Програма «Соціальний капітал і академічні публікації» підбила підсумки та оцінила досягнення видавничих ініціатив Міжнародного фонду "Відродження" впродовж 1993-2010 років.
Генеалогія видавничих ініціатив Міжнародного фонду “Відродження”
Сьогодні не кожному читачеві української книжки відомо, що в совєтську добу переважно вся наукова література соціально-гуманітарного спрямування могла з’явитися винятково мовою міжнаціонального спілкування народів СССР. Подібна лектура мусила бути “освячена” мовою ідеологічно вивіреною, якою українська, з огляду на деякі рецидиви неблагонадійності вітчизняної історії щодо політики русифікації, бути аж ніяк не могла.
Втім, одразу по розпаду “совєтської імперії”, коли на початку 90-х років в Україні знайшлися видавництва (особливу роль з 1992 року почало відігравати видавництво “Основи”, започаткувавши серії “Переклади з давніх мов” і “Зарубіжна класика”), які взялися заповнювати прогалину потреб національного інтелектуального читання, з’ясувалося, що починати треба від самого початку. Адже в перекладі українською мовою не виявилося тієї підставової філософської чи суспільно-політичної літератури, якою могли похвалитися заледве не всі країни Східної Європи, включаючи навіть стійкіші до колонізаторської політики колишні совєтські Прибалтійські республіки.
Звичайно, можна було б і надалі задовольняти “інтелектуальний голод” видавничим продуктом культурної експансії сусідньої держави, придбавши його на лотках столичного книжкового ринку “Петрівка”, з яких почасти й тепер зиркають зухвалі написи: «Книг на украинском языке нет и не будет!». Однак, пригадаймо, що ще література Київської Русі від Х ст. мала своїм джерелом твори візантійсько-болгарського походження, які визначали жанри та ідейний зміст тутешнього письменства. Це означає, що на творення національної літератури неабияким чином впливає здатність її творця не просто переймати, а трансформувати досвід інших культур, знайшовши йому смислові втілення на місцевому ґрунті, в тому числі й стосовно їх оприявлення рідною мовою.
Саме тому з появою в 1990 році в Україні Міжнародного фонду “Відродження” (МФВ) виникла фінансова й інституційна можливість вироблення комплексних заходів у сфері інформаційної та культурно-освітньої політики, а заразом і стосовно видавничо-перекладацьких ініціатив.
Далі читайте тут
