“ЯРМІЗ” – гуманітарний фронт, де відстоюється право бути щасливим

Багато організацій були змушені частково або повністю змінити курс своєї діяльності після початку повномасштабного вторгнення росії. Проте не Центр реабілітації та реадаптації “ЯРМІЗ”. Для нього гуманітарний фронт почався з моменту відкриття, а з 24-го лютого лише посилився. 

Засновниця центру Євгенія Губська розповідає: “У нас і досі на дошці оголошень висить розклад занять 23-го лютого, це став своєрідний артефакт відносно мирного життя”. Основу діяльності “ЯРМІЗу” складає родинний підхід, де залучені не тільки ветерани та ветеранки, але і їхні сім’ї. Великим досягненням цілої команди психологів є адаптація американської програми “Міцні зв’язки – сильні пари”, яка покликана відновити гармонію у стосунках ветеранських пар після повернення з війни. “Більше 75% нашої цільової аудиторії мають дітей. Родинний підхід тому й ефективний, адже ми працюємо з тим, що може зазнати травмуючих впливів, а саме, стосунки між партнерами та батьками і дітьми”. 

Зараз Київ прийняв близько 66 тисяч внутрішньо переміщених осіб, з них 9,6 тисяч дітей. “Ми зрозуміли, що потрібно додавати в діяльність нові напрями, формувати велику армію фахівців, які можуть надавати допомогу, адже виклики і запити надходять в геометричній прогресії” – ділиться Євгенія Губська. Так з’явився проєкт “Право бути щасливим”, який отримав підтримку від Міжнародного фонду “Відродження” та Європейського союзу в рамках конкурсу “Тримаймо стрій”.

Проєкт покликаний працювати не тільки з батьками і дітьми, але й підтримувати фахівців, волонтерів, психологів. Працівники центру “ЯРМІЗ” тримають психологічний фронт вже девʼятий рік, тож для декого період вигорання є неминучим. Бережливе відношення до кожного члена команди, передача безцінного досвіду, навчання нових спеціалістів є одними з пріоритетів, адже психологи – це дуже важлива сила, на яку покладена місія психологічного добробуту населення України. “Це потужний крок до створення мережі фахівців, щоб люди цілеспрямовано знали до кого звернутись” – говорить Євгенія Губська. 

Першим етапом проєкту є набір волонтерів-психологів на навчання, які мають відповідну освіту і досвід. “На пропозицію долучитись до проєкту ми мали запит 10 охочих на одне місце в навчальній групі. Зараз у всіх нових спеціалістів я спостерігаю неймовірну жагу до знань, всупереч усім викликам”. – ділиться пані Євгенія. Навчання спеціалістів складається з участі у двох програмах – корекційно-відновлювальній програмі для підлітків “Пізнаю себе і світ навколо”, та просвітницько-відновлювальній програмі для дорослих з категорії ВПО та родин ветеранів АТО/ООС “В обіймах життя”. Усі спеціалісти проходитимуть також супервізію, яку проводитиме партнерка проєкту – американська клінічна психотерапевтка з 30-річним досвідом Крістін Абрамюк. Вона – переміщена дитина війни, і емоції, які переживають українці зараз, вона розуміє із власного досвіду. На одній із зустрічей вона сказала: “Війна не закінчується припиненням вогню”. З цим неможливо не погодитись, адже усунення фізичної небезпеки не вирішує усіх наслідків війни.

Наступний етап проєкту – це набір учасників та стабілізація їхнього стану. “Переходити до занять не можна, поки стан дитини та батьків не прийде до потрібної норми з якою вже можна працювати” – пояснює Євгенія Губська. Цей етап передбачає групові зустрічі та індивідуальні консультації один раз на тиждень, а також включає домашні завдання. Мета цього етапу роботу – поступово змінювати стан учасників програми, створити атмосферу безпеки і довіри, готувати їх до подальшої роботи по програмі. 

Як діти, так і дорослі набули новий життєвий досвід, на жаль, негативний. Це переважає в почуттях та емоціях, що впливає на їх взаємовідносини. Тому робота в межах програм “Пізнаю себе та світ навколо” та “В обіймах життя” передбачає комплекс психосоціальної підтримки, який включає різні методи від арт-терапії, казкотерапії та фольклор-терапії до наративної психології, когнітивно-поведінкової терапії, психодрами і транзакційного аналізу. 

Головна мета – підвищити стресостійкість, навчитись розуміти свій стан і застосовувати методи самодопомоги, тобто як виходити зі стресового стану власними силами. Для дітей – особливий акцент робитиметься на розвитку емоційної грамоти, а для дорослих – на розумінні свого стану, стану своєї дитини, навичках ефективного спілкування з нею. 

Важливий етап проєкту – це масштабування знань, тобто підготовка методичних рекомендацій для фахівців, а також пам’ятка для батьків по спілкуванню з дитиною. Пізніше ці матеріали розповсюджуватимуться по організаціях, фахівцях, органах влади та громадах, що працюють з дітьми та батьками, які постраждали через війну. 

Запропонованій Програмі, поки що, немає аналогів в Україні. Вона рекомендована для використання в освітніх закладах, а також має ліцензію Інституту соціально політичної психології, пройшовши перевірку українськими фахівцями. “Пізніше будемо ділитись досвідом на міжнародному рівні, адже наш досвід – унікальний”, – говорить Євгенія Губська.

Одним із завдань Плану післявоєнного відновлення України є вдосконалення та підвищення кваліфікації фахівців, зокрема психологів, які надають послуги ветеранам. Проєкт “Право бути щасливим” вже безпосередньо діє в рамках цього завдання.

Ідеальною візією проєкту “Право бути щасливим”, – ділиться Євгенія Губська, – ми бачимо відбудову зруйнованої основи сім’ї та спільноти, щоб у людей на зміну тривожності прийшло відчуття довіри, безпеки та стабільності”. Цю візію розділяють і Фонд “Відродження” з Європейським Союзом, підтримуючи проєкти з психологічної допомоги та реабілітації, які допомагають постраждалим від російського вторгнення віднайти сили та подолати наслідки травми. 

Наостанок, ми хотіли б поділитись відгуком безпосередніх учасників проєкту “Право бути щасливим”: “Дякую Всесвіту, що в цих стінах ми зібралися таким складом і кожен з нас щодня, щозустрічі чув і брав те, що йому потрібно в той момент, коли життя кожного з нас так кардинально змінилось. Проєкт про те, що я маю право бути щасливим, можна розширити до: “Я маю право бути!”.” 

#Більше інформації про 21 підтриманих фондом “Відродження” та ЄС волонтерських проєктів по конкурсу “Тримаймо стрій” можна знайти тут.

Авторка тексту: Мирослава Береска, студентка магістерської програми з медіакомунікацій УКУ, стажерка відділу комунікацій Міжнародного фонду “Відродження”.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: