5 квітня у Києві відбулася презентація щорічного звіту Лабораторії цифрової безпеки «Цифрові права у фокусі: як Україна виконувала міжнародні зобов’язання у 2024 році». Йшлося про те, як Україна виконує свої міжнародні зобов’язання у сфері прав людини в цифровому середовищі. Регулятор представляли перший заступник голови Національної ради Валентин Коваль та член медіарегулятора Олександр Бурмагін.
Голова ГО «Лабораторії цифрової безпеки» Віта Володовська у вступному слові зазначила, що звіт розглядає основні інформаційні права громадян: доступ до інтернету, свободу висловлювань, право на приватність. У ньому також проаналізовано вплив технологій штучного інтелекту на права людини та реалізацію права на вільні вибори через призму регулювання політичної реклами.
Максим Дворовий, старший юрист Лабораторії цифрової безпеки, акцентував увагу на проблемах доступу до інтернету та свободи вираження поглядів. Він відзначив, що Україна традиційно має непогані позиції за показниками вартості та доступності інтернету, а Міністерство цифрової трансформації продовжує працювати над їх поліпшенням. Водночас існує негативна тенденція 2024 року – посилення податкового тиску на провайдерів, зокрема через тлумачення норм Податкового кодексу, які забороняють надання електронних комунікаційних послуг за спрощеною системою оподаткування. Це призвело до закриття частини малих провайдерів, які відіграють важливу роль у забезпеченні зв’язку на деокупованих територіях.
Експерт також виокремив п’ять основних викликів у сфері свободи висловлювань. Серед них:
- відсутність дієвих механізмів регулювання діяльності онлайн-платформ;
- посилення тиску на представників онлайн-медіа, проблеми з незалежністю регуляторів і забезпеченням їх ресурсами;
- непрозорість процедур блокування сайтів і неузгодженість норм Кримінального кодексу щодо контентних обмежень.
За словами Максима Дворового головними пріоритетами на 2025 рік є імплементація результатів скринінгу за розділом 10 Угоди про асоціацію, очікуване рішення ЄСПЛ у справі «Бояров та інші проти України» щодо блокування сайтів та питання створення єдиного цифрового регулятора.
До обговорення приєднався член Національної ради Олександр Бурмагін, який наголосив на ліберальному підході регулятора до онлайн-медіа, що відносно недавно були охоплені дією Закону України «Про медіа». За його словами, Національна рада зареєструвала майже тисячу онлайн-медіа, понад 250 з них – ресурси, що працюють на різних платформах.
Порушив член медіарегулятора і тему взаємодії з міжнародними онлайн-платформами. За його словами, дворічний досвід показав, що «м’яке регулювання», передбачене законом, виявилось неефективним. Платформи не поспішають укладати меморандуми та часто ігнорують звернення регулятора. Особливо гострою є проблема відсутності спеціальних політик платформ щодо воєнного стану. Через це блокується значна кількість українського контенту, зокрема матеріалів, що фіксують воєнні злочини, оскільки модерація здійснюється за алгоритмами мирного часу.
У межах своєї компетенції Національна рада активно працює над блокуванням ресурсів держави-агресора. Наразі ухвалено рішення щодо 36 медіасервісів, які належать країні-агресору та підлягають блокуванню. Проте існує проблема з виконанням таких рішень. Через відсутність електронної регуляторної платформи, спричиненої браком фінансування, чимало провайдерів сприймають їх як рекомендаційні. Це питання має врегулювати законопроєкт № 12111, який пропонує альтернативний механізм офіційного інформування провайдерів.
Олександр Бурмагін також пояснив важливість імплементації європейських стандартів у сфері захисту журналістів від стратегічних позовів проти участі громадськості (SLAPP). Такі позови використовують для тиску на журналістів і медіа. За його словами, ця проблема потребує комплексного підходу, який має охоплювати не лише зміни до кримінального законодавства, а й перегляд цивільного процесу, механізму судового збору та відповідальності. Рада Європи вже провела дослідження українського законодавства з цього питання, тож наступним кроком є створення робочої групи для розробки якісного нормативно-правового акту. Також він відзначив, що процес розробки та впровадження Закону «Про медіа» був максимально інклюзивним і прозорим, що є позитивним прикладом реформи.
До дискусії щодо захисту журналістів долучився народний депутат України, голова Комітету Верховної Ради з питань свободи слова Ярослав Юрчишин. Він наголосив на необхідності інституційного захисту працівників медіа. Комітет, за його словами, постійно заслуховує правоохоронні органи щодо розслідування нападів на журналістів. Проблеми виникають саме тоді, коли суспільна увага до таких справ слабшає. Пріоритетами роботи на сьогодні він назвав створення спеціальної робочої групи для вдосконалення законодавства та забезпечення належного фінансування медійного регулятора.
У другій частині заходу старша юристка Лабораторії цифрової безпеки Тетяна Авдєєва представила аналіз викликів у сфері захисту персональних даних та використання штучного інтелекту у 2024 році.
У панельній дискусії взяли участь представники державних органів, громадського сектору та медіаекспертів. Вони обговорили баланс між безпекою та приватністю, проблеми впровадження етичних стандартів у сфері розробки ШІ, а також перспективи створення єдиного цифрового регулятора в контексті євроінтеграції України.
Захід організувала ГО «Лабораторія цифрової безпеки» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».
Джерело: Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення
