Соціальне підприємництво — ефективний інструмент, що може сприяти розвитку ОГС та громад, в яких вони працюють. Однак на сьогодні далеко не всі організації в Україні розуміють, як працює цей інструмент. Розібратися нам з цим допоміг Артем Корнецький. Матеріал підготовлено на основі його майстерні в рамках Лабораторії стійкості.
Артем Корнецький є засновником організації School of ME, яка розробляє і впроваджує проєкти з соціального, шкільного, молодіжного підприємництва для досягнення ціннісних змін у середовищі підприємців. Він також співзаснував Український соціальний венчурний фонд, який надає фінансування соціальним бізнесам.
Що таке соціальне підприємництво?
Соціальне підприємництво — бізнес, основною метою якого є не (або не тільки) прибуток, а певна суспільна цінність. Під час повномасштабної війни в Україні соціальне підприємництво набуває нових вимірів. Раніше воно було одним з варіантів диверсифікації шляхів залучення ресурсів організацій. Тепер це — потенційне джерело фінансової підтримки ОГС та відповідь на виклики в громаді.
В Євросоюзі зараз активно розвивається соціальний бізнес. Там спираються на концепцію social economy, яку вважають новим сектором або типом економіки.Туди включають ОГС, кооперативи, соціальні підприємства і бізнес з соціальною відповідальністю. При цьому у різних країнах соціальне підприємство працює по-різному, немає єдиного його визначення.
Європейська асоціація венчурної філантропії створила шкалу, яка допомагає визначити соціальне підприємництво. З двох сторін цієї шкали знаходиться бізнес, для якого важливим є лише прибуток, та благодійні організації, для яких важливим є лише вплив. Однак між ними є багато інших моделей. Є також бізнес, що витрачає частину прибутку на соціальні проєкти та бізнес з соціальною відповідальністю. Є ОГС, які частину фінансування отримують з грантів, а частину — з прибутку від продажів. За цією схемою, якщо ви отримуєте від 75% відсотків фінансування з прибутку, то ви є соціальним бізнесом. Однак творці схеми погоджуються, що значення в 75% є умовним.
Зараз в Україні на законодавчому рівні немає визначення соціального підприємництва. Є лише закон, за яким громадські організації — і ОГС, і БФ — можуть продавати товари та послуги. Відповідно до останньої зміни в Господарському кодексі, метою підприємництва може бути і досягнення соціальних результатів. Перевага відсутності чіткого визначення в законодавстві — у вас менше обмежень, ви можете обирати форму діяльності, яка буде найкращою для вас.
Сьогодні найпопулярнішою моделлю для соціального підприємництва є ОГС + ФОП, тоді через ФОП легко продавати, а через ОГС — залучати небізнесове фінансування. Єдиним недоліком є те, що ФОП прикріплений до однієї особи, не має статуту та розподілення зон відповідальності. Ще одна зручна модель діяльності — змінити статут і почати продавати через ОГС напряму, а коли прибуток досягне мільйону на рік — створити ТОВ, оскільки інакше вам доведеться стати платником ПДВ.
Соціальне підприємництво поєднує суспільні потреби, можливості бізнесу та експертизу корпоративного сектору. Таким чином, ця діяльність є кроссекторальною. Це означає що ви можете залучати інвесторів та брати кредити, як бізнес, а також залучати донорські кошти, як громадська організація. Ви також можете подаватися на програми технічної підтримки, проходити навчання по соціальному підприємництву. Можна залучити до цього процесу місцеву владу, як це робили у Вінниці та Івано-Франківську до початку повномасштабного вторгнення.
Якщо ви — ОГС, то у вас немає варіантів, окрім як використовувати весь прибуток від продажів на статутну мету. Відповідно, щоб довести, що прибуток йде на статутні цілі, ви можете демонструвати звичайні податкові звіти. Однак, якщо ви організовані через ТОВ чи ФОП, то ви самі вирішуєте як розподіляти прибуток.
Є три критерії, за якими можна ідентифікувати соціальний бізнес. Перший з них — про гроші. Якщо фіксована частина прибутку скеровується на соціальну мету, то бізнес може вважатися соціальним і брати участь у відповідних програмах підтримки. Зазвичай це — 20% і більше, якщо ви зареєстровані як ТОВ, або ФОП. Якщо ви — ОГС, то це, звісно, всі сто відсотків. Хорошим прикладом такого бізнесу в Україні є ресторан UrbanSpace в Івано-Франківську. Це — ТОВ, яке заснувало ОГС “Тепле місто”. У цього ТОВ є ще сто засновників, які стали соціальними інвесторами. UrbanSpace працюють по моделі 80/20: 80% прибутку ресторану використовують на бюджет щоквартального грантового конкурсу, де соціальні інвестори можуть голосувати за переможця.
Другий критерій — трудова інтеграція людей з вразливих груп населення. Це означає, що певний фіксований відсоток людей в команді належить до цих груп. Так, наприклад, в Україні зараз є багато бізнесів, що працевлаштовують людей з різними видами інвалідності.
Третій критерій складніший і не завжди використовується. Це — створення вашим продуктом соціальної цінності. Прикладом є український магазин Інва-фішки — товари для людей з інвалідністю, які розробляють засновники магазину.
Ви можете використовувати один, два, або всі три критерії у вашій діяльності. Це залежить від того, яка модель буде зручною для вас.
Соціальний бізнес починається з визначення суспільної потреби, яку буде задовольняти підприємство. Після цього починається робота з ідеями та можливостями. На наступному етапі необхідно розробити бізнес-концепцію — зрозуміти, що і кому ви будете продавати. Потрібно прописати вашу місію і візію — без місії соціальний бізнес неможливий. На основі цих даних розробляється бізнес-модель, яка визначає, як бізнес буде працювати. Останнім етапом є розробка бізнес-плану, який допоможе втілити цю модель в життя.
Бізнес-моделювання
Коротко кажучи, бізнес-модель — це схема, за якою працюватиме ваш бізнес. В кожного бізнесу є свої особливості та сильні конкурентні сторони, які прописані в бізнес-моделі. Наприклад, візьмемо такі всесвітньо відомі бізнеси, як Волмарт та МакДональдс. Особливістю Волмарт є економія на всіх матеріалах і витратах для зниження ціни, а МакДональдсу — максимальна економія часу приготування.
Загалом є 9 блоків бізнес-моделі:
- стосунки з клієнтом
- цінність продукту
- канали збуту
- бізнес-процеси
- партнери
- ресурси
- доходи
- витрати
- сегменти клієнтів
Ця сукупність блоків складається у відомий шаблон розробки бізнес-моделі business model canvas. Вона зручна для загально планування роботи, однак її не дуже зручно презентувати.
Незважаючи на те, що в кожного бізнесу є своя унікальна торгова пропозиція, далеко не всі бізнеси придумують щось радикально нове. Це не є обов’язковим, адже є різні типи бізнес-моделей. Ось деякі з них:
- Франчайзинг — перепродаж бізнесу. В такому разі компанія-власник надає сторонньому підприємцю (вам) можливість користуватися брендом та бізнес моделлю. Так можна почати бізнес з мінімальним ризиком і вже відомим брендом. Така модель передбачає плату за покупку франшизи, а також сплату роялті.
- Модель bricks and clicks — поєднання онлайн та офлайн магазинів.
- Freemium — більшість може користуватися сервісом безкоштовно, лише частина клієнтів, які потребують додаткових функцій, платять за них. Прикладом є Linkedin.
- Модель low-cost — основою є дотримання найнижчої можливої ціни, навіть за рахунок часткової втрати певних характеристик продукту/послуги.
- Краудсорсинг — ви пропонуєте платформу, на якій інші створюють контент. Прикладом є Ютуб.
Компанії можуть поєднувати моделі, або обирати одну з них. Є також вже випробувані моделі для соціального бізнесу. Наприклад модель “заплати скільки зможеш”. По ній американська пекарня Panera bread раз на певний час продає свої вироби за ціну, яку покупці можуть сплатити. Прибуток за цей день спрямовується на соціальні проєкти.
