Напередодні Міжнародного дня боротьби з корупцією та у розпал заліково-екзаменаційної сесії у Чернігові відбулося засідання «круглого столу» на тему: «Визначення механізмів подолання корупції у вишах», за участі студентів з різних навчальних закладів області.
Про корупцію у повний голос заговорили і студенти. Адже, всім давно відомо, система хабарництва у вишах. Ця ситуація не лише знижує рівень якості освіти, а й відбирає у сумлінного студента будь-яке бажання вчитися. Напередодні Міжнародного дня боротьби з корупцією та у розпал заліково-екзаменаційної сесії у Чернігові відбулося засідання «круглого столу» на тему: «Визначення механізмів подолання корупції у вишах», за участі студентів з різних навчальних закладів області.
Захід відбувся у рамках проекту «Відношення до корупції студентів / викладачів / адмінапарату, визначення її видів та розробка механізмів її подолання». Проект реалізується громадською організацією «Громадський центр «ЧАС» за фінансового сприяння Міжнародного фонду «Відродження» та за експертної підтримки ГО «Поліський фонд міжнародних та регіональних досліджень».Детальніше про проект — його автор і координатор, голова організації «Громадський центр «ЧАС» Вероніка Рибак.
В основу обговорення було покладено розгляд попередньо проведеного опитування серед студентів, на предмет функціонування корупційних схем у їх альма-матер. Цікаво, що таке ж анкетування проводилося і серед викладачів. Його результати мають розглянути сьогодні. Результатом такої плідної роботи має стати підписання Меморандуму щодо запровадження напрацьованих механізмів та рекомендацій з подолання корупції в розглянутих учбових закладах.
Розмова видалася надзвичайно емоційною, адже тема, на жаль, є близькою кожному. Як стало відомо з дослідження, найчастіше студенти зустрічаються з проявами корупції під час складання заліків чи іспитів — понад 57% та під час вступної кампанії — більше 37%, третя позиція — переведення з платної форми навчання на бюджет (майже 29%).
Цікаво те, що зацікавленою стороною існування корупційних схем виявилися самі ж студентам (27,5%), а винуватцями — викладачі (близько 27%). Та обнадійливо, що переважна більшість респондентів винною у хабарництві вважає обидні сторони та вірить у те, що це явище можна подолати, хоча б частково.
Розглянувши подекуди сумну статистику, учасники «круглого столу» взялися пропонувати методи подолання ганебних технологій. Зокрема, це — суворе покарання як студента, що пропонує, так і викладача, який бере; впровадження прозорої системи складання іспитів; ведення активної антикорупційної внутрішньої політики адміністрацією вишу. Та кожен зауважив, що першим кроком на цьому доволі важкому шляху, є зміна особистого ставлення до так званих «подарунків».
“Звичайно, якщо б у ВНЗ усі приходили по знання, а не просто по диплом, то боротися з цим було значно простіше. Необхідно було б просто об’єднати зусилля”, — зауважує одна з учасниць засідання, студентка Ніжинського державний університету імені Миколи Гоголя.
У результаті спілкування зроблено висновок, що боротися з хабарництвом у сфері вищої освіти мають усі: і керівництво держави, і адміністрація ВНЗ, і викладі, і студенти. Та все ж, кожен виш — це така собі маленька країна, доля якої виключно у руках її жителів.
З матеріалами Час Чернігівський
