7 грудня відбулася 9-та щорічна конференція аналітичних центрів, яку організував Міжнародний фонд «Відродження» за підтримки Швеції. Цьогорічна тема конференції – «Чи потрібна владі незалежна policy-аналітика?».
Конференція проходила в гібридному форматі (дискутанти наживо у студії, слухачі – онлайн) і складалася з 4-х тематичних панелей.
У першій панелі «Якісна публічна політика: чим важливі незалежні аналітичні центри?» дискутували виконавчий директор Міжнародного фонду «Відродження» Олександр Сушко та Надзвичайний і Повноважний посол Королівства Швеція в Україні Тобіас Тиберг. Модерувала дискусію Інна Підлуська, заступниця виконавчого директора Міжнародного фонду «Відродження».
Ключове питання дискусії та усієї Конференції сформулювала Інна Підлуська: «Чи потрібна якісна аналітика владі? Здавалось би, відповідь має бути самоочевидною. Проте дедалі частіше ми бачимо рішення, які не справляють враження, що їм передували глибокі дослідження. Що потрібно зробити, щоб змінити цю ситуацію?».
Ну думку Тобіаса Тиберга, доказові дослідження, що ґрунтуються на даних, є абсолютно необхідними для формування та коригування політики. В тому числі й для уникнення популістичних рішень. Проте в українських умовах аналітика може стати також додатковим інструментом захисту
«Якісна аналітика є критично-важливою для того, щоб Україна була стійкою, – заявив Тобіас Тиберг. – Україна протистоїть дезінформації з боку держави-агресора – Росії. Цей політичний суперник намагається позбавити легітимності політичні процеси та саму ідею суверенності України. В цих обставинах особливо-важливим стає те, щоб дослідники могли простими словами пояснювати складні процеси і на основі цього допомагати вибудовувати політику».
Олександр Сушко відзначив, що якість взаємодії між аналітичними центрами і стейкхолдерами суттєво просунулась вперед, проте вона далека від ідеальної. Ця взаємодія розвивається, але вона є частиною довшого процесу. Вона стосується культури прийняття рішень.
«Розвиваючи якісну аналітику в Україні, що працюватиме на зміну політики, слід бути готовими грати в довгу і розуміти, що наші цілі не можна досягнути завтра, – заявив Олександр Сушкою. – Ми на довгому шляху, частина з якого вже пройдена. Проте це не шлях з точки А в точку Б, на якому ми лише крутимо педалі. Це шлях, на якому за кожним кроком нас чекають нові горизонти і нові здобутки».
Друга панель називалася «Чи потрібна владі незалежна аналітика?» і стосувалася обговоренню того, на основі якої аналітики топ-чиновники приймають рішення, чи затребувана аналітика державних дослідницьких центрів, які причини зменшення запиту на незалежну аналітику?
Дискутантами були Ярослав Петраков, генеральний директор Директорату стратегічного планування та європейської інтеграції Міністерства культури України та інформаційної політики України, Гліб Вишлінський, виконавчий директор ГО «Центр економічної стратегії”, Тарас Доронюк, директор з розвитку, департамент економіко-політичних досліджень, Київська школа економіки, Ірина Павленко, завідувачка відділу розвитку політичної системи центру суспільних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень, Дарія Гайдай, радниця Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України. Модераторкою виступила Юлія Мінчева, лідерка проєктів “Vox Україна”.
Третя панель стосувалася Довіри до досліджень в контексті кризи довіри в українському суспільстві. Дискутанти обговорювали причини кризи довіри до державних лідерів та інституцій, експертів, даних та шукали відповіді на питання, якими є шляхи побудови довіри?
У дискусії взяли участь Олексій Гарань, науковий директор фонду “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва, Володимир Шейко, Директор Українського інституту, Євген Глібовицький, експерт з довготермінових стратегій, засновник аналітичного центру pro.mova, Андрій Биченко, директор соціологічної служби Центру Разумкова, Оксана Дащаківська, старша викладачка кафедри політичних наук УКУ. Модерувала дискусію Оксана Кулаковська, директорка Аналітичного центру УКУ.
Остання на Конференції панель була присвячена університетським аналітичним центрам і називалася ««Третя місія» університетів: що необхідно для її успішної реалізації?. В рамках неї обговорювали Бюджетні й донорські ресурси, міжнародні партнерства, аналітичні центри в університетах, а також чи готові українські університети формувати експертизу з важливих суспільних питань та готувати якісні дослідження?
Участь у дискусії прийняли Лілія Гриневич, проректорка з науково-педагогічної та міжнародної діяльності Київського університету імені Бориса Грінченка, Міністерка освіти та науки України у 2016-2019 роках, Ганна Толстанова, проректорка із наукової роботи у КНУ імені Тараса Шевченка, Тетяна Ярошенко, віце-президентка НаУКМА з наукової роботи та інформатизації, Олег Шаров, генеральний директор директорату фахової передвищої, вищої освіти, МОН, Єгор Стадний, віце-президент Київської школи економіки. Модерувала дискусію Андріана Костенко, керівниця Центру соціальних досліджень Сумського державного університету.
«5 чи 8 років тому нам доводилось переконувати людей у владі, що політику слід будувати на основі якісної аналітики та даних, – сказав Олександр Сушко про шлях, який українська аналітика пройшла з часу першої Конференції. – Сьогодні нам не потрібно нікого переконувати, потрібно лише напрацьовувати механізми».
