Ірина Швець, експертка Громадянської мережі «Опора», опублікувала статтю про особливості вступу на магістратуру у 2014 році
Ірина Швець, експертка Громадянської мережі «Опора», опублікувала статтю про особливості вступу на магістратуру у 2014 році. Матеріал підготовано за підтримки програмної ініціативи «Демократична практика» Міжнародного фонду «Відродження».
Вступ на магістратуру 2014: старі виклики й проблеми
Ірина Швець
Запровадження у 2008 році обов’язкового зовнішнього незалежного оцінювання відрізало можливість більшості зловживань на етапі вступу абітурієнтів на освітньо-кваліфікаційний рівень «бакалавр». Це стало можливим завдяки винесенню процесу оцінювання знань вступників поза межі вищих навчальних закладів. Позаяк, на організаційному забезпеченні ВНЗ досі залишаються вступні іспити на ОКР «магістр» та «спеціаліст».
Як визначають Умови прийому, конкурсний відбір на ОКР «магістр» відбувається за результатами фахового випробування, вступного екзамену з іноземної мови та додаткових показників, затверджених Правилами прийому вищих навчальних закладів. Додаткові бали абітурієнти можуть отримати за перемогу у студентських олімпіадах, наукові публікації тощо. Сюди ж відносимо і середній бал додатку до атестата про здобуття ОКР «бакалавра», який ВНЗ також може враховувати, а може й ні, якщо це не передбачено Правилами.
На власний розсуд приймальній комісії «зважують» і важливість кожного з компонентів, що формують сумарний рейтинг вступника-бакалавра. Таким чином, вони можуть надати перевагу додатковим балам чи фаховому випробуванню зі спеціальності. Так вчинили, наприклад, у Донецькому інституті ринку та соціальної політики. У Правилах прийому ВНЗ визначено, що абітурієнт попри результат за фахове випробування чи іспит з іноземної (по 200 балів) може отримати додаткових 200 балів за активну участь у науково-дослідницькій та громадській діяльності за період навчання. Таким чином, студентську активність виш прирівнює до рівня знань з фахового предмета та іноземної мови.
Не існує також єдиної шкали для переведення конкурсних балів, що спричинює чимало незручностей для абітурієнтів, які вступають у декілька ВНЗ. До прикладу, у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка результати випробування, іспиту з іноземної мови та середній бал додатку до диплому переводяться за 100-бальною шкалою. У Львівському національному університеті імені Івана Франка, фахове випробування оцінюється у 20 балів, іспит з іноземної – у 10 балів, а середній бал додатку переводиться за 20-бальною шкалою. Отже, один і той абітурієнт, який вирішить вступати у більш, ніж один виш в результаті отримає різну сумарну оцінку.
«Автономне» керування процесом конкурсного відбору та зарахування на ОКР «магістр» відкривають можливості для маніпуляцій з боку приймальних комісій. До представників мережі ОПОРА неодноразово зверталися абітурієнтами з повідомленнями про підозри у корупції за покращення результатів внутрішніх екзаменів. Існує також практика отримання доступу до відповідей до тестових питань для обмеженого кола вступників чи пропозицій репетиторства з викладачами, які складають тести. В результаті, студенти з не найкращими балами в додатку до диплому отримують високі рейтингові позиції і навпаки.
Ще однією проблемою, яка переходить з року в рік, є відсутність чітких процедур для подачі документів для вступу на ОКР «магістр» та «спеціаліст», як це визначено Міністерством для майбутніх першокурсників. Типовими є випадки, коли абітурієнт не може зреалізувати своє право на вільний вибір навчання через те, що вступні іспити в двох чи більше обраних ВНЗ відбуваються в один і той же день.
Якщо терміни оприлюднення рейтингових списків під час вступу на перший курс чітко регламентовані – 2, 5, 8 та 11 серпня, то Правила прийому далеко не всіх ВНЗ визначають такі часові рамки для оприлюднення результатів фахових випробувань та екзамену з іноземної мови. Тому, абітурієнтам доводиться чекати на ознайомлення з результатами й шукати їх або на інформаційних стендах, або на веб-сайтах ВНЗ. Вчасність оприлюднення рейтингового списку напряму пов’язана з правом вступника на апеляцію, адже зазвичай її можна подавати протягом обмеженого періоду – від кількох днів до декількох годин після розміщення результатів іспитів для огляду. З огляду на це, нелогічним вважаємо проведення випробувань у останні дні вступної кампанії – 30-31 липня, через дуже стислі терміни для подачі апеляції на результат. Фактично, якщо випробування складають вранці, а результати оприлюднюються після обіду, то час, виділений на оскарження цих результатів, є вкрай обмеженим, якщо врахувати, що апеляцію ще повинна розглянути відповідна комісія.
Також слід звернути увагу, що інформація про час та місце оприлюднення результатів й процедуру подання апеляції повинна бути донесена до відома вступника заздалегідь. У разі, якщо у Правилах прийому ВНЗ зазначено, що апеляція подається на наступний день після оголошення результатів, то на інформаційний дошках та веб-сайті вишу приймальна комісія повинна вказувати конкретні дати інформування про це вступників.
Одним з можливих вирішень цих проблем може стати запровадження незалежного оцінювання навчальних досягнень осіб, які виявили бажання здобувати ОКР «магістра» та «спеціаліста». За прототипом ЗНО, результати такого оцінювання вступники можуть подавати у більш, ніж один ВНЗ, що сприятиме, з одного боку, вільному вибору місця навчання та підвищенню конкурентності ВНЗ, а з іншого – допоможе мінімізувати корупційні діяння на цьому етапі. Окрім цього, завдяки незалежній перевірці знань вдасться уніфікувати процедуру та терміни подачі документів, формування конкурсного балу, терміни оприлюднення результатів та подачі апеляційної заяви, зарахування.
Консультаційна та юридична допомога вступникам: (044) 222 57 27.
Контакти:
Громадянська мережа «Опора»
(044) 286 26 70
info@opora.org.ua