Є модель підтримки підприємництва, яку в Україні використовує переміщений з Нової Каховки бізнес “Це Крафт”. Ця платформа за рахунок прибутку підтримує місцевий бізнес. Є також модель ринкового посередника, яку в Україні представляє магазин “Добродій”. В ньому продаються лише товари соціального бізнесу. Зараз в Україні є постанова, за якою місцева влада закуповує соціальні послуги у провайдерів. Ними виступають благодійні організації, Карітас, наприклад. Тоді є фіксована формула, за якою рахується ціна цих послуг, націнка має бути порівняно невеликою. Продаючи ці послуги за відносно невисокою ціною, організація займається соціальним підприємництвом.
Є різні варіації шаблону бізнес моделі, серед них — версія, адаптована під соціальне підприємництво, що враховує його особливості. Вона включає соціальну цінність. Ця схема також враховує, що клієнт та бенефіціар у вас можуть бути розділені (це можуть бути місцева влада і громада). Тоді ви можете прописати дві цінності. У вас також можуть бути дві цільові авдиторії і дві проблеми. В такому разі одне з ваших рішень буде стосуватися продукту, а інше — працевлаштування або прибутку, які роблять вас соціальним бізнесом. Тут також можна прописати ключові показники по вашій соціальній складовій.
Бізнес-план
Бізнес-план — це документ, що містить основну інформацію, інструкцію по роботі бізнесу. По суті, будь яка заявка на грант по соціальному підприємництву вже є бізнес-планом. Ось схема, що демонструє основні його складові:
Першим пунктом йде анотація, однак її варто писати останньою, вже після завершення документу. Для соціального бізнесу особливо важливим є розділ аналітики, де ви маєте вказати свою методологію для вимірювання соціальної цінності. Також необхідно провести аналіз громади, ринку соціальних послуг. Звичайний бізнес аналізує лише ринок, однак соціальний бізнес має ширший вплив, вам треба врахувати багато факторів.
В бізнес-плані також міститься розділ про команду, тому варто одразу вказати структуру вашої організації. Пам’ятайте, що оптимальним варіантом для соціального підприємництва вважається демократична, а не ієрархічна форма управління. Донори точно будуть звертати на це увагу.
Одразу зі старту організації необхідно продумати тему фінансів, тому цей розділ теж міститься в бізнес-плані. Треба також прописати фандрейзингову стратегію, знати донорів, з якими можете працювати. Ключовими фінансовими документами будуть інвест-план та фінплан. Фінансовий план має містити принципи ціноутворення, а інвест-план демонструє можливості по залученню коштів. Якщо подаєте грантову заявку, то бюджет проєкту і буде інвест-планом.
Є важливий момент щодо інвестиції фінансів та складання інвест плану. Пам’ятайте, що будь-яке зовнішнє втручання в бізнес чогось коштує. Інвестор буде володіти частиною бізнесу, донор ставить вам рамки і вимагає звіту. Тому варто максимально намагатися запустити бізнес своїми силами, мінімально залучати зовнішню допомогу.
Формуючи ціну товару або послуги, не бійтеся ставити високу ціну. Адже малий бізнес ніколи не зможе конкурувати з великим через ціну. Перевагою малого бізнесу може бути не ціна, а якість. Після формування ціни вам треба побачити, скільки ви отримаєте прибутку. Ви можете також поставити в план цілі по прибутку, щоб враховувати це в ціні.
Є базова формула розрахунку ціни, що включає собівартість та націнку. Рахуючи собівартість, включайте не лише матеріали, а й витрати на рекламу, логістику та доставку. Собівартість одиниці послуги включає вартість роботи людини, яка надає цю послугу, та витратні матеріали, якщо вони є. Якою має бути націнка? Щоб зрозуміти це, подивіться ціни на аналогічні товари/послуги в місті/області/країні.
— — —
Отже, соціальне підприємництво поєднує переваги бізнесу та благодійних організацій. Як соціальний бізнес, ви можете залучати як інвесторів, так і донорські кошти, брати кредити. В Україні немає визначеної законодавством організаційно-правової форми для соціального бізнесу, тому ви можете обирати ту, яка підійде вам. Як і звичайний бізнес, соціальний бізнес потребує бізнес-плану, що враховуватиме особливості вашого бізнесу та даватиме інструкції до дії. Сподіваємося, ви зрозуміли, як працює соціальне підприємництво, і тепер зможете почати ним займатися.
