Як поєднати різноманітність і свободу в Європі?

У Львові відбулася міжнародна конференція “Жити разом у відкритому європейському суспільстві: погляд із України”

2 грудня у Львові відбулася міжнародна конференція “Жити разом у відкритому європейському суспільстві: погляд із України”. Захід організували Львівський національний університет імені Івана Франка, Львівська міська рада, ЛМГО “Інститут політичних технологій” і Центр європейської інформації у Львові за підтримки Європейської програми Міжнародного фонду “Відродження” та Польського інституту в Києві.

Участь у конференції взяли понад 80 осіб: народні депутати, представники міжнародних інституцій і дипломатичних установ, науковці, соціологи, експерти, представники духовенства. Вони обговорювали доповідь Групи видатних осіб Ради Європи “Жити разом: поєднання різноманітності та свободи в Європі XXI століття”. Переклад доповіді українською мовою підготувало видавництво “Літопис” спільно з Центром гуманітарних досліджень ЛНУ імені Івана Франка. Цей стратегічний документ аналізує виклики для сучасної європейської спільноти та пропонує 17 керівних принципів їх подолання.

Доповідь презентувала Йоанна Матушевська, професорка Інституту політичних студій Польської академії наук, помічниця депутатки Європейського парламенту Данути Гюбнер, яка є одним із членів Групи видатних осіб. За її словами, основною цінністю звіту є представлення прикладів розв’язання актуальних проблем і те, що він дає багато матеріалу для переосмислення.

“Зараз ми живемо в досить складній ситуації. Хоч ми й збудували значний правовий фундамент, Європа стає перед новими труднощами”, – сказала Йоанна Матушевська. “Страх перед тероризмом переноситься на суспільну свідомість європейців, керівництво “Аль-Каїди” нібито знищено, натомість з’явився внутрішній тероризм. Постала також політизована версія християнства, яка не має з ним нічого спільного й доволі добре приховує свої мотиви, – так званий “християнізм”. Емігрантів починають звинувачувати у всіх бідах”, – зазначила вона.

Автори доповіді вважають, що майбутнє Європи залежить від того, чи можна досягти мирного співжиття корінного суспільства й емігрантів. Експерти переконані, що не можна допустити існування так званих “паралельних спільнот”, тому що постійно виникатиме небезпека ізоляції. З іншого боку, життя “серед” зовсім не означає життя “разом” і тому слід заохочувати прагнення емігрантів прийняти європейські цінності. Також, на думку авторів доповіді, європейці мають взяти на себе відповідальність за все суспільство, незалежно від того, хто і скільки часу перебуває на території ЄС.

Теперішній стан стосунків ЄС із Україною окреслив Золтан Салаї, керівник секції преси й інформації Представництва Європейського Союзу в Україні. Він зачепив питання укладення Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. За його словами, документ має дві складові – економічну й політичну. І якщо в економічній частині всі суперечності практично погоджено, то в політичній складовій ЄС має багато запитань до України, зокрема у сфері верховенства права й демократії. Золтан Салаї підкреслив, що ця угода цілісна і її не можна укладати частинами, “адже це не меню в ресторані, де можна вибрати тільки те, що подобається”.

За його словами, ще одне суттєве завдання, яке стоїть перед Україною, – це проведення реформ. І ці реформи, як часто зазначають європейські дипломати, Україна має провести не для Європейського Союзу, а для себе. “Якщо Україна впорається з цими реформами, ти питання членства вирішиться саме по собі”, – вважає Золтан Салаї.

Елла Лібанова, директор Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України, зупинилася на міграційних процесах в Україні, представила статистику еміграції з України й імміграції в Україну. Згідно з цими даними, наша держава належить до найбільших донорів, поступаючись за кількістю емігрантів тільки Мексиці, Індії, Росії та Китаю. Водночас статистика ООН стверджує, що в Україні проживають 5,3 млн. іммігрантів, які становлять 11,3% населення. За цим показником Україна посідає 11-те місце серед країн світу. Ці процеси, на думку Елли Лібанової, надалі тільки розвиватимуться, тому важливо зрозуміти, чи готове до цього українське суспільство, – чи толерантне населення, чи усвідомлює проблему влада, чи є адекватна міграційна політика.

Народний депутат Тарас Стецьків зазначив, що в Україні практично немає міграційної політики: усі спроби запровадити якісь законодавчі норми в цій сфері провалилися. За його словами, про можливість надати особам без громадянства право голосувати на місцевих виборах, як це пропонують автори доповіді, в Україні ніколи навіть не дискутували і зараз цю ідею сприйняли б негативно і влада, й опозиція.

Повні тексти всіх виступів і презентації буде розміщено на веб-сторінці Центру європейської інформації у Львові.

У серпні 2010 року Генеральний секретар Ради Європи Турбйорн Ягланд запропонував створити Групу видатних осіб, яка мала підготувати доповідь у рамках загальноєвропейського проекту “Жити разом у Європі ХХІ століття” в контексті викликів, пов’язаних із посиленням нетерпимості та дискримінації в Європі. Група складається з 9 високопоставлених осіб. Головою групи є колишній Міністр закордонних справ Німеччини Йошка Фішер. У травні 2011 року від імені Групи видатних осіб Хав’єр Солана представив цю доповідь на розгляд Комітету міністрів Ради Європи під час міністерської сесії в Стамбулі.

Центр європейської інформації у Львові
(032) 235 69 64
lviv_cei@ukr.net

***

Мета Європейської програми – сприяти європейській інтеграції України шляхом фінансової й експертної підтримки громадських ініціатив.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: