29-30 вересня у Києві та Львові Міжнародний фонд “Відродження” проводив велику міжнародну конференцію «Зі стійкості до відновлення: ключова роль громадянського суспільства України». Завданням конференції було зібрати разом представників та представниць громадянського суспільства, які мають експертизу, досвід та бажання відновлювати Україну після перемоги; відбудовувати її у сталих, прозорих та демократичних практиках.
Європейський простір підготував огляд основних тез та візій, озвучених за два дні конференції в Києві. Оригінал публікації можна подивитись тут.
Сьогодні, на щастя, у баченні як громадянського суспільства, так і влади, євроінтеграція України є невіддільною частиною її успішного відновлення. Є розуміння нерозривності цих непростих процесів, які Україна вже проходить. Але як не схибити? Які пастки нас очікують? Як виграти справжній мир та яка тут місія громадянського суспільства?
Окреслити свою візію успішної України та шляхи рішення складних історичних завдань спробували представники громадянського суспільства та уряду, а також візіонери, медіа, бізнес та представники донорської спільноти й міжнародних організацій на дводенній конференції «Зі стійкості до відновлення: ключова роль громадянського суспільства України».
П’ять сценаріїв Євроінтеграції — і лише один успішний
Процес євроінтеграції України не буде легким, водночас існує великий ризик того, що євроінтеграція може не відбутися. Про це заявив співзасновник Громадянської Платформи «Нова Країна» Валерій Пекар, поділившися результатом проведеного Форсайту «Шлях до європейського Союзу», мета якого — дослідити можливі сценарії євроінтеграції України.
«Ми побачили п’ять різних сценаріїв європейської інтеграції, — розповів Валерій Пекар. — З цих п’яти сценаріїв — два — це провалена євроінтеграція, один — успішна євроінтеграція. І є ще два цікавих сценарії — це євроінтеграція без євроінтеграції. Це найгірший сценарій і для ЄС, і для України. Один з них пов’язаний з фактичним непроведенням реформ, а другий — це формально технічна євроінтеграція, яка врешті завершується чимось схожим на угорський режим, коли формальні ознаки демократії є, але монополізм у всіх сферах заважає цьому бути справжньою демократією, а не керованою. Ми у точці, де у нас немає незворотності змін, і Майдани не є запобіжником. Майдани є запобіжником розвороту політичного курсу, а не проти авторитаризму. Якщо авторитаризм повільно запроваджується, якщо реформи повільно згортаються, то це означає, що “жабку зварять” повільно і вона може цього не помітити…».
Експерт відзначив ще один виклик — ЄС досі розглядає Україну як проблему, а не як можливість для себе. Має відбутися переосмислення України: «Щоб Європейський Союз зрозумів, яку цінність Україна приносить йому, і заради цієї цінності Україна стає членом ЄС, а не як приз, не як винагорода, і не тому, що Україну треба якось похвалити за перемогу над російським тоталітаризмом. В цій рамці нам і доведеться працювати найближчим часом, поділивши відповідальність за реформи й збереження демократії. Думаю, що українське громадянське суспільство мусить відповідати за реформи, а ЄС взяти на себе відповідальність за збереження в Україні демократії, тому що одночасно з однієї руки цю гру не провести».
Створити умови, щоб всі сторони були зацікавлені грати в «гру з позитивною сумою»
Важливість взаємодії всіх сторін та про концептуальну розгубленість з боку Європейського Союзу щодо сьогоднішньої України зазначив Євген Глібовицький, засновник Pro.Mova:
«Україна за останній рік увійшла в набуття статусів набагато швидше, ніж розраховували найоптимістичніші прогнози, які на той момент були. В результаті ми маємо унікальну ситуацію, коли традиційна модель відносин між ЄС та Україною полягала в тому, що були певні умови, те, що англійською мовою називалося conditionality…
Зараз бачимо, що включеність і партнерство громадянського суспільства потрібне не тільки з боку українського державного сектору, але й з боку ЄС. І тому дуже важливо, щоб з’явилися консультаційні інструменти, щоб з’явилися формати, в яких ці консультації зможуть відбуватися постійно. Щоб ми мали інструмент співпраці не лише між громадянським суспільством і державним, політичним сектором українським, але також мали міжнародний формат. Зрештою, важливо створити такі умови, щоб всі сторони були зацікавлені грати в “гру з позитивною сумою”.
Якщо ми будемо в режимі взаємного побоювання, то ризикуємо добитися того, в чому всі сторони досягли значного успіху — це паралізувати один одного. А ми є в часових, безпекових та політичних обставинах, де не маємо цієї розкоші».
У владі зростає розуміння, що відновлення = Євроінтеграція, готується план
Як працюватиме відновлення України та рух України до Євросоюзу, де уряд бачить їхній перетин та що уряд очікує від організацій громадянського суспільства — своїм баченням поділилась виконавча директорка Офісу реформ КМУ Тетяна Ковтун:
«Відновлення України та європейська інтеграція — нерозривно пов’язані. І уряд спочатку, коли розпочалась робота щодо відновлення, це не було очевидно… Але тепер рухаючись, з точки зору отримання статусу кандидата, і ми його отримали, і виконуючи зараз певні зобов’язання, — все більше є розуміння у всіх гілках влади, що відновлення може відбутися взагалі тільки в контексті Європейської інтеграції. Тобто Україна може стати членом Європейського Союзу лише, якщо вона відновиться, і Україна може відновитися, лише якщо вона стане членом Європейського Союзу. Це повністю нерозривні процеси. Це розуміють насправді і в Європейському Союзі».
За словами Тетяни Ковтун, поки що єдиної платформи відновлення немає, однак лідерами цього процесу будуть спільно Україна і Європейський Союз.
«Всі реформи, які Україна повинна виконати, постають абсолютно незворотними. Чим швидше ми це зрозуміємо, тим швидше буде наш рух до Європейського Союзу, — зауважила Тетяна Ковтун. — Зараз ми готуємо план відновлення. Знаємо, що партнерам завжди потрібен план, їм потрібна стратегія середньострокова, довгострокова… Нам партнери, зокрема Представництво ЄС в Україні, написали: в усіх аспектах дивіться на стандарти Європейського Союзу, дивіться на регламенти Європейського Союзу, на директиви в усіх сферах — довкілля, інфраструктура, будівництво, регіональна політика. Нам цього поки що не вистачає. І тут дійсно, як приклад з опитувальником, нам потрібна така, можна сказати, толока з усіма організаціями громадянського суспільства, які працюють у цій сфері, потрібна велика допомога, тому що це колосальний обсяг реформ і колосальний обсяг адаптації законодавства. Ми поки що цього не розуміємо, це велика різниця буде з тим, як Угода про асоціацію впроваджується, але потрібно всіх залучати».
Влада самотужки не справиться: лише у сфері довкілля є 200 нормативно-правових актів для імплементації
Команда Ресурсно-аналітичного центру «Суспільство і довкілля» була залучена у процес підготовки Опитувальника ЄС, що був необхідний для набуття Україною статусу кандидата. Як відбувалася співпраця ОГС з владою та про готовність подальшої залученості розповіла Наталія Андрусевич, голова правління організації:
«Сам процес був дуже цікавий, дійсно в обмежених часових рамках. Я можу говорити про сферу довкілля, зміни клімату, в якій ми брали активну участь. І це була дуже гарна синергія і влади, і громадськості. Всі хотіли працювати, всі хотіли надати експертизу. Це був дуже гарний шанс для громадськості, яка багато років спостерігає за процесами євроінтеграції, виконанням Угоди про асоціацію, цю свою експертизу втілити.
З іншого боку Міністерство було дуже відкрите, в нас було багато онлайн зустрічей… Це дуже гарний приклад, як така синергія зусиль дає швидкий результат. Цю синергію треба зберігати та можна зберігати зараз, коли ми дивимося на план відновлення. Можна перенести досвід такої синергії й на подальший процес євроінтеграції, тому що насправді шлях буде важкий, довгий, і ну вибачте, влада сама не справиться з тими всіма викликами. Нам потрібно буде імплементувати 200 нормативно-правових актів у сфері довкілля і зміни клімату. Однозначно нам потрібно об’єднати зусилля, потрібна підтримка донорів для того, щоб цей процес був нормально організований, щоб був діалог від самого початку, щоб всі реформи обговорювалися, щодо них готувалася аналітика…».
Громадянське суспільство проадвокатує досягнення, коли вони будуть
Наскільки громадянське суспільство здатне донести до ЄС досягнення України (коли вони будуть) у виконанні зобов’язань щодо членства в ЄС? Своїм баченням поділився Сергій Солодкий, перший заступник директора Центру «Нова Європа»:
«Я впевнений, що громадянське суспільство України зможе переконати Європейський Союз, Європейську комісію набагато раніше, ніж вона буде спроможна це зробити — дати позитивну оцінку реальним досягненням у виконанні реформ, зобов’язань України на цьому шляху, чи рекомендацій, як це позиціонується українською владою… Цей рік став роком багатьох зсувів і зламів, все це наводить нас на оптимістичний лад, що ми і цього разу зможемо».
Водночас експерт зазначив, що громадянське суспільство неодмінно проадвокатує досягнення, але важливо, щоб вони справді були. «Українці самі є головним аудитором того, що і як робить українська влада. Якщо ми побачимо, а ми бачимо політичну волю до змін з боку уряду України, то я не бачу проблеми для того, щоб ми змогли проадвокатувати ці досягнення, цей позитив на зовнішню арену, для Європейського Союзу», — додав Сергій Солодкий.
За словами експерта, треба розуміти, що Україна вже перебуває у процесі «підчасвоєнного» відновлення та водночас бореться з агресором на фронті. Це безпрецедентно як для України, так і для ЄС.
«У випадку з Україною ми справді маємо безпрецедентний випадок, коли країна має рухатися шляхом реформування, і країна має перемагати на фронті, — сказав Сергій Солодкий. — Тобто, це не поствоєнне відновлення — це підчасвоєнне відновлення. Перемоги на фронті дозволяють реформуватися всередині країни. Реформування країни, європеїзація, робить країну стійкішою та сильнішою, щоб протистояти зовнішнім агресивним діям».
Дотримуватися обраного курсу
Досвід успішних країн світу дійсно може бути прикладом для України, однак нам треба дотримуватися обраного стратегічного курсу, і у випадку України — це Євроінтеграція.
«Експерти, через розбіжності, фокусу своїх пріоритетів, часто висловлюють різні підходи до реформаторських пріоритетів, так і конкретних рішень, які зараз обговорюються, — заявив Олександр Сушко, директор Міжнародного фонду «Відродження». — Але ми уже достатньо подорослішали для того, щоб не мати ілюзій, що ми просто візьмемо і зробимо такий шалений мікс, де ми залежно від бажань і особистих симпатій понасмикуємо з різних регуляторних моделей окремі елементи, як меню в ресторані. Оскільки ми обираємо стратегічний курс, ми обираємо його в цілісності, навіть якщо певні елементи не завжди узгоджуються з безпосереднім нашим уявленням ідеального світу».
Громадянське суспільство — це партнер ЄС
ЄС сприймає громадянське суспільство як свого партнера, фінансова та політична підтримка України незмінна, але першочергова ціль — це воєнна перемога України, і ЄС допомагатиме в цьому. Про це заявила Катаріна Матернова, заступниця генерального директора Генерального директорату Єврокомісії з питань політики добросусідства та переговорів щодо розширення.
«Очікування є надзвичайно високими з усіх сторін — очікування громадянського суспільства щодо допомоги Україні на Європейському шляху та щодо його залученості у цей процес. Очікування зі сторони української влади є також високими щодо просування на Європейському шляху. Думаю, що ми будемо продовжувати сильно підтримувати цей процес — і фінансово, і політично. Але хочу сказати, що перше і головне, що ми повинні продовжувати робити — це допомогти вам виграти війну. Я усвідомлюю, що говорю, ймовірно, через кілька хвилин після заяви Кремля про анексію регіонів України. Це трагічний день. Але що вражає — то це стійкість і дух України, як влади, так і громадянського суспільства, всіх громадян. Бо всупереч такій ситуації, ми дійсно ведемо цю дискусію», — зазначила Катаріна Матернова.
Водночас Катаріна Матернова наголосила на тому, що сьогодні ЄС сприймає громадянське суспільство як свого партнера:
«Ми більше не дивимося на громадянське суспільство як на суб’єктів (actors), яким треба подати руку допомоги, яких треба фінансово підтримати… Так, фінансова підтримка теж потрібна, ви її потребуєте, і ми навіть збільшили її в три рази від початку війни, але ми дивимося на громадянське суспільство як на наших партнерів. Вірю, що громадянське суспільство відіграє ключову роль і у процесі відбудови».
ЄС зацікавлений у посиленні діалогу між урядом і громадянським суспільством
ЄС вже надав близько 60 мільйонів євро нових коштів для громадянського суспільства, яке працює в громадах, що постраждали від війни, а також для участі громадянського суспільства в процесі прийняття рішень щодо планів відновлення України. Про це заявив заступник Голови Представництва Європейського Союзу в Україні Ремі Дюфло.
«ЄС зацікавлений у посиленні діалогу між урядом і громадянським суспільством у ключових напрямках відновлення, — зазначив Ремі Дюфло. — Ми віримо, що сталий мир, який ми всі хочемо бачити, також створить умови для більш стійкої взаємодії».
В ЄС готові підтримувати залученість громадянського суспільства в діалог із державою в ключових сферах, зокрема у процесі євроінтеграції та відновленні. Про це заявила Сінзіана Пояна, керівниця програми підтримки громадянського суспільства у Представництві ЄС в Україні: «Коли йдеться про реконструкцію та відновлення, то для мене головний висновок полягає в тому, що у громадянського суспільства в Україні є достатньо енергії, воно робить значну роботу та має дуже і дуже багато ідей. Ми намагаємося побачити, як можемо якнайкраще підтримувати громадянське суспільство, щоб знайти точки входу в політичний діалог навколо таких питань, як інтеграція в ЄС, переговори, що передують інтеграції в ЄС, а також щодо конкретних сфер, які дозволять більшу участь громадянського суспільства у відбудові та відновленні».
Партисипативність процесу відновлення України надасть йому легітимності та дозволить залучити експертні знання. «З точки зору формування політик, законодавчої політики, інституційних перетворень — громадянське суспільство має відігравати провідну роль, — заявив Грегорі Цуріс, керівник напряму «Зелений курс» Представництва ЄС в Україні. — І уряд має прийняти цю роль, щоб створити післявоєнний консенсус для відновлення держави, для фасилітації діалогу на національному та місцевому рівнях».
Загалом, з 24 лютого ЄС мобілізував близько 9,5 мільярдів євро для підтримки України. Ця підтримка включає безпрецедентну військову допомогу в розмірі 2 мільярдів євро, а також гуманітарну допомогу у розмірі 335 мільйонів євро для понад 11,8 мільйона людей.
Конференція «Зі стійкості до відновлення» проводилась Міжнародним фондом «Відродження» за підтримки Європейського Союзу, Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), Міністерства міжнародних справ Канади та британської допомоги від уряду Великої Британії та у тісній співпраці з Делегацією Європейського Союзу в Україні, Програмою сприяння громадській активності «Долучайся» (USAID/ENGAGE), АМР США, ІСАР Єднання «Ініціативою секторальної підтримки громадянського суспільства України» за фінансової підтримки USAID, Програмою «Підтримка організацій-лідерів у протидії корупції в Україні «ВзаємоДія!», Антикорупційною ініціативою ЄС, Національним фондом демократії, Національним демократичним інститутом, Міжнародною фундацією виборчих систем (IFES), Посольством Швеції в Україні, Програмою USAID «Мріємо та діємо», що впроваджується IREX, Фондом Східна Європа та Німецьким фондом Маршалла.
