Леся Гасиджак, експертка ГО "Український центр розвитку музейної справи", опублікувала статтю, присвячену першій сесії семінарської програми для музейних працівників "Презентаційна продукція та промоція музею"
Леся Гасиджак, експертка ГО “Український центр розвитку музейної справи”, опублікувала на порталі “Prostir.museum” статтю, присвячену першій сесії семінарської програми для музейних працівників “Презентаційна продукція та промоція музею”, що тривала 3-6 вересня в Києві. Захід було проведено за підтримки Міжнародного фонду “Відродження” та МБФ “Україна 3000”.
Завершилась перша сесія семінару “Презентаційна продукція і промоція музею”
Леся Гасиджак
Музейний бренд – це сприйняття людьми власне музею. Це враження і уявлення про музей, які формуються у відвідувача під час контакту з музейною дійсністю. А точки цього контакту – це й колекція, освітні програми, крамниця і веб-сайт, кав’ярня, етикетки, персонал, будівля, система знаків, буклети і постери і багато іншого.
Власне тому, який саме шлях має пройти колектив музею, над чим треба працювати і як щоб останній став брендом, було присвячено першу сесію другої семінарської програми для музейних працівників на тему «Презентаційна продукція і промоція музею», що тривала 3-6 вересня 2014 р. в Києві і реалізується Українським центром розвитку музейної справи в рамках дворічного проекту «ProMuseum: розвиток ресурсної бази та модернізація музейної галузі». Учасники семінару – це 18 музейних працівників з 16 музеїв України, що обиралися на конкурсній основі на підставі рішення Експертної ради проекту.
Протягом чотирьох днів учасники слухали лекції, брали участь в обговореннях і дискусіях, виконували різноманітні практичні завдання, що стосувалися музейного менеджменту і маркетингу, того, яким музей себе бачить, і яким він хоче, щоб його бачили інші, що повинен зробити музей для того, щоб стати трендом свого міста і свого регіону.
Що таке музейний брендинг? Який вплив на нього маємо ми в умовах обмеженого фінансування? Що пов’язує зв’язок бренду і стратегію? Як виокремити потреби і сильні сторони свого музею та як підійти до розробки музейного бренду – всі ці питання охопила один з тренерів, Олександра Бакланова, консультант з питань комунікацій, маркетингу і стратегій, партнер компанії pro.mova.
Своїм досвідом з розробки концепції бренду поділилися Тетяна Пилипчук (науковий співробітник Харківського літературного музею) та Юлія Ваганова (заступник директора Національного художнього музею України); про презентаційну продукцію конкретного музею та менеджмент презентаційного проекту розповіли Тетяна Сосновська, директор Літературно-меморіального музею-квартири П.Г. Тичини в Києві та Олена Гончарук, керівник відділу зв’язків з громадськістю НХМУ.
Окремий день було присвячено темі розробки презентаційної продукції. Учасники семінару мали можливість спілкуватися з групою дизайнерів, очолюваною Віталієм Шостею, завідувачем кафедри дизайну Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури, керівником Майстерні графічного дизайну. Дизайнер Роман Шостя зупинився на питанні діалогу між замовником та дизайнером, адже в основі розробки презентаційної продукції є постановка завдання, бо від нього залежить фінальний результат. Зокрема, він наголосив на 10 типових помилках, які не можна допускати при роботі над створенням логотипу будь-якої компанії, не лише музею:
1. Використання “вичурних” шрифтів
2. Лапки в лого – непрофесіоналізм
3. Елементи дизайну виглядають, як помилка при друці
4. Деформування геометрії шрифта (звуження чи розтягування шрифта)
5. Використання образів-паразитів (земна куля, чоловічки-мазки) – вони сприяють невпізнаності, бо таких забагато, і таким чином ми рекламуємо своїх конкурентів
6. Використання популярних кінцівок (-ок, -офф)
7. Забагато інформації у лого
8. Відображення руху в лого
9. Претензія на дотепність
10. Лого не передає настрій
Дизайнер Олена Батенко більше уваги приділила темі реклами поза межами власне музейної території: «простота, нестандартні рішення, зовсім трохи коштів і дуже багато бажання розповісти про себе і свою особливість – і ваш музей дуже швидко перетвориться на бренд міста».
Складовою бренду музею та його формуючою є сувенірна продукція, яку музей може запропонувати своїм відвідувачам. Для останніх – це матеріальний знак про місце, де він побував, це річ, яка може репрезентувати власника цієї речі в очах інших людей як об’єкт комунікації. Для музею ж сувенір – це реклама бренду. В другу чергу – річ, яка приносить хоч невелику, але матеріальну вигоду. Ця тема є трохи болючою для українських музейників, адже власною сувенірною продукцією, а ще й щоб вона була високого рівня, можуть похвалитися фактично одиниці. І її розробка стане одним з завдань учасників семінарської програми «Презентаційна продукція і промоція музею».
“Сіль і суть цікавого музейного сувеніра у тому, щоб зображення музейного предмета чи його елемента (наприклад, ящірки з картини Босха у Музеї Прадо) зажило своїм СУЧАСНИМ життям, незалежним від оригіналу” – таким є основний меседж дизайнера Світлани Кошкіної, яка поділилася своїми порадами з музейними працівниками-студентами.
“Проте найкращий спосіб реклами для музею – це створити такий емоційний стан, яким людина захоче поділитися з іншими і прийде за цими відчуттями до музею повторно», – не забувати на цьому основному меседжі закликав учасників Зеновій Мазурик, громадський і державний діяч, музеєзнавець, культуролог, фасилітатор проекту «ProMuseum: розвиток ресурсної бази та модернізація музейної галузі».
Учасники семінару отримали домашнє завдання, яке мають виконати спільно з усім колективом, а представляти та обговорювати його будуть на другій сесії, що відбудеться незабаром.
Контакти:
ГО “Український центр розвитку музейної справи”
(044) 278 42 11
promuseum@prostir.museum
