Дводенний семінар зібрав більше 60-ти представників ЦПІКів з усієї України - загалом же мережа налічує понад 40 Центрів.
Перший день навчального семінару для мережі Центрів правової інформації та консультацій став днем обміну досвідом та живого спілкування. І в результаті – розумінням того, що в нинішніх умовах Центри зуміли не лише вистояти, об’єднатися в сильну мережу, але й трансформуватися і освоїти нові види діяльності.
Дводенний семінар, що розпочався 30 жовтня поблизу Києва, зібрав більше 60-ти представників ЦПІКів з усієї України – загалом же мережа налічує понад 40 Центрів. Втім, за п’ять років свого існування вона не зазнавала таких якісних змін, як за останній час. Саме на цьому на початку зустрічі з учасниками заходу наголосив директор програмної ініціативи «Права людини і правосуддя» Міжнародного фонду «Відродження» Роман Романов. Він згадав, як у 2005-му році наші представники їздили до Канади переймати досвід роботи подібних Центрів, і звернув увагу, наскільки зараз сильною стала українська мережа, наскільки важливо надавати винятково якісну безоплатну правову допомогу, бути конкурентоздатними, а значить – отримувати подальше фінансування, аби розвиватися.
Із вітальним словом до учасників семінару звернувся заступник директора Координаційного центру Мирослав Лаврінок. Він підкреслив важливість роботи Центрів правової інформації та консультацій як ефективного інструменту надання первинної правової допомоги. Пан Лаврінок розповів про діяльність регіональних центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги, впровадження та перші результати роботи системи управління якістю, про останні законодавчі ініціативи, які вносять суттєві зміни до законодавства про безоплатну правову допомогу (зокрема, надання такої у цивільних та адміністративних справах).
Досвід Польщі і підготовка параюристів
Програма дня була насиченою. Досвід Польщі у розбудові системи безоплатної правової допомоги презентувала керівник Волинської обласної громадської організації «Центр правової допомоги» Олена Матвійчук. Презентація ця варта окремої уваги, тож про неї читайте у наступних матеріалах на «Правовому Просторі».
Досвідом успішної співпраці Центрів з місцевими органами самоврядування поділилися юристи з трьох міст: Василь Касьянов з Херсонської обласної організації КВУ, Андрій Малетін з Прикарпаття, «Станіславської правозахисної групи», Денис Гречко зі Всеукраїнського Благодійного фонду «Горєніє». Зокрема, Денис навів типові приклади участі правозахисників Центру у наданні допомоги вимушеним переселенцям у Дніпропетровські області, які стикаються зараз з численними випадками порушення їхніх прав на отримання документів, працевлаштування, надання медичної та соціальної допомоги і т.п.
Про підготовку параюристів (тобто, правових консультантів) у сільській місцевості розповіли Людмила Ковтун з «Фонду сільських громад Дворечанщини» та Олена Рябова з Сумщини, «Усвідомленого вибору народу». Обговорили питання, наскільки виправданим було рішення навчати саме сільських голів, і наскільки це допомагає людям у надто відділених селах, куди навіть автобуси ходять раз на тиждень – що вже говорити про допомогу кваліфікованого юриста.
Неоголошена війна – нові виклики
Новим для Центрів видом діяльності у зв’язку з подіями в країні стала організація правової допомоги мобілізованим, військовим, учасникам АТО та їх родинам. Про досвід своїх організацій розповіли Наталія Піддубна з Чернігівського громадського комітету захисту прав людини та представники Херсонського обласного фонду милосердя та здоров’я Наталя Бімбірайте та Дмитро Углач. Присутні почули про напрацювання юристів та волонтерів, які в умовах неоголошеної війни освоюють нетипові види допомоги тим, хто через анексію та війну вимушено покинув свої землі та домівки, тим, хто захищає кордони України і воює на окупованих територіях. Стикнувшись з такими проблемами півроку тому, сьогодні правозахисники прогнозують: все тільки починається. З часом і вимушені переселенці, і військові будуть потребувати повної реабілітації. «Якщо сьогодні ми не будемо звертати уваги на ці проблеми – отримаємо соціальний вибух», – впевнена Наталя Бімбірайте, яка водночас є координатором волонтерського руху «Армія SOS Херсон».
“Вражає те, що під тиском зовнішніх обставин Центри правової інформації та консультацій не ламаються, а трансформуються, розширюють спектр допомоги людям: від правової – до гуманітарної, допомоги армії – того, що вимагає час, – каже координатор програмної ініціативи «Права людини і правосуддя» МФ «Відродження» Ольга Гальченко.
Працюють попри небезпеку й інформаційну ізоляцію
Вразили присутніх і доповіді представників Центрів, які намагаються надавати безоплатну правову допомогу на звільнених, по факту – дуже проблемних територіях України. Особливої поваги заслуговує досвід Ігоря Орла з громадської організації «Вибір», який, налагодивши роботу ЦПІКу в Стаханові, після окупації міста наполегливо починає все з нуля – відновлює роботу Центру у Старобільському районі. Про запуск просвітницької програми «Захист прав мешканців Донбасу» розповів Сергій Коваленко з «Агенції демократичного розвитку Донбасу», а Сергій Кошель з ГО «Громадська платформа» – про те, як вдається надавати безоплатну правову допомогу у містах Рубіжна та Кремінна. На Луганщині, в умовах інформаційної ізоляції людей, більшість яких знаходиться під впливом проросійської пропаганди, не припиняють надавати людям правову допомогу 15 юристів обласної організації «Суспільна служба правової допомоги», розповів юрист цього Центру В’ячеслав Скрипник.
Емоційну дискусію презентували представники громадських організацій «Романі черхень» Мирослав Горват, Благодійного фонду «Розвиток» Олег Григорьєв, «Ромського правозахисного центру» Яна Бондаренко, а також Харківської організації «Чачімо» Наталя Бурлуцька.
«Політика щодо ромів з боку держави є декларативною – на неї бракує державних коштів, – говорить директор «Ромської програмної ініціативи» Ольга Жмурко. «Формально на вимогу Євросоюзу держава піклується про ромів, але реальної допомоги, окрім як від донорських та громадських організацій, ці люди не отримують».
Європейські правозахисники взагалі вважають ситуацію з ромами в Україні катастрофічною, підтверджує Мирослав Горват. Головні невирішені проблеми: неможливість для ромів отримати основні документи (як мінімум 80% з них не мають жодних документів!), зареєструвати житло, отримати соцвиплати, медичну допомогу та освіту, інформаційна ізольованість, упереджене ставлення до ромів в країні і т.п.
«Правовий Простір» об’єднує та інформує
Завершувало програму першого дня інформаційне повідомлення від команди «Правового Простору». Головний редактор інформаційного ресурсу Наталя Бімбірайте та координатор Анна Мартинюк презентували нові розділи на сайті, нагадали про механізми та якість співпраці Центрів з порталом. Адже «Правовий Простір» – це не лише зібрана, структурована і викладена трьома мовами інформація про діяльність Центрів, а й сильний метод піару, в тому числі серед організацій-донорів.
За матеріалами Правового Простору
