Ініціатор громадської організації SocialBoost Денис Гурський розповів про те, як зробити масу корисних, соціально значущих сервісів, використовуючи відкриті дані, як змусити державу ці дані відкрити і що це дасть економіці.
Ініціатор громадської організації SocialBoost Денис Гурський розповів про те, як зробити масу корисних, соціально значущих сервісів, використовуючи відкриті дані, як змусити державу ці дані відкрити і що це дасть економіці.
Як повідомляє портал «Дело» на основі відкритих даних організовано багато сервісів, у тому числі соціальних. В Україні для цього є величезний потенціал – у нас багато програмістів, які мають досвід створення корисних додатків. Інтерактивні карти незаконних забудов, трекінг транспорту, пошук донорів крові, регіональна карта злочинності, яка показувала, що на Донбасі все було погано задовго до військових дій і т.д. Але всі ці корисні починання рано чи пізно стикаються з державою – багато сервісів так і не запустили, хоча могли б. Для цього нічого не потрібно – просто підтримати ініціативу і відкрити дані. Громадська організація Social Boost взялася за те, щоб вирішити проблему – підготувати законодавчу базу для використання даних держорганів, звести держава з розробниками і створити портал, який стане єдиною базою цих даних.
З чого починався ваш проект з відкриття даних?
По-нормальному, такий проект в будь-якій країні з’являється з відповідного закону або з указу президента залежно від форми державного устрою. Ми цим проектом зайнялися три роки тому, але тоді було марно про це говорити, і не з ким.
Тому ми почали з практичної площини. Ми проводили дводенні заходи, в рамках яких ми збирали громадських активістів та програмістів. Одні знають, що треба робити, які є проблеми; інші знають, як програмувати, як використовувати IT-інструменти для вирішення тих чи інших проблем. Ми закриваємо їх у залі, і через 48 годин хочемо побачити реально працюючі мобільні додатки або веб-сайти. Після закінчення терміну ми даємо призові гроші на розробку. Те, що виходить протягом двох днів – це мінімально життєздатний продукт. Одна функція, без якої не може існувати сервіс – робочий, все інше треба доопрацьовувати.
І навіть при “тій” влади з переможцем одного із заходів зустрівся Азаров особисто. Пообіцяв фантастичну державну підтримку.
І?
І все. Але за рік-два існування нашої організації завдяки таким заходам ми зібрали більше 800 ідей для сервісів відкритих даних. І профінансували близько 20 різних додатків. Це означає, що таких сервісів може бути неймовірна кількість. Вони всі дуже нішеві, але це і добре. Люди пишуть їх, грунтуючись на тому, що їм потрібно. Будь-який успішний стартап грунтується на тому, що засновник стартапу бачить проблему, підбирає рішення. Так от, держава не знає, що людям треба, воно не живе там, де живуть люди. А ті, хто пише життєві сервіси, виходять з того, з чим вони стикаються щодня, що їх обурює. Крім того, є IT-компанії, які теж відмінно розуміють, як виявляти потреби. І потім або продають сервіси державі, або роблять їх прибутковими.
Зараз ми хочемо зробити акселератор соціально-значущих сервісів. Зазвичай то якихось людей в команді не вистачає, то з ними не можуть зв’язатися, то їм потрібні ментори, то вони не можуть себе презентувати. Потрібно відкривати програму місяці на два, а не на 48 годин. Тому що через 48 годин вони починають самі борсатися, а це складно. А так буде можливість їх з усіма познайомити, допомогти отримати гроші – інвестиційні або грантові.
Мені особливо цікавий зв’язок між зростанням ВВП і розкриттям даних.
На початку минулого року було замовлено дослідження у Варшавському економічному інституті. Який порахував, що в Євросоюзі ринок відкритих даних становитиме 206 млрд євро вже до 2020 року. Власне кажучи, це єдина адекватна оцінка. Крім того, на сайті виміряли економічний ефект від відкриття даних для різних галузей. Відкриваючи дані, можна побудувати додаткові сервіси, прибуток від яких сформує частку ринку – ось звідки гроші беруться. 206 млрд – це приблизний оборот за рік.
Які це можуть бути додаткові сервіси?
Наприклад, підраховано, яким буде приріст у сільському господарстві при відкритті певних сервісів, як підвищиться конверсія продажів і т.д. Можна забезпечити більш ефективну логістику, виходячи з того, які посівні грунту як використовуються. І правильно розрахувати, наприклад, посів на велику територію на наступний рік, враховуючи посіви, які є зараз. Можна вести довгострокове планування таким чином. Ось уже сервіс готовий 🙂
Розкажіть про data.gov.ua.
Зараз ми зробили за підтримки Майкрософта та Міжнародного фонду «Відродження» портал відкритих даних. Він знаходиться у нас на обслуговуванні, але скоро перейде на баланс держагентства з питань науки, інновацій та інформатизації. Портал написаний на першокласної системі, яка по всьому світу використовується, зокрема, у Британії. Ми провели вже кілька хакатонів, які використовують і портал, і відкриті дані, які на нього викладені. Один був у квітні минулого року, другий – у жовтні.
На даний момент ми розробили законопроект щодо відкриття даних. В експертну групу увійшли представники агентства, програми розвитку ООН, Реанімаційний пакет реформ і SocialBoost – чотири організації. Завдання законопроекту – зобов’язати державу викладати дані.
Поки те, що я побачила на data.gov.ua – це дані, які і так були доступні.
