Як українці оцінюють новації при перетині кордонів після впровадження безвізу?

12 липня, у Києві, експерти громадської організації «Європа без бар’єрів» презентували дослідження сприйняття громадянами України змін у процедурі проходження контролю на перетині кордону з країнами Європейського Союзу після запровадження безвізового режиму.

12 липня, у Києві, експерти громадської організації «Європа без бар’єрів» презентували дослідження сприйняття громадянами України змін у процедурі проходження контролю на перетині кордону з країнами Європейського Союзу після запровадження безвізового режиму. 

«Європа без бар’єрів» провела опитування на 18 пунктах пропуску на кордонах між Україною та Польщею, Словаччиною, Угорщиною і Румунією у квітні-травні 2018 року. У рамках дослідження проведено 2220 інтерв’ю, з них 1386 – з громадянами України. Опитування проводилося, у рамках проекту «Анатомія кордону», що реалізується за підтримки Європейської програми Міжнародного фонду «Відродження».

Метою дослідження було – одержати комплексну оцінку новацій і змін практики перетину кордонів України після впровадження безвізу, заради підвищення рівня мобільності громадян України та формування дружньої для іноземців політики в’їзду.

Міжнародний фонд «Відродження» багато років підтримує проекти, що спрямовані на європейську інтеграцію України, як засіб для запровадження дієвих проєвропейських реформ у сферах демократизації, прав людини, належного врядування та верховенства права. Моніторинг впливу безвізового режиму, який діє між Україною і 17 країнами ЄС, починаючи з червня 2017 року, є важливим напрямком підтримки Фонду, оскільки дає змогу дослідити реальний вплив на життя громадян України.

«Це унікальне дослідження, яке є логічним продовженням після отримання Україною безвізу, оскільки нині українці мають значно менше перешкод для подорожей до ЄС. Ми розуміємо, що найближчими роками Україна навряд зможе увійти у Шенгенську зону, але ми можемо докласти зусилля до того, аби кордон був дружнім для кожного мандрівника», – зауважує Дмитро Шульга, директор Європейської програми Міжнародного фонду «Відродження».  

Експерти зауважують, що громадяни України, які перетинають кордони, найбільше скаржаться на погану інфраструктуру, черги та довгу процедуру контролю, а про питання корупції часто воліють мовчати.

«Одним із питань, яке найбільше турбувало українців при перетині кордону,  було питання черг. І хоча на кожному пункті пропуску перетин кордону може тривати до півгодини, середня тривалість процедури переважно є суттєво довшою», – розповіла аналітик організації Катерина Кульчицька.

Середня названа респондентами тривалість перетину кордону на пункті пропуску з Польщею «Краківець» склала 5 годин, що є найвищим показником у дослідженні. Тривалість перетину кордону залежить від таких факторів як завантаженість, наявність окремих смуг для автобусів, обладнаного пішохідного переходу, якість дороги, процедура контролю. Так, суттєво меншою є середня тривалість перетину кордону у пункті «Смільниця», де працює спільний контроль українських і польських прикордонних органів, а завантаженість пункту пропуску «Грушів» є меншою в тому числі через поганий стан дороги, яка до нього веде. Однією з найпоширеніших скарг є відсутність або наявність тільки платних туалетів, їхній поганий стан.

Більше третини опитаних відзначили вплив безвізового режиму на процедуру перетину кордону, але думки в оцінці впливу розділилися.

«40% опитаних подорожуючих вважають, що реформи та безвіз стали каталізатором змін у процедур перетину кордонів. Однак, на думку респондентів, відбулись як позитивні, так і негативні зрушення. Разом зі збільшенням свободи пересування, збільшились проблеми, головним чином пов’язані з тривалістю проходження кордону. Оскільки лише за червень цього року кількість громадян, що скористалися безвізовим режимом з ЄС зросла удвічі в порівнянні з минулорічним періодом, проблема інфраструктури пунктів пропуску залишатиметься головним стримуючим чинником мобільності громадян», – розповіла виконавчий директор організації Ірина Сушко.

Серед основних позитивних ефектів безвізу – пришвидшення контролю, зростання поваги і лояльності до українців з боку прикордонників сусідніх держав, серед негативних – уповільнення перетину кордону через зростання потоку і більш прискіплива перевірка документів.

Опитані на кордоні мандрівники вказували на наявність корупції по обидва боки кордону, однак з українського – більше.

«Опитані громадяни вказували на наявність корупційних схем по обидва боки кордону. Однак були більш обізнані з випадками корупції в українських митних і прикордонних органах, ніж в органах сусідніх країн», – розповіла виконавчий директор громадської організації «Європа без бар’єрів» Ірина Сушко.

З українського боку значно частіше в корумпованості звинувачували митників, аніж прикордонників. При цьому велика частка опитаних, яка на деяких пунктах пропуску сягала 50%, на питанні про корупцію вибирала варіант «Важко відповісти».

 

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: