Станом на кінець лютого 2015 року в Україні нараховувалося 1 092 405 внутрішньо переміщених осіб. Близько 60% ВПО - це пенсіонер(к)и, 23.1% - працездатні особи, 12.8% - діти та 4.1% - неповносправні особи.
Станом на кінець лютого 2015 року в Україні нараховувалося 1 092 405 внутрішньо переміщених осіб. Близько 60% ВПО – це пенсіонер(к)и, 23.1% – працездатні особи, 12.8% – діти та 4.1% – неповносправні особи. 5 мільйонів осіб потребують безпосередньої гуманітарної допомоги, згідно з Управлінням по координації гуманітарних питань ООН. 700 000 осіб перебралися за межі України. З них 8405 громадян(ок) України за 9 місяців 2014 року стали шукачами притулку в країнах ЄС, відповідно до даних Євростату.
Держава взяла на себе зобов’язання захистити та гарантувати права та свободи ВПО, надати їм підтримку. Проте більше ніж рік від появи перших внутрішньо переміщених осіб в Україні. Проте, на жаль, ми спостерігаємо лише часткові кроки, вирішення деяких проблемних моментів, як то систематизація даних щодо кількості і базових потреб ВПО.
Саме тому було проведено аналіз відповідності державної політики захисту ВПО міжнародним стандартам, які запропоновані в Національній рамці відповідальності щодо ВПО. Таке порівняння дає змогу отримати цілісну картину рівня задоволення конкретних потреб ВПО, оцінити заходи, які вже були прийняті державою, та визначити аспекти, які потребують більшої концентрації уваги.
В аналітичному звіті була зроблена спроба відповісти на декілька важливих запитань.
- В чому приховується першоджерело появи проблеми?
- Чого бракує уряду для створення чіткої політики щодо внутрішньо переміщених осіб в Україні?
- Які кроки потрібно зробити задля вирішення даної проблеми?
Контакти: Центр Дослідження Суспільства
