Вуглевидобування є найбільш непрозорою галуззю видобувної промисловості в Україні

За словами фахівців, галузь вуглевидобування в Україні є досить непрозорою, і це створює низку політичних і соціально-економічних проблем

Галузь вуглевидобування в Україні є досить непрозорою, і це створює низку політичних і соціально-економічних проблем. Про це заявили експерти Інституту сталого розвитку на круглому столі в Донецьку, презентуючи дослідження прозорості вуглевидобувної галузі України. Дослідження підтримала програма “Громадянське суспільство та належне врядування” Міжнародного фонду “Відродження”.

Експерти відзначили, що Україна не імплементувала жодного положення відповідних документів ЄС у національну нормативно-правову базу.

Фахівці навели дані дослідження “Прозорість державних фінансів в Україні. Оцінка та рекомендації”, яке здійснив Інститут досліджень ринкової економіки (Гданськ). Згідно з цим документом, видобування, транспортування та продаж кам’яного вугілля є найбільш непрозорими галузями видобувної промисловості в Україні. За словами українських експертів, з огляду на те, що відрахування від вуглевидобувного сектору становлять значну частку прибуткової частини державного бюджету (31 млрд. грн. від видобування вугілля та 24 млрд. від виробництва коксу, що становить майже 19%), громадськість України повинна отримати дієвий інструментарій для забезпечення відповідного рівня прозорості цієї галузі економіки.

Крім того, на думку фахівців, забезпечення прозорості потребують і дотації до вуглевидобувної галузі з державного бюджету (так у держбюджеті-2012 на це передбачено 11,8 млрд. грн. – 7,5% видаткової частини). Ці субвенції йдуть на компенсацію окремим вуглевидобувним підприємствам різниці між собівартістю видобування вугілля та його ринковою ціною. Однак у відкритому доступі немає інформації щодо використання бюджетних коштів.

За даними Державного комітету статистики України, 2011 року вуглевидобувні підприємства на розв’язання соціальних проблем витратили близько 6,8 млрд. грн. Зокрема, у місті Горлівка (Донецька область) було витрачено 1,2 млрд. (що дорівнює 48% видаткової частини міського бюджету), однак міський голова Євген Клеп стверджує, що цих субсидій міський бюджет не отримав, а відповідних соціальних об’єктів профінансовано не було.

Фахівці констатують, що в Україні попри розгалужену систему підзвітності досить складно здійснювати моніторинг прозорості вуглевидобувної сфери.
“Інструменти, адаптовані на вуглевидобувних підприємствах у Європі щодо аналізу прозорості вуглевидобувних підприємств, не може бути використано в Україні”, – зазначив експерт проекту Данило Черевецький. “Наприклад, вугілля можуть перевозити в межах підприємства, транспортувати з шахти на збагачення, а потім на металургійне підприємство, що робить неможливим використання статистики”, – пояснив він.

Крім того, експерти зазначили, що заплутаність у взаєминах між вугільними підприємствами ускладнює процес підзвітності та забезпечення транспарентності.

Інститут сталого розвитку
isddon@ukr.net

***

Мета програми “Громадянське суспільство та належне врядування”  – запровадження сталого діалогу громадянського суспільства з владою в тих сферах реформ, які можуть сприяти розвитку громадянського суспільства, через участь основних зацікавлених сторін у прийнятті та моніторингу виконання рішень органів влади на всіх рівнях.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: