«Зелене світло» на шляху до здоров’я

Вже 5 років в Україні працює інститут ромських соціально-медичних посередників. Зараз їх понад 50. Зрозуміло, що за цей час важко докорінно змінити якість життя ромського населення. Але зусилля медіаторів крок за кроком поліпшують цю якість.

Вже 5 років в Україні працює інститут ромських соціально-медичних посередників. Зараз їх понад 50. Зрозуміло, що за цей час важко докорінно змінити якість життя ромського населення. Але зусилля медіаторів крок за кроком поліпшують цю якість. 

Публікуючи «Успішні історії від ромських медіаторів, Міжнародна благодійна організація  «Чіріклі» як ініціатор впровадження європейського досвіду роботи медико-соціальних посередників в Україні хоче показати, як працює ця ініціатива, що доброго вдається зробити медіаторам. Сьогодні наш співрозмовник – Микола Юрченко.

Він очолює Львівську ромську громадську організацію «Терніпе». Починаючи з 2010 року, у співпраці з фондом «Чіріклі», працює соціально-медичним посередником на Львівщині.

На відміну від Закарпаття, на Львівщині немає таких великих поселень ромів. Найбільш компактно роми проживають у Шевченківському районі. Там мешкають десь близько 150-ти сімей.

На запитання, чого у його роботі медіатора більше – проблем чи позитиву, і з чого він починав, Микола Юрченко відповів:

Ми почали свою роботу з того, що пішли у тому районі, де здебільшого мешкають роми, у медичні заклади. А точніше, до головних лікарів цих закладів. Першою була дитяча лікарня.

Тут варто зауважити, що я керую організацією «Терніпе» вже понад 11 років. І посередництво – це те саме керування організацією. Ти людина, яка функціонує як посередник між владою і тією громадою, якою ти опікуєшся.
Ми зустрілися з головним лікарем дитячої лікарні. На жаль, того, що ми хотіли для нашої громади – безкоштовних ліків – отримати не вдалося. Всі ми є громадянами України. Як сказала мені головлікар: якщо у нас є важкохворі діти, то ми знаходимо резерв і лікуємо їх коштом лікарні. Але, на жаль, з кожним роком фінансування медицини зменшується, і люди мусять самі купляти практично все необхідне для лікування, незалежно від своєї національності.

Але нам було сказано, що коли вас не захочуть приймати, чи хтось негідно поводитиметься з персоналу лікарні, то нам слід одразу звернутися до нього, головлікаря дитячої лікарні, і він розбереться.

Після цього ситуація дещо змінилася. Лікарнею пішли чутки, що приходили якісь роми, щось обговорювали з головним лікарем, і тому краще не мати з ними проблем.

Спитаєте, що ж було далі? А ось що. За словами Миколи Юрченка, люди розповідали йому таке: якщо свого часу треба було платити і лікарю, і персоналу за якісь послуги, то з того часу з них перестали брати гроші. Це добре, але все одно медичне обслуговування залишається вартісним – аптека, ліки й т. ін. Певна річ, коли йдеться про дитину, батько й мати віддадуть останнє. Але і останнього іноді нема…

Так само медіатор навідався і до головного лікаря, який має у своєму підпорядкуванні поліклініку та лікарню швидкої допомоги. З ним обговорили випадки, коли ромів не приймали або швидка допомога не хотіла їхати в район, де вони компактно мешкають, особливо вночі. Відтак домовилися, що головлікар проведе відповідні розмови з медиками. Після цього запросили лікаря, який завідував рентген-кабінетом, і сказали: «Це буде наш медичний посередник для вас, ромів».

Микола Юрченко веде далі:

–      І відтоді ми спілкуємось із цим лікарем, який нам в усьому допомагає. Навіть були випадки, коли раз на місяць він дозволяв 10-ти ромам безкоштовно пройти обстеження внутрішніх органів, що коштує досить дорого.Тепер, коли роми приходять у лікарню, цей лікар (а він завідувач відділу), телефонує у відповідні відділення і каже: «Зараз до вас прийдуть роми». Виписує спеціальні талончики, і людей приймають без проблем і черги.

Медіатор вважає, що це – великий позитив, на який спромоглася його організація «Терніпе» у співпраці з фондом «Чіріклі» на Львівщині.

Приємно чути, що доступ невеличкої ромської громади Львова до медичних послуг поліпшився. Отже, медико-соціальне посередництво – це справді ефективний механізм?

Безперечно, ефективний, – каже пан Юрченко. – Скажімо, ми знайшли одну невеличку стежку, де у нас є «зелене світло», де ми можемо вирішити хоча б деякі, зрозуміло, не всі глобальні питання (на жаль, залишаються серйозні операції, дороге і складне лікування). Але початкову діагностику і обстеження ми вже налагодили.

Завершуючи розмову, я спитала в медіатора Миколи Юрченка, що б він побажав своїм колегам, соціально-медичним ромським посередникам, які працюють по всій Україні?
Ромський активіст відповів:

Якщо ви беретесь до цієї справи, то маєте бути впевнені в собі, мати повагу всередині громади і любити ту справу, якою займаєтесь. Якщо виникають якісь проблеми в роботі – нас понад 50 медіаторів по всій Україні, спілкуйтесь, і вам допоможуть. Щастя усім!

Довідка
Модель ромських медіаторів – соціально-медичних посередників – в Україні з 2010 року впроваджує МБФ «Чіріклі» за підтримки Програми Ромське Здоров‘я (Будапешт) і Ромської програмної ініціативи Міжнародного Фонду «Відродження». Мета – підтримка ромів з боку держави на національному та регіональному рівнях.Медіаторами  стали, насамперед, представники ромських громад, які користуються особливою довірою та пошаною серед ромів, до того ж мають певний рівень освіти. Також серед посередників є не роми за національністю, але люди, небайдужі до проблем, з якими стикається ромська спільнота. На сьогодні мережа  соціально-медичних посередників, які працюють в ромських громадах в Україні, налічує 55 осіб. За час реалізації проекту медіатори надали допомогу понад 12 000 ромів.

Діяльність здійснюється в рамках проекту Ромської програмної ініціативи Міжнародного фонду «Відродження» «Розвиток і підтримка мережі ромських соціально-медичних посередників в 7-и регіонах України»

Автор: Ірина Ткаченко, Міжнародна благодійна організація “Чіріклі”

За матеріалами: Правовий простір

 

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: