У рамках ухваленої в 2013 році «Стратегії захисту та інтеграції в українське суспільство ромської нацменшини» в Одесі пройшов «круглий стіл», присвячений освіті ромського населення. До участі в бесіді запросили директорів і вчителів сільських шкіл, у яких навчається найбільше дітей ромів, а також представників Інституту вдосконалення вчителів, профільних департаментів, громадських організацій.
У рамках ухваленої в 2013 році «Стратегії захисту та інтеграції в українське суспільство ромської нацменшини» в Одесі пройшов «круглий стіл», присвячений освіті ромського населення. До участі в бесіді запросили директорів і вчителів сільських шкіл, у яких навчається найбільше дітей ромів, а також представників Інституту вдосконалення вчителів, профільних департаментів, громадських організацій.
«Людина, батьки якої не мали освіти, бабусі-прабабусі не ходили до школи, — буде мало мотивована до отримання освіти. Адже можливості, які відкриває освіта, для такої людини не очевидні. Тим не менше, сьогодні людина без освіти неконкурентоздатна на ринку праці, може бути обмежена в доступі до реалізації своїх прав, перш за все, через незнання про останні. Вона не матиме можливості отримати доступ до нормальної медицини та інших гарантованих прав», — висловила своє спостереження директор Ромської програмної ініціативи Міжнародного фонду «Відродження» Ольга Жмурко.
Фонд «Відродження» займається підтримкою ромських громад в Україні вже 20 років. За цей час Фонд надав підтримку різноманітним ініціативам: створенню соціальних підприємств для працевлаштування, культурним ініціативам, створенню недільних шкіл, надання прямої підтримки на облаштування інфраструктури компактних поселень. Фонд перепробував всілякі способи допомоги представникам цієї національної меншини: сприяли з оформленням паспортів, підшукували людям роботу, підтримували їхні фестивалі. «Але згодом ми зрозуміли, що всі наші кроки спрямовані на вирішення миттєвих, а не стратегічних проблем. І ми розпочали підтримувати ініціативи, спрямовані на посилення можливостей ромських громад. Фонд підтримує організації, які сприяють тому, щоб ромський народ сам відстоював свої права — бороися за «недискримінацію», протидію соціальним стереотипам. І цей плацдарм до самосвідомості готує їм саме школа», — наголосила Ольга Жмурко. Тому так важливо, щоб ромські діти здобували освіту – це перший крок до рівних суспільних і правових можливостей. За підтримки Ромського Освітнього Фонду (Будапешт) Міжнародний фонд «Відродження» виділяє стипендії для здобуття вищої освіти. Цього року стипендії на здобуття вищої освіти отримали 25 представників ромських громад з Одеси. «Одеський регіон другий в Україні за чисельністю ромського населення в Україні. Лише об’єднавши зусилля органів місцевої влади й освітян, ми зможемо зрушити це питання з мертвої точки. Нам усім разом треба подбати про те, як зробити освіту для ромів доступнішою, тобто бути більш проактивними», — зауважила пані Ольга.
Справді, пояснити ромам, для яких традиції не порожній звук, що в їхньому житті треба щось змінити й дати дітям освіту, — майже нереально. Більшість з них живе так, як жили їхні батьки. А відтак, як зазначив під час «круглого столу» голова благодійного фонду «Планета добрих людей» Максим Джум, виходить замкнене коло: діти повторюють своїх батьків і, коли самі стають батьками, не бачать необхідності в отриманні їхніми дітьми освіти. «Для ромів як для батьків основна потреба — нагодувати й одягнути дитину. Вони живуть в інших економічних реаліях. Для них важко (бо ніхто їх цьому не вчив) стати своїм дітям тими батьками, які дадуть старт у житті, — відправити їх до школи, потім умотивувати на отримання якоїсь професії. Тому насамперед треба працювати з батьками, а потім переключатися на дітей», — зауважив Максим Джум. Праця з батьками — це європейський досвід. Там давно зрозуміли, що простіше почати вирішувати проблему в її зародку, аніж потім витрачати людські й матеріальні ресурси на усунення глобальнішої біди. «Відповідальному батьківству» ромів вчать на спеціальних курсах, які організовуються в поселеннях їх компактного проживання.
Не стоять осторонь проблем освіти ромів і звичайні сільські вчителі. Зі свого боку, вони роблять навіть більше, ніж комусь може здатися. «У нас мають навчатися близько 130 ромських дітей. На практиці — приходять лише п’ятеро-шестеро. І щодня, за графіком, черговий вчитель, якщо нема дітей, іде в табір на бесіду з бароном. Там ніхто, крім барона, це питання не вирішує. Таким чином і збираємо дітей на навчання», — розповіла директор Нерубайського НВК Світлана Зубрицька. Займаються в школах і вирішенням дискримінаційного питання. Так вчителі спробували заохотити учнів до отримання освіти через притаманне їм мистецтво, що позначилося на самому процесі навчання.
Результатом «круглого столу» стало розроблення рекомендацій для освітян — «Як заохотити ромських дітей до отримання освіти». Подібні зустрічі, за задумом організаторів, проводитимуться і в інших регіонах України.
За матеріалами “Чорноморські новини”
