Практика надання безкоштовної правової допомоги бідним верствам населення була в усі часи. Проте сам термін «клінічна юридична освіта» з’явився на початку ХХ століття у США. Його поява визначила новий напрямок у сфері юридичної науки.
Практика надання безкоштовної правової допомоги бідним верствам населення була в усі часи. Проте сам термін «клінічна юридична освіта» з’явився на початку ХХ століття у США. Його поява визначила новий напрямок у сфері юридичної науки. В 70-х роках юридичні клініки в Америці були вже звичною практикою. Акредитовує «клініки» Американська Асоціація юристів. Ця організація розглядає клінічну освіту як один із варіантів отримання студентами знань та практики. Пізніше цей досвід поширився й в інших країнах. В Україні перша юридична клініка з’явилась у 1996 році. Це юридична клініка Pro bono (що в перекладі означає «для добра») Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.
Зараз юридична клініка, це структурний підрозділ юридичних факультетів, де студенти-юристи під керівництвом викладачів практикуються, надаючи безкоштовну юридичну допомогу. Відповідно до Наказу МОН № 592 юридичні клініки мають функціонувати в усіх навчальних закладах III–IV рівнів акредитації, які здійснюють підготовку фахівців за напрямом «Право», незалежно від форми власності та підпорядкування.
Роман Романов, директор програмної ініціативи «Права людини і правосуддя» Міжнародного фонду «Відродження» зауважує: «Практика, яку здобуває студент у юридичних клініках дуже цінна, осільки допомагає пов’язати теоретичні знання отримані в університеті з реальним практичним світом».
Про діяльність юридичних клінік в Україні, розвиток юридичної клінічної освіти у співпраці з органами виконавчої влади, що здійснюють державну політику в галузі юридичної освіти, провідними провайдерами правової допомоги та міжнародними інституціями, – йшлося під час круглого столу, присвяченого 20-річчю діяльності юридичних клінік в Україні відбувся в Києво-Могилянській академії 14-го грудня.
З 2005-го року Україні є громадська організація Асоціація юридичних клінік України, яка підтримує діяльність юридичних клінік, сприяє розвитку юридичної клінічної освіти та реалізації відповідних науково-освітніх програм в Україні.
Асоціація – це 2000 викладачів та студентів, які щорічно надають більше 10000 юридичних консультацій, проводять 1000 занять правової просвіти (street law) для 30000 українських підлітків. За роки своєї роботи члени Асоціації адаптували до українських правових та суспільних реалій кращі світові підходи практичного навчання студентів-юристів, правозахисту та правової просвіти. Окрім того українська спільнота юридичних клінік стала об’єктом наукового аналізу, і цей позитивний досвід описаний у численних кандидатських і докторських дисертаціях з права та педагогіки.
До асоціації входять 56 юридивних клінік. Проте ще 3 роки тому їх було 80. Чому так? Виявляється Міністерство «наказало»: «Забезпечити створення юридичних клінік та їх функціонування». Але фінансування для цього не виділило: «Фінансування юридичної клініки здійснюється за рахунок коштів вищих навчальних закладів, грантів міжнародних та українських організацій, благодійних внесків громадян і організацій та інших джерел, не заборонених чинним законодавством України». Відтак, мотивація Викладачів-кураторів, для яких не має жодних надбавок до зарплати, доволі низька, а зацікавленість студентів ще менша».
Тому Андрій Галай, доктор юридичних наук, виконавчий директор Асоціації юридичних клінік України, наголошує на необхідності: «Прийняти оновлене Положення про діяльність юридичної клініки, у якому було відображено положення про: структурний підрозділ; наявність юридичної клінічної освіти в ліцензійних умовах ВНЗ; спецкурс «Основи юридичної клінічної практики»; унормування навантаження (посадових обов’язків) працівників юридичних клінік; матеріальне забезпечення; сертифікат випускника; особлива практика в юридичних клініках».
Підсумовуючи, Микола Сіома, директор Української фундації правової допомоги, каже: «Юридичні клініки – це університетський рух викладачів і студентів, які щоденно, посилюючи власні знання допомагають вразливим категоріям суспільства отримати якісну безоплатну правову допомогу. Цей рух тримається на громадянській позиції викладачів й їхньому ентузіазмі, який не є безмежним. Юридичні клініки конче потребують нормативного закріплення як структурні підрозділи університетів – це вирішить питання залучення викладачів і значно посилить якість викладання і надання правових послуг клієнтам. Сьогодні МОН висловлює підтримку і зацікавлення у відродженні юридичного клінічного руху, на це сподівається громадський сектор, міжнародні організації, а головне – українське суспільство».