Всі ці дані просто зібрані там, щоб продемонструвати активістам і волонтерам, як це працює. Збирали все що можна зібрати для того, щоб, по-перше, привести в машинозчитуваний вигляд. По-друге, щоб забезпечити до цих даних доступ через API – протокол доступу до бази даних.
Наприклад, я зробив інтерактивну інфографіку – візуалізацію бюджету, де є різні статті бюджету. Кожен сегмент діаграми або стовпець звертається до бази даних за цифрою. Відповідно, коли змінюється база даних (редагується державою), змінюється інфографіка, вона взаємодіє з базою даних через API-протокол. Суть в тому, що ця система дозволяє робити кастомних запити. Там не потрібна вся база, тільки окремі осередки: наприклад, щоб зробити сервіс, в якому буде видно, яка кількість чоловіків пропадає безвісти, я роблю запит до бази даних про людей, зниклих безвісти і вибираю тільки чоловіків. І через API витягується тільки одна строчка. Це дає купу економічних можливостей – зробив сервіс про транспорт, повісив банер – все, сервіс вже генерує якісь гроші.
Скільки часу потрібно, щоб система запрацювала?
Роботи ще багато. По-перше, потрібен закон, за яким відкривається певний реєстр. По-друге – підзаконні акти: постанови Кабінету мМіністров, які зобов’язують всі органи влади відкривати дані. Окремо ми хочемо, щоб конкретні переліки даних, що підлягають розкриттю, визначалися постановою.
І технічної роботи не на один рік.
Ну, не так все складно. Якщо документ буде прийнятий, то міністерству дітися нікуди, почнуть з наступного місяця всі відкривати.
У вас готовий перелік даних, які повинні бути відкриті?
Постанова готове і підписана. Для кожного реєстру є коментар, як цей реєстр має відкриватися. А ось те, що стосується нереєстрових даних (їх насправді більше), тобто список, рекомендований Великою двадцяткою. Процес налагоджений у всіх країнах більш-менш однаково.
Але якась їх частина у нас вже теж у відкритому доступі є?
Ні. Відкриті дані – це дані, придатні для повторного використання. Якщо це табличка на сайті – вона нічого не дає, її не можна скопіювати, не можна зробити запит, по ній не можна побудувати графік. Якщо це табличка у вигляді рядків, проблем немає.
Ясно. Прийшов мені відповідь на запит з Київради – вони склали потрібну таблицю, роздрукували на папірці, папірець відсканували і мені прислали, довелося переносити цифри вручну.
Ось це і є проблема з повторним використанням. Бо якщо ці дані на папірці, їх повторно використовувати вже ніяк не можна. Папірець видали – і до побачення. Багато дані не мають комп’ютерного аналога, з цією базою нічого зробити не можна, навіть стовпці місцями поміняти в ній не можна.
Чому не можна вирішити це на рівні міністерств, навіщо законопроект?
Це ж держава, без законопроекту не вийде. Економічні можливості ми проговорили – за рахунок сервісів, податкових відрахувань. Якщо держава запускає сервіс відкритих даних і робить його платним, то в цьому теж нічого поганого немає. Наприклад, парковки Києва. Сервіс, по суті, базується на відкритій базі всіх паркувальних місць і можливості заплатити за паркування ще до того, як ти туди приїхав. Там використовується база даних, але адміністрація знімає плату за паркування і це може коштувати дорожче – ти платиш за те, що їдеш в центр і знаєш, що тебе вже чекає місце.
Зараз мета – звести державу з розробниками?
Так, у нашому проекті так і відбувається. Багато сервісів спрямовані на підвищення прозорості. Те, що хлопці з держзакупівлями роблять – це теж, по суті, відкриті дані. Вони коли дізналися, що у нас є портал, запропонували всі дані з держзакупівель постачати нам. Я думаю, що кількість даних буде просто божевільне. Відповідно, зростатиме кількість проектів.
Мене вразила там база даних США – законодавчо вони повинні всі дані надавати в загальний доступ. База даних парламенту показала, які законопроекти були лобійовані, ким вони були проплачені від української сторони. Це дійсно може хоч якось забезпечити прозорість.
Я поки всієї цією темою займався, спалив купу грошей, катаючись по світу і дивлячись, як працюють з відкритими даними в різних країнах. Ми починали ні з відкритих даних, а з того, що люди роблять самі якісь сервіси, ми намагалися їх об’єднати, допомогти їм. Потім виявилося, що більшість ідей впирається в те, що немає даних. Так повільно я вліз у цю систему.
А з приводу більш глобальних речей – наприклад, можна зробити електронну базу даних по ЖЕКам? Щоб не потрібно було їхати за карткою, яка зберігається в дерев’яному ящичку?
Це називається “державний реєстр віборців”. Але тут відразу три теми з’єднуються. По-перше, відкриті дані, по-друге – адміністративна послуга, пов’язана з тим, що не потрібно їхати в ЖЕК. Не може незалежний розробник на основі відкритих даних зробити послугу з видачі довідок. Третій – це персональні дані. Відкриті дані не можуть бути персоналізовані. Інакше тоді їх не можна відкривати взагалі.
Не в контексті відкритих даних, а в сенсі адекватного надання послуг.
Це складно, але це можливо. ЖЕКи не мають можливості підключатися до реєстру, я не можу побачити, де зареєстрований, окрім як прийшовши в ЖЕК і подивившись в їх велику комірну книгу.
За матеріалами: Дело, Розмовляла: Марія Стасенко
