Як бути інтелектуалам в нових політичних умовах? 7-а конференція аналітичних центрів

Взаємодія, довіра, лідерство – «не аналітичною мовою» про те, яким має і може бути вплив аналітичних центрів на сьогоднішні полісі процеси.

12 грудня відбулась 7-а щорічна конференція аналітичних центрів, де обговорювалась роль інтелектуалів та аналітичних центрів у полісі процесах та їх вплив на розвиток України.

«Аналітичні центри – це найбільш кваліфікована частина громадянського суспільства, яка має не лише запити до держави, але й інструментарій», – такими словами розпочав конференцію Олександр Сушко, виконавчий директор МФ «Відродження».

Чи мають інтелектуали вплив на суспільну думку? Яка їх роль у розробці візії країни: автори, натхненники чи критики? Чи готові аналітичні центри працювати в нових політичних умовах? Як переформатувати спілкування/аналітичні продукти, щоб зацікавити владу? Як владі та аналітичним центрам спільно працювати над важливими питаннями державної політики? Чи може державне замовлення досліджень стати такою процедурою?

Ці та інші питання лягли в основу обговорень на цьогорічній конференції.

01 30

Олександр Сушко зазначив, що на сьогодні про аналітичні центри слід говорити у трьох вимірах, з яких власне випливають виклики:

  • Вимір взаємодії аналітичних центрів з публічною владою. Цей процес завжди був непростим, адже ключовою в такій взаємодії є політична воля. На сьогодні можемо констатувати, що ситуація є непростою, але водночас містить можливості. Влада має брак компетенції, тому тут важливо, як вона зможе взаємодіяти з тими, хто ці компетенції має.
  • Взаємодія з іншою частиною громадянського суспільства. Адже з елітою завжди усім складно взаємодіяти. Тому важливо втримати лідерство. А так як громадянське суспільство є не настільки однорідним, яке б легко сприймало це лідерство, потрібно докладати зусилля, щоб налагоджувати якісну взаємодію.
  • Питання довіри в ширшому значення – з усім суспільством.

Підсумовуючи, Олександр акцентував на співпраці у форматі синергії у такі складні часи.

Про особливість взаємодії аналітичних центрів з іншими секторами додав Євген Глібовицький, експерт з довготермінових стратегій, учасник Несторівської та Унівської експертних груп:

«Важливо, щоб аналітичні середовища могли не лише говорити «простою мовою», але й розуміти інших, розуміти міжсекторально та робити це в інституційному форматі, тоді ми вийдемо на інший рівень дискусії».

Луїз Морсінг, Заступниця Голови Місії, Перший Секретар Посольства Швеції в Україні, прокоментувала вплив аналітичних центрів на здійснення реформ та взаємодію з владою:

«Говорячи про політичну ситуацію в Україні, зокрема проведення реформ, громадянське суспільство є важливим компонентом цих процесів. Воно може і насправді робить вплив. Тому якщо враховувати усі зацікавлені сторони, а взаємодія відбуватиметься на принципах прозорості, інклюзивності, політичні процеси будуть ефективнішими. На останок хочу процитувати нашого прем’єр міністра Стефана Левена: «Ми віримо в Україну, Швеція вірить в Україну, Україна це Європа».

Велику увагу учасники конференції приділили постаті «інтелектуала» та чи мають вони вплив на суспільну думку.

Альона Гетьманчук, Директорка Центр «Нова Європа», висловила своє занепокоєння щодо сьогоднішніх кризових явищ у світі, які впливають на роль «інтелектуалів» у полісі процесах. Вона зазначила, що час, коли в уряди навмисно запрошуються інтелектуали, щоб прокладати містки між владою та експертними середовища, минає.

«В Україні це досить нова роль. Якщо говорити про те, якими мають бути сьогодні українські інтелектуали, то важливо в першу чергу не плутати «інтелектуалів» та «моральні авторитети», що відбувається у нас дуже часто. На мій погляд, ця плутанина говорить про брак хорошого університету», – поділилась думками Олеся Островська-Люта, генеральна директорка Мистецького арсеналу, членкиня Правління аналітичного центру CEDOS.

Якою має бути роль інтелектуалів у розробці візії країни? Розповів Володимир Дубровський, старший економіст «Case Україна»:

«Революція Гідності поставила питання руба «чи є ми активними гравцями?». Якось у мене була дискусія з Тимофієм Міловановим. Він говорив, що треба чітко розрізняти, де ти експерт, а де ти активіст, але я так не думаю. Під час і внаслідок Революції, нам усім довелось вийти за межі своїх ролей. Говорячи про політичні процеси, інтелектуали часто думають, що повинні бути частиною команд. Проте в такій позиції вони в будь-якому разі є під дією політичних технологій, а це не правильно. Роль інтелектуалів сьогодні – піднятись над усіма «сварками» і помислити візійно».

*«Ініціативу з розвитку аналітичних центрів» виконує міжнародний фонд «Відродження» у партнерстві з Ініціативою відкритого суспільства для Європи (OSIFE) за фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: