На порталі "Правовий простір" опубліковано матеріал Оксани Пастух про допомогу жінці в отриманні компенсації за смерть чоловіка
На порталі “Правовий простір” опубліковано матеріал Оксани Пастух про допомогу жінці в отриманні компенсації за смерть чоловіка. Допомогу жінці надав Центр правової інформації та консультацій у Херсоні, роботу якого координує Херсонський обласний Фонд милосердя та здоров’я за підтримки програми “Верховенство права” Міжнародного фонду “Відродження”.
Як херсонка отримала компенсацію у Фонді соцстраху
Оксана Пастух
Після двох місяців коми чоловік Надії помер. Отримати компенсацію за його лікування жінка змогла тільки через суд, так як у неї не було довіреності від чоловіка як від особи, яка отримала смертельну травму на виробництві.
Херсонка Надія Кравчата* звернися за безоплатною правовою допомогою до Центру правової інформації та консультацій, після того, як в її родині сталося горе. Чоловік жінки загинув на роботі. Загинув не відразу, він на робочому місці отримав травму голови і два місяці провів у лікарні. Весь цей час він не приходив до тями, був у комі. Сім’я витратила на лікування більше 40 000 гривень – довелося займати у знайомих і навіть брати кредит. На жаль, усі зусилля виявилися марними.
Не встигнувши оговтатись від горя, Надія зіткнулася з новими проблемами. Справа в тому, що згідно законодавства України, люди, які працюють на підприємстві, підлягають обов’язковому страхуванню від нещасного випадку на виробництві. Згідно ст. 3 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» держава гарантує всім застрахованим громадянам забезпечення прав у страхуванні від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.
Згідно ч. 4 ст. 34 Фонд фінансує витрати на медичну та соціальну допомогу у тому числі на додаткове харчування, придбання ліків і т.д. Витрати на такий догляд за потерпілим відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків незалежно від того, ким вони здійснюються.
Але внутрішнім документом – Положенням про організацію лікування, медичної реабілітації, затвердженого Постановою № 18 Правління Фонду від 09.06.2010 за N489 / 17784 встановлено порядок забезпечення потерпілих лікарськими засобами, виробами медичного призначення. Цим порядком передбачено, що відшкодування отримує тільки потерпілий чи його законний представник. Щоб стати законним представником чоловіка, Надії треба мати нотаріально завірену довіреність. Але якщо людина перебувати у комі, то ні заяви, ні довіреності він підписати не може!
Надія почала ходити по кабінетах, писати заяви, намагатися розібратися у відповідях і зрозуміти, чому, якщо за законом їй мають відшкодувати витрати, вона їх не може отримати. Співробітники Херсонського відділення Фонду дуже співчували Надії, але в офіційних відповідях у виплаті компенсації відмовляли. Грошей на адвоката у сім’ї не було. Тоді жінка звернулася із заявою до Уповноваженого ВРУ з прав людини. У відповіді, отриманої з Києва написано: «На нашу думку, у даному випадку має місце невідповідність положень нормативно-правового акту Фонду Вимогами Частини 4 ст. 34 Закону України «Про загальнообов’язкове державне страхування …». Та відповідь так і не наблизила Надію до вирішення проблеми. І тоді за допомогою вона звернулася до Центру правової інформації та консультацій.
Керівник Центру Наталя Козаренко склала позов до суду, рішення суду було винесено на користь жінки. Також Центром було забезпечено юридичний супровід справи аж до виплати всієї суми, а це близько 38 тисяч гривень.
Для Надії поневіряння з документами закінчилися. Але зміни в нормативно-правові акти Фонду страхування так і не були внесені. Тобто теоретично, якщо виникне подібна трагічна ситуація, людям знову доведеться звертатися до судів.
*Імена та прізвища героїв змінено з етичних міркувань
Контакти:
Херсонський обласний Фонд милосердя та здоров’я
(0552) 265 039
uapravokherson@gmail.com
***
Мета програми “Верховенство права” – підтримати ініціативи громадянського суспільства, спрямовані на захист прав людини й основоположних свобод, сприяти підвищенню правової свідомості та громадської активності на центральному та місцевому рівнях.
