Вибір вищої освіти: гендерний аналіз

Серед зарахованих до закладів вищої освіти випускниць та випускників шкіл у 2020 році дівчат та хлопців майже однакова кількість. Однак зарахованих на денну форму дівчат на так звані STEM спеціальності (наука, технології, інженерія, математика) значно менше, ніж хлопців. Загалом, тільки 23% зарахованих до університетів дівчат вступили на STEM спеціальності, при цьому майже 13% з цих 23% – на медичні спеціальності. За оцінками ЮНЕСКО, у всьому світі близько 30% дівчат отримують вищу освіту зі  STEM спеціальностей, у тому числі 15% – зі спеціальностей, пов’язаних з медициною.

Чому важливо приділяти окрему увагу процесу та результату вибору спеціальності абітурієнт_ками?

Вибір спеціальності після закінчення школи визначає професійний шлях молоді в майбутньому. Оскільки жінки менш представлені в професіях з вищими заробітними платами, що є однією з об’єктивних причин розриву у заробітних платах чоловіків та жінок, важливо розуміти, як обирають спеціальності дівчата та хлопці.

Аналітичний центр Cedos підготував дослідження “Вибір освіти: гендерний аналіз”.

Метою дослідження є виявлення відмінностей у виборі закладу вищої освіти та спеціальності серед вступни_ць залежно від статі, а також з’ясування причин, чому дівчата обирають або не обирають технічні спеціальності.

Завданнями дослідження є:

  • З’ясувати відмінності у мотивації вибору місця навчання та спеціальності залежно від статі;
  • Визначити проблеми та стереотипи, з якими дівчата стикаються при виборі технічних спеціальностей;
  • Сформувати та надати рекомендації ключовим стейкхолдерам щодо способів заохочення дівчат до вибору технічних спеціальностей для здобуття вищої освіти.

Рекомендації

  • Міністерство освіти та науки повинно забезпечити такі умови в школах, щоб учні та учениці могли робити усвідомлений вибір вищої освіти в школах. Зокрема, з уч_еницями віком 15 років варто починати заходи з професійного орієнтування, оскільки вже в цьому віці спостерігаються відмінності у вподобаннях щодо майбутньої спеціальності між хлопцями та дівчатами. Такі заходи можуть включати запровадження інституту кар’єрного радника, який би допомагав учням зробити усвідомлений вибір та знайомив студент_ок з рольовими моделями в професіях, які стереотипно вважаються чоловічими.
  • Розробляючи Стратегію впровадження гендерної рівності у сфері освіти до 2030 слід окрему увагу приділити розвитку такого шкільного середовища, яке б не посилювало гендерних стереотипів. У рамках підвищення кваліфікації вчителів варто проводити навчання щодо рівного ставлення до дівчат та хлопців у навчальному процесі (зокрема щодо очікувань до старанності та успішності дівчат та хлопців), уникнення гендерних стереотипів у висловлюваннях.
  • Продовжити роботу в напрямку проведення антидискримінаційного аналізу підручників, при цьому особливу увагу приділити підручникам з фізики та математики.
  • Міністерству економіки при розробці Національної стратегії щодо зменшення гендерного розриву в оплаті праці на період до 2023 року приділити увагу питанням умов праці, гнучкості робочого графіку та подолання дискримінації на робочому місці, а також розробці інформаційної кампанії про відкритість робочих місць для жінок.

Джерело

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: