Запровадження Євросоюзом безвізового режиму може зменшити міграційний потенціал України

У Берліні відбувся Восьмий форум німецько-українського громадянського суспільства “Київські діалоги”

28-29 лютого в Берліні відбувався Восьмий форум німецько-українського громадянського суспільства “Київські діалоги”. Цього року захід підтримали Федеральний центр політичної освіти, Німецьке товариство Східної Європи, “Німецька хвиля”, Європейська академія Берліна, “Європейський обмін”, Фонд імені Гайнриха Бьоля, Комісія у справах мігрантів Української греко-католицької церкви, Український центр економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова, Фундація українсько-польської співпраці ПАУСІ, Акція солідарності німецьких католиків із людьми в Центральній і Східній Європі “Renovabis”, Фонд імені Роберта Боша та Європейська програма Міжнародного фонду “Відродження”.

Про стереотипи та реальні міграційні загрози як для ЄС, так і для України говорили професор Ярослав Грицак (Український католицький університет) і доктор Олена Малиновська (Національний інститут стратегічних досліджень).

За словами експертів, наразі немає критичного рівня міграції українців за кордон, ба більше – українці менш схильні змінювати країну, ніж, наприклад, росіяни. Проте економічні чинники змушують людей шукати шляхи виживання завдяки праці за кордоном. Нерідко заробітчани залишаються в країні тимчасового перебування назавжди через безперспективність повернення на батьківщину.

За словами фахівців, статистика стверджує, що масове переселення українців – це лише стереотип. Хоча молоде покоління більш мобільне й амбіційне, проте ментально в українців ще живе страх відкритого простору через довгу ізоляцію. Більш зріле покоління схиляється до міграції на схід, а молодь – хоч і на захід, але більше з метою туризму й навчання. Експерти наголошують: насправді міграція є загрозою не для Європи, а передусім для України.

Фахівці переконані, що “навали” українців у ЄС не буде, навіть якщо кордони стануть більш ліберальними. “Кордон не став перепоною для міграції, але створює багато перепон у дотриманні прав людини та сприяє корупції”, – сказав Ярослав Грицак.

Йосиф Мілян, єпископ-помічник Київської архієпархії Української греко-католицької церкви, навів результати анкетування представників української діаспори в Італії: причиною міграції людей стала неповага до прав і гідності людини в Україні.

Андрій Васькович, представник “Карітас Україна”, наголосив, що від міграції чимало проблем і в Україні. “Трудова міграція створює фінансові можливості, але руйнує сім’ї”, – зауважив експерт. По-перше, заробітчани залишають похилих батьків і дітей удома з фінансовими проблемами. По-друге, через закритість кордону важко не лише потрапити за межі рідної країни, а й повернутися на батьківщину. По-третє, існує велика проблема з інтеграцією заробітчан після життя за кордоном. За інформацією Андрія Васьковича, сьогодні в Україні нараховують до 4 млн. мігрантів: 2,5 млн. у Росії, 1,5 млн. в ЄС.

За словами експерта, діти, батьки яких перебувають на заробітках, часто не мають проблем із грошима, але мають проблеми з наркотиками й інші зловживання. Таких дітей називають “євросироти”: вони отримують євро, але фактично не мають поруч батьків. У дітей виробляється ставлення до батьків як до банкоматів.

Максим Буткевич, представник Центру “Соціальна дія”, наголосив: “Україна не є безпечною країною для біженців. Біженці потерпають від жорстокого ставлення та грубих порушень прав людини”. Крім того, в Україні не передбачено жодної фінансової допомоги біженцям. На його думку, у державі слід змінити фокус – з репресій та обмежень до прав людини.

Ірина Сушко, експерт Громадської ініціативи “Європа без бар’єрів”, відзначила: “Запровадження безвізового режиму між Україною та державами – членами ЄС – взаємовигідний результат, оскільки процесу скасуванню віз передує виконання українським урядом низки завдань, що сприятимуть покращенню окремих сфер державної політики України у відповідності до стандартів Європейського Союзу”. Громадський моніторинг виконання урядом України Плану дій із візової лібералізації Україна-ЄС засвідчив: прогрес України на шляху до безвізового режиму з ЄС є нерівномірним. Уряд України досягнув значного успіху за блоком 2 (“Нелегальна міграція, включно з реадмісією”) і помірного успіху за блоком 3 (“Громадський порядок і безпека”), водночас зафіксовано регрес у блоці, що стосується безпеки документів.

На думку Ірини Сушко, однією з найважливіших умов надання безвізового режиму для громадян України є регульована й ефективна міграційна політика, що систематично відстежує міграційний потенціал України та здатна адекватно відповісти на міграційні фобії, що існують серед окремих країн ЄС.

Згідно з дослідженням “Європи без бар’єрів”, дві третини опитаних не мають планів виїхати за кордон після запровадження безвізового режиму з ЄС. Частка тих, хто допускає можливість виїзду в майбутньому, становить 31%. Усього 5% опитаних мають конкретні плани щодо виїзду.

За словами експертів, запровадження безвізового режиму має значно зменшити міграційний потенціал України. Це частково зніме проблеми нелегальної міграції. Наприклад, після запровадження в Португалії ліберального візового режиму нелегальна міграція скоротилася до 1%.

На сьогодні Україна на 75% виконала умови запровадження законів і рамкових документів. Вимогу безпеки документів виконано лише на 25%, вимогу щодо дотримання фундаментальних прав – на 40%. За словами фахівців, диспропорція є, але позитивний процес відбувається.

При цьому Тарас Стецьків, народний депутат України, наголосив: “Нові закони з питань міграції є формальні і лише впроваджують слабкі обмеження репресивних порядків. Особливих зрушень поки ніхто не чекає. Проте тиск колег із ЄС може багато змінити”.

Щодо трудової та сексуальної експлуатації експерти навели останні дані Міжнародної міграційної служби та ОБСЄ, згідно з якими чисельність випадків торгівлі людьми в Україні значно скоротилася. Наталія Бочкор, представниця Міжнародного жіночого правозахисного центру “Ла Страда Україна”, відзначила: “Щодо внутрішньої ситуації України у справі людської експлуатації, то вона має 4% загальної кількості експлуатацій, і в більшості випадків це сексуальна експлуатація. Проте з вересня 2011 року набув чинності закон про протидію торгівлі людьми, і це є добре”. За її словами, найбільша офіційна цифра сягає 110 000 постраждалих від трудової чи сексуальної експлуатації. “Через часто негласність випадків насильницьких дій зафіксувати статистику важко, і ми розуміємо, що ці дані – лише верхівка айсберга”, – сказала експерт.

Відеоматеріали конференції

Більше на сайтах www.pauci.org та www.kiev-dialogue.org

Фундація ПАУСІ
Анастасія Попсуй
(044) 425 92 58

***

Мета Європейської програми – сприяти європейській інтеграції України шляхом фінансової й експертної підтримки громадських ініціатив.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: