Якою бути Національній програмі з примирення та інтеграції переміщених осіб?

5 листопада Український форум благодійників за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» провів тематичну зустріч «Національна програма щодо суспільного примирення та соціальної реінтеграції внутрішньо переміщених осіб: якою їй бути?»

5 листопада Український форум благодійників за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» провів тематичну зустріч «Національна програма щодо суспільного примирення та  соціальної реінтеграції внутрішньо переміщених осіб: якою їй бути?»

Захід був проведений на прохання Міністерства соціальної політики України, перед яким стоїть завдання розробити Національну програму з примирення та інтеграції внутрішньо переміщених осіб.  Міністерство звернулось до громадського сектора з проханням надати власні пропозиції до програми.

У зустрічі взяли участь біля 30 представників Міністерства соціальної політики України, Державної служби зайнятості та  представників благодійних і громадських організацій/волонтерських ініціатив, які активно допомагають внутрішньо переміщеним особам.

 Під час зустрічі піднімалося кілька гострих питань:

– важливість проведення оцінки потреб переміщених осіб, адже розробка програми без чіткого розуміння потреб та очікувань основної цільової групи, може призвести до народження чергового документу, який не вирішить основних проблем; 

– питання працевлаштування є найбільш пріоритетним завданням, і саме йому держава має приділити увагу. Для переміщених осіб дуже складно відчувати себе людьми з протягнутими руками, які залежать від благодійників, що їх годують, одягають тощо. Це є приниженням  їхньої гідності. Вони готові працювати, але роботи для них не має. Треба шукати рішення;

– багато сімей потребують психологічної підтримки. Вони не в стані прийняти усвідомлене рішення про те, як жити завтра. Потрібні потужні програми психологічної підтримки;

– є категорія сімей, які готові повертатися назад, але для цього батькам слід підготувати місце для повернення та забезпечити його безпеку. Маючи на руках дитину чи кількох дітей, це дуже складно зробити. Отже, можливо слід  запровадити інститут патронатної сім’ї (модель якої вже апробована у місті Києві), які б погодились на час взяти дітей у свої сім’ї, поки батьки приводять житло до ладу;

– примирення у суспільстві має стати державною стратегією №1, адже без нього не буде подальшого гармонійного розвитку нації. Практика відмов надання в оренду житла мешканцям із східних областей або відмова у їх працевлаштуванні має бути зведена нанівець. І це може бути досягнуто лише через потужні національні інформаційні проекти.

І таких питань є багато. І над ними слід уважно думати.

За результатами дискусії були визначені основні напрямки, які на думку учасників дискусії, мають увійти у програму:  працевлаштування, освіта, житло, соціальний захист сім’ї, психологічна підтримка та реабілітація, охорона здоров’я, суспільне примирення, інформаційно-комунікативна політика.

Наразі всі учасники дискусії розробляють власні пропозиції до програми. Їх можуть надати й ті, хто не взяв участь у дискусії, але має своє бачення розв’язання певних проблем. Всі пропозиції будуть узагальнені та передані до Міністерства соціальної політики України.

Пропозиції приймаються в елетронній формі до 10 листопада 2014 року.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: