Візові процедури Польщі й Чехії досить обтяжливі для українців

26 листопада у Львові презентовано результати громадського дослідження візової політики Генеральних консульств Польщі та Чехії, а також візового центру Польщі у Львові

26 листопада у Львові презентовано результати громадського дослідження візової політики Генеральних консульств Польщі та Чехії, а також візового центру Польщі у Львові. Моніторинг візової процедури здійснює Львівське юридичне товариство в межах Громадської ініціативи “Європа без бар’єрів” за підтримки Європейської програми Міжнародного фонду “Відродження”.

Як відзначив Андрій Лепак, керівник Львівського юридичного товариства, серед позитивів візової практики можна назвати суттєве збільшення кількості виданих віз, отримання віз тих категорій, про які просили респонденти, можливість подати апеляцію на відмову у видачі візи, як це передбачає Візовий кодекс ЄС, відкриття торік нового приміщення консульства Польщі та Візового центру.

Водночас, як наголошує експерт, існує стійка тенденція до збільшення тривалості очікування громадянина для отримання візи. Згідно з Візовим кодексом, громадянин має отримати документи з візою або без неї за період до 10 календарних днів, хоча на практиці доводиться чекати більше. Так, 61,2% клієнтів польського консульства змушені чекати понад 10 днів, у Візовому центрі таких було 4,8%, у чеському консульстві – 33,8%. Кількість відмов у видачі віз суттєво не змінюється впродовж останніх 4-5 років: у польському консульстві вона коливається на допустимому рівні 3%, а у чеському – 11,3%.

До негативів візової практики респонденти й експерти зараховують низку проблем у візових процедурах. Однією з найсуттєвіших є система електронної реєстрації, яка замість вирішувати проблеми з реальними чергами створює іншу проблему – велику віртуальну чергу. Цю ситуацію мало покращити відкриття візового центру, проте тотального розвантаження не відбулося. “Скажімо, якщо ми хочемо отримати Шенгенську візу, то для того, щоб зараз зареєструватися на подачу документів у консульстві, потрібно чекати до кінця січня, якщо національну візу – до середини січня. Представники консульства таку ситуацію пояснюють тривалим втручанням в інформаційну систему сторонніх осіб і хакерськими атаками”, – розповів експерт.

Фахівець нагадав, що, згідно з Візовим кодексом, кожен громадянин, який отримав відмову, має отримати й письмове пояснення, чому йому відмовили. Також йому мало б бути роз’яснено, що він має право на апеляцію. Через апеляцію людина може домогтися, що їй таки відкриють візу. Проте в реальності цей механізм не працює. Перш за все, за словами Андрія Лепака, дається взнаки необізнаність громадян. По-друге, люди впевнені, що апеляція нічого не змінить. І третя причина – це фінансова складова, адже апеляція є платною. Приміром, наприкінці 2011 року за її розгляд у консульстві Польщі потрібно було заплатити 60 євро. Тому люди неохоче йдуть на це, оскільки вважають, що краще подати знову документи на отримання візи, ніж платити ці гроші.

Експерт відзначив, що представники польського консульства основною причиною відмови у видачі віз українським громадянам називають надання фальшивих документів, передусім запрошень. На його думку, такими “посередниками” мали б зацікавитися правоохоронні органи України та Польщі, адже нерідко ці запрошення виготовляють саме на території Польщі. Водночас, як відзначив Андрій Лепак, тривожними є сигнали, коли працівники консульських установ разом з українськими громадянами прямо чи опосередковано дотичні до потенційних корупційних схем, як це було в консульстві Польщі в Луцьку.

“Ми б рекомендували МЗС Республіки Польща провести комплексну перевірку діяльності львівського консульства. Адже досвід проведення антикорупційної перевірки в консульській установі Луцька дав позитивні результати й суттєво покращив якість роботи цього консульства”, – сказав Андрій Лепак.

{qtube vid:=sjCvB416FU8 w:=480 h:=385 b:=1 ap:=0 rel:=0}

Контакти:
Львівське юридичне товариство
tov.lviv@gmail.com

***

Мета Європейської програми  – сприяти європейській інтеграції України через поєднання зовнішнього тиску Європейського Союзу з внутрішнім тиском українського громадянського суспільства для утвердження цінностей відкритого суспільства в Україні.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: