Вийшли рекомендації щодо організації освітнього процесу в умовах карантину

Закриття закладів дошкільної̈, загальної̈ середньої̈ та вищої̈ освіти через стримування поширення пандемії̈ COVID-19 у 191 країні світу призвело до того, що 1,57 млрд учнів і студентів (90 % світового контингенту) були змушені навчатися дистанційно.

З одного боку, така ситуація була цілком виправданою, тому що давала змогу убезпечити людей від ризику захворіти на COVID-19. З іншого, карантин поставив нові виклики перед закладами освіти, а також органами управління освітою на місцевому і національному рівнях.

Організація ефективного дистанційного або змішаного навчання, адаптація освітньої політики до вимог сьогодення, посилення фінансового забезпечення закладів освіти, модернізація їх матеріально-технічної бази — це не повний перелік тих труднощів, які мають здолати управлінці та освітяни вже на початку нового 2020–2021 навчального року.

Аналітична записка «Організація освітнього процесу в школах України в умовах карантину» розроблена з метою допомогти визначити основні шляхи вирішення окреслених нагальних проблем на різних рівнях управління.

В аналітичній записці досліджено міжнародні практики функціонування шкіл під час пандемії, проаналізовано нормативно-правове регулювання освітнього процес в Україні, стан і можливості технологічного забезпечення навчання в умовах карантину, стан готовності системи підвищення кваліфікації педагогів та виклики, які очікують українських освітян у новому навчальному році.

Здійснений аналіз технологічного забезпечення освітнього процесу
в школах України під час дії карантину, рівня сформованості цифрової компетентності вчителів і учнів, наявного цифрового освітнього інструментарію дозволяє зробити узагальнення:

1. Переважна більшість шкіл України (понад 60%) не мають широкосмугового доступу до Інтернету, який дозволяє якісно працювати з освітнім контентом. Особливо гостро ця проблема відчувається в сільській місцевості.

2. Кількість учнів на один стаціонарний або портативний комп’ютер становить 9,2.

3. У результаті опитування встановлено, що кожний четвертий респондент не має необхідних технічних можливостей для якісної реалізації освітнього процесу. Крім того, понад 9 % опитаних оцінюють наявні технічні можливості як вкрай незадовільні.

4. Більшість закладів середньої освіти не підготовлені до впровадження дистанційного навчання на основі використання електронного (синхронного, асинхронного) формату: відсутня відповідна цифрова освітня політика, низькій рівень цифрової компетентності адміністрації, вчителів та учнів, відсутність на власних ресурсах доступної для всіх учасників освітнього процесу освітньої платформи, перенесення технологій та форм традиційного навчання в умови дистанційного навчання, відсутність чітких рекомендацій для вчителів щодо використання технологій змішаного навчання в освітньому процесі на основі асинхронного та синхронного форматів, відсутність на рівні закладу освіти єдиної політики щодо використання цифрових інструментів, відсутність методичної та технологічної допомоги та підтримки вчителів до впровадження дистанційного навчання, відсутність ефективної комунікації з батьками щодо розподілення відповідальностей за якість результатів навчання учнів та особливостей дистанційного навчання з різними категоріями дітей тощо.

5. З метою надання можливостей доступу учнів до освітнього контенту постійно розширюється перелік освітніх проєктів, платформ масових відкритих онлайн-курсів, сайтів, що містять навчально-методичний, дидактичний матеріал, а також матеріал для підвищення кваліфікації вчителів.

Запропонована аналітична записка містить рекомендації щодо організації навчання в закладах загальної середньої освіти України в новому навчальному році, розроблені на основі аналізу міжнародного та вітчизняного досвіду, запитів і пропозицій освітян та актуальної нормативно-правової бази.

Рекомендації структуровано згідно з шістьма принципами Рамкової програми для поновлення роботи шкіл, розробленої ЮНЕСКО, ЮНІСЕФ, Всесвітньою продовольчою програмою та Всесвітнім банком: реформування політики, вимоги щодо фінансування, безпечне функціонування, компенсування процесу навчання, добробут і захист, охоплення найбільш маргіналізованих дітей.

1. Реформування політики. Наслідки політики охоплюють всі аспекти керівних принципів, включно з політикою щодо відкриття та закриття шкіл під час надзвичайних ситуацій у галузі охорони здоров’я населення; реформи, необхідні для розширення справедливого доступу до дітей з маргінальних груп та тих, які не відвідують школу, а також для зміцнення і стандартизації практики дистанційного навчання.
2. Вимоги щодо фінансування. Подолання негативного впливу COVID19 та інвестування у зміцнення системи освіти для відновлення і підвищення її стійкості.
3. Безпечне функціонування. Забезпечення умов запобігання поширенню COVID-19, що передбачають надання основних послуг та матеріалів, які стимулюють дотримання санітарних норм. Зокрема, забезпечення доступу до засобів дотримання належної гігієни рук, дотримання протоколів соціального дистанціювання і процедур надання медичної допомоги у разі погіршення самопочуття.
4. Компенсування процесу навчання. Застосування педагогічних практик, що компенсують втрату навчального часу, зміцнюють методологію викладання і ґрунтуються на таких гібридних моделях навчання, як інтеграція підходів у рамках віддаленої та дистанційної освіти. У межах цих практик потрібно передбачити просвітницьку роботу щодо передачі й профілактики COVID-19.
5. Добробут і захист. Посилення уваги щодо забезпечення добробуту і захисту учнів шляхом вдосконалення механізмів надання якісних освітніх послуг, а також організації шкільного харчування та послуг охорони здоров’я.
6. Охоплення найбільш маргіналізованих дітей. Адаптація політики та практики відкриття шкіл для розширення доступу до освіти маргіналізованих груп населення, зокрема дітей, які раніше не відвідували школу, дітей-переселенців та мігрантів
   а також представників меншин. Урізноманітнення критичних комунікацій та просвітницької роботи шляхом забезпечення її доступності на мовах меншин, у доступних форматах, з пристосуванням до потреб маргіналізованих груп населення.

Повністю читати рекомендації – тут.

Аналітична записка «Організація освітнього процесу в школах України в умовах карантину» підготовлена аналітичним центром «ОсвітАналітика» Київського університету імені Бориса Грінченка, створеного за підтримки ініціативи з розвитку аналітичних центрів Міжнародного фонду «Відродження» і Посольства Швеції.