. Про це 2 квітня в Ужгороді розповіли Володимир Феськов, координатор Закарпатського Громадського Центру, й Олександра Матвійчук, голова правління Центру Громадянських Свобод, які здійснюють моніторинг доступності генпланів. Моніторинг координує Східноукраїнський центр громадських ініціатив за підтримки програми “Верховенство права” Міжнародного фонду “Відродження”.
За словами активістів, жодна з 13 міських рад не дала належної відповіді на запит про доступ до публічної інформації. “Ми просили надати інформацію про рішення органів місцевого самоврядування з приводу того, які частини генерального плану засекречено, а які є у вільному доступі, чи розміщено генплан на сайті відповідної ради, який порядок отримання інформації та чи може її отримати будь-хто охочий”, – розповів Володимир Феськов. Він пояснив, що, згідно з законом, інформація про генплан населеного пункту має бути оприлюднена на сайті місцевої ради й доступна для громадськості по запиту.
Володимир Феськов наголосив, що жодна з отриманих відповідей не містить конкретики. “Ми достеменно не знаємо, з яких матеріалів складаються генплани міст Закарпатської області. Кілька місцевих рад запропонували прийти й ознайомитися на місці, бо матеріали надто об’ємні й надавати їх немає технічної спроможності. Так учинили міста Перечин і Тячів. Свалява запропонувала ознайомитися з технічним завданням. З Іршави отримали відповідь, що генплану, затвердженого в належний законний спосіб, у них немає, а в Рахові й Хусті сказали, що генплани в них у розробці, тому надавати нема чого. Хоча відсутність нового плану не заперечує старого, за яким місто живе дотепер. Решта міст, у тому числі Берегове, Виноградів, Ужгород, Мукачево й Чоп, сказали, що ця інформація належить до службової і надати її вони не можуть”, – сказав активіст.
Зі свого боку, Олександра Матвійчук наголосила, що поняття “службова інформація” не означає “секретна”. Крім того, за її словами, засекречувати можна власне інформацію, а не документ, тож якщо вона є на документі, її слід заретушувати.
“Загалом (і це стосується не тільки генеральних планів, а й усіх документів, які створюють під час своєї діяльності органи державної влади) питання доступу до публічної інформації означає, що демократична влада та влада, яка йде на співпрацю зі своїми громадянами, відкриває доступ до цих документів, щоб отримати зворотній зв’язок. Влада, яка боїться виявити свої зловживання, порушення прав людини, неефективне управління ресурсами чи корупцію, засекречує ці документи, щоб про це не дізналися”, – стверджує Олександра Матвійчук.
Контакти:
Східноукраїнський центр громадських ініціатив
Аліна Бондар
099 932 36 73
bondar.alina21@gmail.com
***
Мета програми “Верховенство права” – підтримати ініціативи громадянського суспільства, спрямовані на захист прав людини й основоположних свобод, сприяти підвищенню правової свідомості та громадської активності на центральному та місцевому рівнях.
