У Києві відбулися дебати «Як зробити Дніпро доступним для киян». За місяць, що минув після презентації інтерактивного проекту «Вкрадений Дніпро», аналітичний центр texty.org.ua підготував рекомендації для влади щодо поліпшення ситуації з доступом. Вони і стали предметом дискусії.
У Києві відбулися дебати «Як зробити Дніпро доступним для киян». За місяць, що минув після презентації інтерактивного проекту «Вкрадений Дніпро», аналітичний центр texty.org.ua підготував рекомендації для влади щодо поліпшення ситуації з доступом. Вони і стали предметом дискусії.
Експерти та чиновники обговорювали, що робити з парканами та промзонами, що перекривають доступ до води, та як підвищити комфорт наявних набережних.
Проблеми з доступом пов’язані насамперед із відсутністю цілісної стратегії розвитку Дніпра та помилками у проектуванні міста, що були зроблені кілька десятиліть тому.
Як приклад таких помилок виконувачка обов’язків головного архітектора Ганна Бондар навела автомагістраль на правому березі, що відрізає берег від міста. При цьому лівий берег, на її думку, все ще має потенціал для створення рекреаційних зон, які зможуть забезпечити вільний доступ до берега.
Чиновниця вважає, що до розроблення стратегії прибережних територій обов’язково потрібно залучати громадськість. Після цього треба домогтися, щоб ці напрацювання були ухвалені Київрадою і стали реальним дороговказом для влади. Вона також анонсувала відновлення повноцінної роботи сайту «Дніпровська перлина», що був кілька років тому фактично призупинений.
Усі паркани, що перекривають доступ до води (а їх, як з’ясували автори дослідження, по обидвох берегах Дніпра понад 150), Ганна Бондар вимагає знести без огляду на те, хто їх поставив, оскільки вони явно порушують законодавство.
Архітектор Віктор Зотов закликав у процесі зміни територій не винаходити колесо і використовувати передовий світовий досвід, головне — не зробити гірше. Потрібно шукати ідеї та показувати успішні приклади з інших країн: «Часто для того, щоб змінити якість життя, не потрібно будівництва чи значних коштів. На своїх презентаціях ми дві третини часу відводимо на те, що показуємо приклади інших прекрасних місць, як там це робиться. І коли це переконливо, то конфлікт зникає, бо всі учасники починають цього хотіти».
Коментуючи ситуацію з парканами біля берега, він зауважив: «Паркан — це можливість відокремити мене білого й пухнастого від решти “лохів”. Це дуже поганий соціальний тренд. Саме через таке бажання у нас зараз війна на Сході».
Генеральний директор КП «Плесо» Денис Пікалов вважає, що чимало проблем допоможе розв’язати децентралізація. На його думку, вона надасть громаді більше можливостей для того, щоб впливати на розвиток міста. Він також наголосив на контролі за промисловими підприємствами, що зараз зливають відходи прямо у Дніпро і не несуть за це жодного покарання.
Презентовані на дебатах рекомендації містять перелік пропозицій, як підвищити рівень доступу до річки у кожній із визначених категорій і зробити його більш комфортним. Після врахування ідей, що пролунали на дебатах, автори планують розіслати документ новообраним депутатам Київради, міському голові та іншим міським чиновникам.
Дослідження «Вкрадений Дніпро» було проведене за підтримки «Ініціатив з розвитку аналітичних центрів», яку виконує Міжнародний фонд “Відродження” у партнерстві з Фондом розвитку аналітичних центрів (TTF) за фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні (SIDA)
Контакти: texty.org.ua
