“Продовжувати свою діяльність нас мотивує те, що зараз є набагато більше розуміння тієї небезпеки, яку несе агресивна поведінка рф. Бажання одне: зупинити наступне коло масштабної катастрофи і війни, в яку може бути втягнута вся Європа, якщо російська агресія не зупиниться на поточному етапі, і якщо безпосередні виконавці воєнних злочинів та вище керівництво російської федерації не понесуть відповідальності за те, що вони вчинили”, – говорить Тетяна Печончик, керівниця організації і голова правління Центру прав людини ZMINA.
З 2014 року ZMINA разом із колегами запустили польову місію в Криму, яка фіксувала факти тяжких порушень прав людини та воєнних злочинів, що вчинялись на території окупованого Криму. Організація працювала з національними і міжнародними стейкхолдерами, зокрема із Прокуратурою Автономної Республіки Крим та Міжнародним кримінальним судом, щодо притягнення до відповідальності винних.
З початком повномасштабної війни ZMINA спрямувала усі зусилля на документування воєнних злочинів і злочинів проти людяності, які вчиняються в ході російської агресії по всій території України. Аби надати їм розголосу, правозахисники спілкуються з українським та закордонним ЗМІ, займаються міжнародною адвокацією. Крім цього, вони співпрацюють з різноманітними механізмами правосуддя, слідчими комісіями та Офісом Генерального прокурора щодо надання даних. Значно посилилась діяльність організації з адвокацією на національному рівні щодо прийняття адекватної законодавчої рамки, пов’язаної з війною, захистом потерпілих від російської збройної агресії.
Разом із 29 організаціями, що працюють з документуванням воєнних злочинів, ZMINA входить до складу коаліції “Україна. П’ята ранку”. За свою роботу коаліція нагороджена премією Open Society Prize від Центральноєвропейського університету та мережі Фундацій Відкритого Суспільства. Тетяна Печончик підкреслює, що “це важлива нагорода, яка є визнанням не тільки роботи Коаліції “Україна. 5 ранку”, а й цілого громадянського суспільства України, яке в цій складній ситуації продовжує боротися, щоб припинити безкарність”.
Від мережі Фундацій Відкритого Суспільства коаліція отримала не тільки визнання, а й фінансову підтримку. Міжнародний фонд “Відродження” також долучився до неї, зокрема підтримавши ZMINA у її інформаційній роботі та роботі з документування злочинів.
У складі коаліції ZMINA займається збором доказів, їх верифікацією з відкритих джерел, проведенням місій у звільнених з окупації регіонах, моніторингом документування насильницьких зникнень активістів на окупованих росією територіях, а також депортації українців до рф. “Досвід нашої восьмирічної роботи в Криму допоміг швидко розгорнути документування. Вже на другий день почалася робота коаліції. Працюючи з укриттів, ми створили перші комунікаційні канали, де обмінювались інформацією з колегами з інших правозахисних організацій. Також розуміли, що важливою буде координація громадянського суспільств, для того, щоб більш ймовірно розподіляти свою діяльність для документування й обмінюватися інформацією”, – говорить Тетяна Печончик.
Для якісного здійснення процесу документування застосування власного досвіду стоїть на рівні із дотриманням міжнародних стандартів роботи. Тетяна акцентує увагу на протоколі Берклі – міжнародно визнаній методиці документування та верифікації даних. За цією методикою, у роботі важливими є не тільки перевірка і належне збереження контенту, але й дотримання процедурних моментів – як, ким, і коли це було задокументовано. Таким чином, інформація може використовуватись різноманітними механізмами правосуддя, наприклад, Міжнародним кримінальним судом.
Для вдосконалення власної роботи важливо не припиняти вчитись і впроваджувати нові методики, які щоразу з’являються. Тому ZMINA знаходиться на зв’язку з різноманітними організаціями, які працювали з документуванням воєнних злочинів в інших країнах, зокрема, в Сирії. Тетяна Печончик зазначає, що “цей досвід допоміг коаліції укласти угоду з веб-архівом Mnemonic, це медіаархів для належного збереження даних про воєнні злочини з відкритих джерел”.
Інтернет – це щось на зразок “бермудського трикутника” для інформації, де вона має властивість зникати. Тому, на даному етапі важливо зафіксувати максимальну кількість доказів і належно їх зберегти, щоб надалі вони могли використовуватися для розслідування на національному і міжнародному рівні. На Mnemonic побудований сирійський архів, цей же архів використовується коаліцією “Україна. П’ята ранку” для збереження доказів з відкритих джерел.
Крім того, ZMINA надає термінову підтримку журналістам, правозахисникам, громадським активістам, волонтерам, які стали жертвами переслідувань через свою діяльність. Вона включає релокацію, надання гуманітарної підтримки тим, хто опинився на окупованих територіях і не мають можливості їх покинути, а також правову допомогу.
У теперішній діяльності Центр прав людини ZMINA взаємодіє різними органами влади України та правозахисними організаціями. Також організація є членом Коаліції «За Міжнародний кримінальний суд», яка включає величезну кількість організацій з усього світу. Поряд з цим, входить до Платформи “Громадянська солідарність”, що включає правозахисні організації з регіону ОБСЄ, і в мережу Будинків прав людини, до якої входять 16 правозахисних спілок в 11 країнах світу. В Україні є два Будинки прав людини: Освітній дім прав людини – Чернігів та Дім прав людини – Крим, який працює в екзилі на території материкової України.
Якою б пропрацьованою не була методологічна складова діяльності, практичні негаразди все ж існують. Тетяна Печончик ділиться, що однією з найбільших перешкод у документуванні і розслідуванні воєнних злочинів є великий масштаб злочинів, кількість яких постійно зростає. Згідно з даними, Офіс Генерального прокурора відкрив вже понад 22 тисяч кримінальних проваджень за статтею 438 “Порушення законів та звичаїв ведення війни” Кримінального кодексу України. Проте, це не остаточна цифра, адже активна фаза війни триває, а дані про воєнні злочини на новоокупованих територіях не враховані. “Відсутність доступу до цих територій, тяжкі злочини, які там кояться, неможливість їх фіксувати на місцях і документувати безпосередньо, є другим викликом, з яким стикається ZMINA”.
Обсяг і складність роботи організації у цей переломний час, наштовхує на питання про те, чому діяльність така важлива для його працівників. Тетяна Печончик говорить, що насамперед ZMINA працює для того, щоб Україна змінювалась, ставала сильнішою. Щоб кожна людина могла б почувати себе захищеною і могла відстояти свої права, використовуючи наявні механізми. “Зараз наша держава стоїть на передньому краї захисту цінності демократії, прав людини, і ця криза для нас є моментом мобілізації і посилення не тільки як правозахисної спільноти, а й як всього громадянського суспільства”.
Фото: сторінка Центру прав людини ZMINA у Фейсбук
Авторка матеріалу: Мирослава Береска, студентка магістерської програми з медіакомунікацій УКУ, стажерка відділу комунікацій Міжнародного фонду “Відродження”