З початку війни у 2014 році багато українців зіткнулися з психологічними проблемами, серед яких: післявоєнний синдром, травми пережиття втрат та покинутої домівки. З початком повномасштабного вторгнення кількість людей, які переживають схожі проблеми зросла. Про те, чому зараз важливо говорити про психологічне здоров’я, та як працюють громадські організації у цій сфері, ми поговорили з Марією Петришин – головою нашої партнерської організації “Перший жіночий ветеранський корпус Рехаб”.
З 2014 року “Рехаб” став одним із львівських волонтерських осередків, який допомагав армії та фронту. У 2019 році організація інституціоналізувалася як “Перший жіночий ветеранський корпус Рехаб”, та зосередила свою діяльність на наданні медичної, психологічної та соціальної підтримки для жінок ветеранок та сімей військовослужбовців. До 24 лютого “Рехаб” зміг допомогти понад 1000 ветеранкам.
Організація базується в «Будинку воїна» у Львові, де військові, та їх родини, а також внутрішньо переміщені сім‘ї мають змогу отримати консультацію від працівників корпусу, допомогу з соціальним забезпеченням, послуги кейс-менеджменту, медичну допомогу та психологічну підтримку. Водночас волонтерам вдається створити дружню та затишну атмосферу, де кожен зможе відчути тепло та підтримку.
«Знаєте, Будинок воїна став тим осередком, я б сказала це таке затишне місце, де кожен може прийти, випити чаю, поспілкуватись, отримати підтримку, отримати мінімальні консультації. Ми можемо бути всім цим людям корисними, тому намагаємось це робити. Я бачу, що нам це вдається, тому це дуже тішить».
Потреба психологічної підтримки постраждалих від війни була актуальною ще у 2014 році. Робота у сфері психології потребує багато знань та досвіду. Тому у 2014 році пані Марія розпочала свій шлях у цій сфері, який згодом підживлювався здобутим досвідом та постійним навчанням.
Пані Марія зізнається: «Я сама є психологом. Зараз я поєдную обов‘язки керівника організації та психолога. Відверто вам кажу я відновила консультації”. – … – “Я сама розумію, що мені потрібно це. По-перше, дуже багато запитів, і ти розумієш тобі потрібно допомогти людям. По-друге, ти розумієш, що не можеш втрачати кваліфікацію, тому потрібно постійно вчитись та вдосконалюватись”.
З 24 лютого та впродовж всіх чотирьох місяців повномасштабної війни організація відчула на собі значене збільшення кількості запитів саме за психологічною допомогою. За підтримки фонду “Відродження” та Європейського Союзу громадська організація збільшила штаб психологів. Пані Марія радо поділилась, що їм вдалось знайти досвідчених фахівців, які мають досвід роботи з постраждалими від воєнних дій, та працюють у цій сфері з 2014 року.
“Рехаб” проводить творчі психологічні сесії в форматі арттерапії та метафоричних карт, також групи підтримки та індивідуальні бесіди. Таке різноманіття форматів дає можливість персоналізованого підходу до запитів клієнта. Пані Марія вважає, що у роботі з людьми потрібно йти за запитом клієнта, відштовхуватись від його потреб. Зараз багато людей стикаються з важким пережиття втрати близьких, таку проблему спершу важко обговорювати в широкому колі. В таких випадках, індивідуальна терапія має багато переваг, які дозволяють пропрацювати травму в приватному середовищі.
У “Будинку воїна” є багато регулярних відвідувачів. Люди, які повертаються – це найкращий показник того, що допомога є дійсно ефективною, на думку пані Марії: “Люди шукають підтримку, і за підтримкою вони приходять до нас. Звісно ми бачимо, що коли люди приходять і другий, і третій, і четвертий раз, ми розуміємо що це їм потрібно і важливо”.
Українці, які зараз покинули свій дім, перебувають у стані невизначеності та понад усе потребують нашої психологічної підтримки. Сьогодні, кожен з нас може стати тим острівцем допомоги. Для цього не обов’язково отримувати психологічний ступінь. Важливо проявити звичайні людяні якості, такі як співчуття та емпатія.
“Якщо ми говоримо про людей потрібно їх просто вислухати, бо емпатійна підтримка, вислуховування, проговорити, підтримати цю людину – це є дуже важливо. Часом ці люди просто потребують бути почутими, бути прийнятими, бути потрібними, і навіть коли вони переїжджають в інше місто вони мають відчувати це тепло. Тепло підтримку, коли їх приймають радо, коли можуть розділити їхнє горе, коли можуть простягнути руку допомоги – це напевно найважливіше”.
Фото: сторінка “Першого жіночого ветеранського простору “Рехаб” у ФБ та сторінка Марії Петришин.
Авторка тексту: Яна Більо, студентка магістерської програми з медіакомунікацій УКУ, стажерка відділу комунікацій Міжнародного фонду “Відродження”.
#Більше інформації про 21 підтриманих фондом “Відродження” та ЄС волонтерських проєктів по конкурсу “Тримаймо стрій” можна знайти тут.
