Корупція впливає на кожного і має власне ім’я.
В університеті немає безіменних менеджерів, які вирішують абстрактні питання. Навпаки: це конкретні люди, які регулюють те, як працює навчальний заклад. В університеті все впливає, у тому числі, і на якість освіти, і на ваші перспективи. Рішення адміністрації стосуються всіх студентів, викладачів та співробітників.
Університет — замкнена система, яку майже ніхто не контролює, тому в адміністраторів є монополія на прийняття рішень, повнота влади і відсутність нагляду — всі складові потенційної корупції за Клітгаардом. ЗНО суттєво знизило корупцію на вступі, але на всіх інших рівнях її досі достатньо. Студенти виконують роботи за студентів, викладачі вимагають грошей або послуг за оцінки, адміністратори маніпулюють зарплатами, закупівлями та виборами.
В межах ініціативи “Ліга відкритого суспільства” наші партнери “Свідомі” розпитали випускника КПІ Івана Ніколенка про його досвід у боротьбі з корупцією. Іван поділився кількома порадами для студентів про те, як боротися з цих лихом у своєму ВНЗ:
Отож, що ж можуть зробити студенти, які стикнулися з корупцією?
1. Запам’ятайте: за вас уже заплатили
Держава (тобто платники податків), ви самі чи ваші батьки вже заплатили за освіту. Навіть якщо ви навчаєтеся на бюджеті, відносьтеся до державного фінансування, наче це ваші гроші. Тоді ви зрозумієте, що маєте право вимагати якісних послуг і можете наполегливо захищати свої інтереси.
2. Якщо вам щось потрібно, ніхто, окрім вас, цього не зробить
Можна сказати, що університети ніхто не контролює, окрім їх керівників. Українські ЗВО мають автономію у більшості питань, тому всі питання вирішуються всередині університету. Наповнення освітніх програм, умови оплати гуртожитку, рейтингування зарплат викладачів — все це вирішують керівники закладів. Проте запит на зміни ви можете створити самі, якщо будете боротися за свої права і якісну освіту. Дві ці тези, напевно, важче усвідомити, ніж зробити наступне.
3. Порівняйте реальність із обіцянками
Держава оголошує правила і обіцяє громадянам грати за ними. Ті, у свою чергу, платять за це податками. Конституція, закони, підзаконні акти, статут університету і внурішні положення — це рішення держави, яких вона має консистентно дотримуватися. Треба порівняти те, що вам обіцяли, із тим, що є насправді. І якщо положення університету не відповідають закону або якщо університет просто витрачає гроші на незрозумілі речі, які не сприяють вашій освіті, то ви можете вимагати змін. Вищий навчальний заклад має забезпечити якісні умови проживання і навчання — тобто ви можете вимагати ремонтів у гуртожитках, зміни викладачів, платних ліцензій на Zoom, безкоштовних підручників, оголошення і дотримання РСО та всього, що стосується умов навчання. Доведеться почитати закони і положення, але тільки так адміністратори не зможуть маніпулювати вами і наживатися на вашій освіті. Базовий список обіцянок і ресурсів можна знайти за посиланнями (ось тут і тут).
4. Розповідайте про порушене і не зупиняйтеся
Поки ви не розкажете про проблему, про неї ніхто не дізнається. Або ж всі будуть думати, що це не проблема взагалі, а так і треба. Тож якщо ви впевнилися, що стикнулися з несправедливістю, — поділіться своїм обуренням. Зберіть коаліцію — розкажіть одногрупникам, однокурсникам, небайдужим викладачам чи батькам. Разом зверніться до адміністраторів, а якщо вони не відреагують — до журналістів. Частіше за все локальні питання, на кшталт сексуальних домагань, корупції з боку викладачів або неякісного викладання, можна вирішити локальною групою з десяти-двадцяти небайдужих студентів. Часто керівникам важливо зберегти все таким, яке воно є, наприклад, коли гроші крадуть і вони самі. Тоді вам точно знадобиться підтримка ззовні. Коли публічне висвітлення не допомогло — звертайтеся до державних органів: НАБУ, НАЗК, САП, ДБР, поліції та інших. Контролюйте перебіг справи: якщо цього не зробити, то про вашу проблему забудуть. Розібратися з тим, до кого звертатися у таких випадках, допоможуть юристи, наприклад.
5. Не терпіть булшиту
Коли ваші права порушують і кажуть, що це нормально, — це булшит. Такого терпіти не можна: ані корупцію в університеті, ані несправедливе поводження з вами. Поясніть людям, що ви боретеся за власне майбутнє та за їх умови навчання і праці. Вимагайте змін і регулярно нагадуйте всім, якщо проблема досі не буде вирішена. Варто розуміти, що те, чи буде хтось наживатися на вашій освіті, багато в чому залежить від вас. Тому боріться за власне майбутнє.
“Ліга відкритого суспільства” – це гурток для блогерів-початківців, які прагнуть поширювати щирі історії про важливі речі.
У відборі взяло участь більше 100 людей, а переможцями стали 15. З вересня по грудень у них буде змога вчитися у найкращих журналістів, блогерів, експертів; зустрічатися з людьми, чий приклад надихає; шукати свій особливий голос і відрізняти важливе від другорядного; практикуватися у створенні та поширенні повільних історій, від яких мурашки по шкірі; творити ціннісну спільноту, з якою хоч у вогонь, хоч у воду.
