У ніч з 2 на 3 серпня 1944 року у нацистському таборі смерті Аушвіц-Біркенау у газових камерах було знищено від4200 до 4300 ромів. А загалом у ньому загинуло понад 20 тисяч. Вважається, що за весь час під час геноциду загинуло близько 250 тис. ромів, постраждавши найбільше від нацистів. Понад 90% ромського населення Австрії, Німеччини та Естонії було знищено нацистами. А в межах сучасної України за приблизними оцінками загинуло близько 24 тисяч ромів.
Втім, ці важливі для колективної пам’яті історії окремих малих етнічних або соціальних груп часто стає неможливим побачити за великими історичними наративами, зокрема про страждання, боротьбу, жертовність і націотворення в часи трагедій. Саме такою є історія геноциду ромів часів Другої світової війни, який часто називають «забутим геноцидом».
Лише у 1996 році лідерами ромських організацій 10 країн Європи та США на конференції «Геноцид — Пам’ять — Надія», 2 серпня було встановлено, як Міжнародний день пам’яті жертв нацистського геноциду ромів.
В Україні, попри його визнання на політичному рівні, зокрема й ухвалення Верховною Радою у 2004 році постанови про щорічне відзначення Міжнародного дня пам’яті Голокосту ромів, геноцид ромів досі залишається недостатньо дослідженим. Переважно про це майже не йдеться у шкільних програмах та навчальних матеріалах по історії Другої світової війни.
Пам’яті і знанню про геноцид ромів не можна дозволити втратитись або залишитися такими, як вони є зараз. Ми винні це як тим ромам, що стали жертвами геноциду, так і тим, що його пережили, їхнім нащадкам тощо. Окрім цього, засудження звірств проти ромів у минулому є нагальним для боротьби з антициганізмом, що є актуальним зараз і, на жаль, залишається ледь не єдиною прийнятною формою расизму, в тому числі в Україні.
Розуміючи це, Міжнародний фонд «Відродження» докладається до підтримки і розвитку комеморативних практик довкола трагедії ромського геноциду часів Другої світової війни.
Ми підтримуємо ініціативи з
- Актуалізації тематики геноциду ромів в рамках державної політики пам’яті та національних комеморативних практик;
- Розвитку і поширення академічного знання про геноцид ромів;
- Освіти та просвіти з питань геноциду ромів;
- Мистецького осмислення проблеми геноциду ромів (фільми, меморіальні концерти-реквієми, конференції), тощо.
Що радимо почитати/подивитись:
Головне зображення: епізод з виставки “Зневажений геноцид” Українського центру вивчення історії Голокосту.
