11 червня у Києві відбувся круглий стіл «Перспективи усунення візових бар'єрів з боку ЄС для України та інших країн Східної Європи», організований Центром миру, конверсії та зовнішньої політики України та Громадською ініціативою «Європа без бар’єрів» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».
У заході взяли участь представники міністерств, Верховної ради України, посольств та консульств країн ЄС в Україні, Представництва ЄС в Україні, провідні експерти державних та неурядових аналітичних центрів.
Окреслюючи етапи та алгоритми руху до безвізового режиму, Олександр Сушко, член Спільного комітету експертів з питань імплементації Угоди про спрощення оформлення віз між Україною та ЄС, провідний експерт ГІ «Європа без бар’єрів», зауважив, що приклад Західних Балкан доводить принципову можливість досягнення мети. Водночас, на думку експерта, досвід інших країн не можна автоматично переносити, адже, насамперед, потрібно пам’ятати, що держави-члени Євросоюзу різняться за своїм баченням темпів та термінів руху тієї чи іншої країни до безвізового режиму з ЄС. У той час як окремі країни ЄС готові на крок вперед у питаннях лібералізації візового режиму, інші прагнуть розбивати цей процес на етапи. Саме тому О. Сушко застеріг українських політиків від формування завищених очікувань, адже потім доведеться пояснювати громадянам, чому мети не досягнуто.
Щодо перспективи формування Плану дій, який міститиме вичерпний перелік умов та критеріїв для набуття безвізового режиму, О. Сушко зауважив: ймовірно, такий документ буде оприлюднено під час саміту Україна-ЄС у жовтні 2010 року, проте ніяких гарантій на даний момент немає. Експерт ГІ «Європа без бар’єрів» також висловив думку, що країнами ЄС буде вироблене пакетне рішення, відповідно до якого Україні та Молдові запропонують один формат «візового діалогу», а Росії – дещо інший.
Говорячи про темпи виконання Україною критеріїв, необхідних для набуття безвізового режиму з ЄС, О. Сушко зауважив, що Сербії знадобилося для цього півтора роки. Водночас, за словами експерта, спроможність української влади виконати критерії у такий термін є досить сумнівною. Зокрема було зауважено, що правозахисники вже виявили багато недоліків у нещодавно ухваленому Законі про захист персональних даних, досі не створено орган, який відповідатиме за збір та зберігання персональної інформації, затримується розробка тих законопроектів, без яких ратифікація необхідних конвенцій неможлива. Саме тому для України виконання необхідних критеріїв – це питання 3-5 років, в кращому випадку. Для того, щоб пришвидшити цей процес, на думку експерта, необхідно постійно створювати певний громадський тиск та надавати громадську експертну підтримку на користь цих реформ.
Аманда Пол (Amanda Paul), експерт Центру європейської політики (EPC) -(Брюссель), зауважила, що вільне пересування є природнім правом людини. Водночас питання лібералізації візового режиму є досить непопулярним в ЄС, адже більшість держав, з якими ведуться переговори, сприймаються як джерело великих міграційних потоків.
Окреслюючи інституційний аспект візового діалогу між Україною та ЄС, А. Пол відзначила, що більшість представників Європейської Комісії та Європейського Парламенту – прихильники надання безвізового режиму Україні. Разом з тим, думки у Раді ЄС з цього приводу розходяться. Саме тому, на думку брюссельського експерта, надзвичайно важливо для України скористатися президентством Польщі в ЄС у другій половині 2011 року. Окрім того, за словами А. Пол, Україні також варто покращити рівень контролю за кордонами та активно боротися з організованою злочинністю, використовуючи досвід та залучаючи до співпраці такі організації як ФРОНТЕКС та Європол. Не менш важливим, на думку А. Пол, є також і проведення інформаційних та адвокаційних кампаній для покрашення іміджу України в Європі, а також обмін досвідом та співпраця на рівні громадянського суспільства. Водночас, Європейський Союз, як зауважила експерт Центру європейської політики (EPC), повинен продемонструвати свої серйозні наміри та пришвидшити роботу над формуванням Плану дій щодо безвізового режиму.
Александра Штіглмайєр (Alexandra Stiglmayer), керівник проекту «Шенгенcький Білий список»/Schengen White List Project Європейської ініціативи стабільності (ESI, Берлін) наголосила на тому, що безвізовий режим – це реалістична мета. Разом з тим, за словами А. Штіглмайєр набуття безвізового режиму – це не політичний подарунок від Європейського Союзу, це можливість, реалізація якої вимагає тривалої роботи. Виконання критеріїв Плану дій, який, на думку експерта Європейської ініціативи стабільності, Україна отримає цього року, має стати національним пріоритетом для країни. Як приклад А. Штіглмайєр навела Македонію, де зустрічі з приводу виконання критеріїв «дорожніх карт до безвізового режиму» відбувалися кожного тижня на рівні Кабінету міністрів.
Для того, щоб пришвидшити процес набуття безвізового режиму, як зауважила А. Штіглмайєр, уряду України необхідно постійно демонструвати Європейському Союзу свої здобутки у сфері здійснення необхідних реформ, використовувати досвід країн ЄС, а також проводити прозору політику всередині країни із залученням громадянського суспільства та парламенту.
Заступник глави МЗС Павло Клімкін наголосив на тому, що візовий діалог – не є класичним переговорним процесом, в рамках якого працюють дві рівні сторони. За словами П. Клімкіна, Україна та ЄС керуються балканською моделлю у переговорах щодо лібералізації візового режиму, згідно з якою ЄС допускає Україну до простору у сфері юстиції і внутрішніх справ за рахунок системних реформ. Представник МЗС зауважив, що ще 5-7 років тому безвізовий режим вважався чимось абстрактним та нереальним. Проте після надання «дорожніх карт» країнам Західних Балкан ситуація змінилася. З 2008 року, коли було розпочато діалог щодо лібералізації візового режиму з ЄС, Україна досягла значного прогресу. А під час нещодавнього спільного засідання на рівні міністрів внутрішніх справ (9 червня) було закріплено рішення про перехід до повністю операційного етапу безвізового діалогу. Мова йде про роботу над чітким переліком об’єктивних умов, який буде встановлено у Плані дій.
Окрім того, П. Клімкін також зауважив, що візовий діалог між Україною та ЄС має 2 виміри – політичний і практичний. Практичний контекст насамперед стосується комплексних реформ, щодо впровадження яких, за словами представника МЗС, уже розпочато активну роботу. Політичний контекст пов’язаний зі стриманими настроями щодо безвізового режиму у країнах ЄС, які викликані тими проблемами виконання і дотримання правил ЄС і міграційними ризиками, які принесла остання хвиля розширення Європейського Союзу. Так, після вступу Румунії близько 2 млн румунів виїхали до країн ЄС (Італії та Іспанії).
Разом з тим, П. Клімкін висловив оптимістичну думку щодо можливості України просуватися до безвізового режиму з ЄС та наголосив на тому, що він критично потрібен не лише Україні для реалізації прав громадян на свободу просування, але й ЄС, який зацікавлений у здійсненні Україною реформ в міграційній сфері.
Голова Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції Борис Тарасюк наголосив на важливості неурядових проектів, які досліджують питання лібералізації візового режиму між Україною та ЄС. Б. Тарасюк також висловив жаль з приводу упередженого ставлення консульських установ країн ЄС щодо українських громадян і невиконання ними положень Угоди про спрощення оформлення віз. Так, за словами Голови Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції, у червні 2008 року було виявлено 5 системних порушень угоди, проте за 2 роки ситуація змінилася на краще.
Б. Тарасюк також повідомив, що Комітет з парламентського співробітництва між Україною та Європейським Союзом створив Робочу Групу КПС з питань візової політики між Україною та ЄС, який готує кінцеву доповідь щодо просування безвізового режиму між Україною та Євросоюзом. Голова Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції пригадав зустріч з єврокомісаром Ш. Фюле 24 квітня 2010 року, під час якої було презентовано так звану «матрицю Фюле». Це своєрідний перелік необхідних Україні реформ, ухвалення низки законодавчих актів. Часто підхід, який демонструє вище керівництво щодо лібералізації візового режиму, на думку Б. Тарасюка, недопустимий, оскільки це питання безпосередньо стосується долі мільйонів українців.
Олена Зеркаль, директор Державного департаменту з питань адаптації законодавства Міністерства юстиції зауважила, що питання захисту персональних даних – не є новим для України (подавався неодноразово), а питання щодо ратифікації Конвенції Ради Європи поставало не один раз. О. Зеркаль також відзначила, що недоліки у Законі про захист персональних даних не є критичними та закликала громадські організації не розглядати цей закон як щось негативне, адже він є кроком вперед. Директор Державного департаменту з питань адаптації законодавства також висловила жаль з приводу того, що без доопрацювання на урядовому рівні концепції міграційної політики не ведеться максимально активно робота щодо закону про біженців. Щодо питань притулку О. Зеркаль відзначила, що питання інфраструктури в даному випадку не стоїть так гостро, як в балканських країнах, а вже побудовані притулки заповнені лише на 20%. Відповідаючи на питання щодо статусу органу, який опікуватиметься захистом персональних даних, О. Зеркаль наголосила на тому, що така структура буде незалежною.
Після основних доповідей учасників заходу тривала “міжсекторна” дискусія, де представники влади і громадські експерти намагалися спрогнозувати, як і завдяки чому будуть долатися наявні перешкоди, і безвізова перспектива ставатиме все ближчою і реалістичною.
Джерело: Європейський простір
Також про цю подію читайте тут (англійською)
