Як діє ЕкоДія: 5 уроків, які ми винесли з дослідження впливу змін клімату на водні ресурси України

За даними науковців, за останні 100 років температура на Землі зросла майже на 1оС . Для того, щоб ефективно  комунікувати громадськості  та  посадовцям проблему  зміни  клімату  в  Україні  та необхідність адаптації до неї, нам необхідно розуміти, які наслідки зміни клімату безпосередньо для України.

Серед найбільших проблем, на нашу думку, є вплив зміни клімату на водні ресурси, адже це зачіпає всі сфери діяльності людини. Україні вже зараз важливо на найвищому рівні розуміти та адаптуватися до наслідків кліматичних змін, як-то посухи, перспективи нестачі питної води, а також виклики, які це може нести для сільського господарства та промисловості, і як наслідок – державної безпеки.

Урок 1: Громадська організація може впливати на порядок денний

Чи може громадська організація зробити щось у такі складній та всеохопній темі, як адвокація реакції на зміни клімату? Ми думаємо, що так.

Передусім, ГО може комунікувати проблему, в тому числі через ЗМІ, всім зацікавленим сторонам – міністерствам, відомствам, місцевим органам влади, інститутам громадянського суспільства. Але зрозумілі дані, які б були доступними широкій громадськості, практично відсутні в інформаційному просторі. То ж постало питання підготовки матеріалів, які мали б наукове підґрунтя і могли би бути використані для формування чіткого бачення впливу цієї проблеми і розробки адаптаційних планів.

Урок 2: Залучайте профільних науковців

Ми ініціювали проєкт «Аналіз впливу кліматичних змін на водні ресурси України та ролі відновлення водно-болотних угідь», аби дослідити проблему і напрацювати потенційні рішення з пом’якшення наслідків. Для реалізації проєкту необхідні були фахівці, які б могли проаналізувати вплив зміни клімату із застосуванням сучасних кліматичних моделей. То ж до роботи ми залучили провідних науковців-кліматологів із кафедри метеорології та кліматології Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Потсдамського інституту досліджень впливу клімату (Німеччина). Важливо, що експерти вже мали великий досвід подібних досліджень і робили аналіз на основі своїх попередніх розробок та власних наукових статей. Разом із експертами було узгоджено план дослідження, технічне завдання а також окреслено очікувані результати.

Урок 3: Активно працюйте з тими, хто приймає рішення

Аби в подальшому результати дослідження були враховані при розробці планів з адаптації на національному та місцевому рівнях, перед початком проєкту ми провели консультації із заінтересованими сторонами – Міндовкілля, Держводагентство, науковці та інші. Це було важливо для того, щоб зрозуміти, які дослідження вже проводилися науковцями і які плануються, а з іншого боку – потреби в якій саме інформації є у сторін, що приймають рішення.  Наші рекомендації мали сприяти активним діям високопосадовців у напрямку адаптації до зміни клімату. То ж дослідження мало стати важливим підґрунтям для реалізації наступних заходів із захисту довкілля, що впроваджуються як державними установами, так і громадськими організаціями: охорони та збереження екосистем річок та водно-болотних угідь, адвокації відновлення вільноплинних річок, провадження заходів з адаптації на державному та на локальному рівнях.

Урок 4: Важливо залучати зовнішніх аналітиків

Вдалим досвідом було залучення зовнішніх експертів: цінні коментарі та поради були отримані від експерта Аналітичного центру Cedos, що має великий досвід розробки аналітичних документів. Додатковим, але не менше важливим етапом, стало проведення наукового рецензування дослідження, до якого була залучена  зовнішня експертка. Ми ще раз переконалися, що залучення рецензента є важливим моментом при підготовці аналітичних матеріалів, адже це дозволяє отримати «погляд зі сторони», зробити висновки та меседжі дослідження більш зрозумілими цільовим аудиторіям, а отже – значно підвищити ефективність результатів проєкту.

Урок 5: Комунікація результатів

Комунікація результатів дослідження дала очікувано гарний результат: ми зацікавили майже 50 різних медіа, які поширили результати дослідження. За підрахунками сервісу медіа моніторингу, загальне охоплення матеріалів проєкту вже перевищило 20 тисяч людей. Ми сформували наш основний меседж так: необхідно вже зараз враховувати прогнозований вплив зміни клімату на річки під час управління водними ресурсами та адаптувати громади й сектори економіки до можливих ризиків, аби запобігти найгіршим наслідкам зміни клімату. Комунікаційники ГО Екодія намагалися представити у прес-релізах та постах лише основні результати, використовувати просту мову та підкреслювати, про що свідчить дослідження – зміна клімату буде впливати і на різні галузі економіки, і на самих людей.

Матеріал із результатами дослідження потрапив як до загальнонаціональних, так і до місцевих медіа, а також до кількох видань, що спеціалізуються на сільському господарстві. Тож за рахунок простої, але чіткої та цілеспрямованої комунікації наші матеріали охопили різні групи стейкхолдерів. Таким чином, комунікаційна ціль була досягнута: ми поінформували нашу аудиторію – представників державних і наукових установ та громадських організацій – про потенційні ризики зміни клімату для українських річок і ми внесли тему зміну водності річок у публічний дискурс щодо кліматичної кризи як ще один аргумент на користь більш амбітної кліматичної політики.

Що показало дослідження?

Резюме та повна версія аналітичного звіту доступні на сайті ГО Екодія: https://ecoaction.org.ua/vodnist.html

Якщо коротко: розраховано зміни середнього річного водного стоку восьми річкових басейнів України – річок Дніпро, Десна, Прип’ять, Сіверський Донець, Дністер, Південний Буг, Західний Буг, Тиса – для двох майбутніх періодів (2041–2070 рр. та 2071–2100 рр.) за двома сценаріями. Сценарії будуються на основі кліматичних прогнозів, які залежать від викидів парникових газів. Але позаяк неможливо наперед знати, як змінюватимуться показники викидів, то розробляють шкалу потенційних сценаріїв – репрезентативні траєкторії концентрацій парникових газів (РТК).  «М’який» сценарій (РТК 2.6) відповідно до Паризької угоди передбачає зменшення викидів парникових газів. «Жорсткий» сценарій (РТК 8.5) не враховує жодних заходів з адаптації, чи пом’якшення клімату. Показано, що очікувані зміни водного стоку за «жорстким» сценарієм будуть значно помітнішими, що ще раз підкреслює необхідність скорочення викидів парникових газів задля уникнення негативних наслідків. Для річок більшості досліджуваних басейнів очікується суттєве зниження стоку до кінця століття. Найбільші величини зниження стоку очікуються для Прип’яті, Південного Бугу та Дністра і можуть досягти значення мінус 30%  в кінці століття.

Досвідом виконання проєкту поділилася Соф‘я Садогурська, керівниця проєкту, ГО «Центр екологічних ініціатив “Екодія”»

Проєкт «Аналіз впливу кліматичних змін на водні ресурси України та ролі відновлення водно-болотних угідь» відбувся за фінансової підтримки Міжнародного фонду «Відродження» та Посольства Швеції в Україні в межах Ініціативи з розвитку екологічної політики й адвокації в Україні (EPAIU).

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: