У Вінниці відбувся круглий стіл “Електронне врядування й електронна демократія в муніципальних утвореннях України”
10 квітня у Вінниці відбувся круглий стіл “Електронне врядування й електронна демократія в муніципальних утвореннях України”, присвячений створенню в місті муніципально-громадського центру “Е-врядування”. Захід провели Вінницька міська рада спільно з ВОГО “Подільська агенція регіонального розвитку” за підтримки програми “Громадянське суспільство та належне врядування” Міжнародного фонду “Відродження”.
Діана Зубко, менеджер програми “Громадянське суспільство та належне врядування”, зауважила: “Для підтвердження того, наскільки актуальною є ця тема, хочу зазначити, що одним із чотирьох основних пріоритетів стратегії розвитку фонду “Відродження” на 2012-2013 роки є розвиток електронного врядування й електронної демократії, сюди ж входить надання адміністративних послуг”. За її словами, муніципально-громадський центр “Е-врядування” вирішили створити саме у Вінниці, оскільки тут ще з 2006 року поступово впроваджують елементи електронного врядування й електронної демократії. “Після підписання Меморандуму ми почали плідно працювати над створенням центру, який буде офіційно відкрито найближчим часом. На його базі буде проводитися навчання, обмін досвідом між іншими містами, і в результаті ми сподіваємося отримати кінцевий результат, який можна буде поширити на загальнодержавному рівні й допомогти містам, які лише починають рухатись у напрямі запровадження систем е-врядування”, – сказала Діана Зубко.
Виконавчий директор ГО “Подільська агенція регіонального розвитку” Олег Левченко нагадав, що створення центру “Е-врядування” стало можливим завдяки підтримці Міжнародним фондом “Відродження” проекту “Формування партнерства громадськості й органів місцевого самоврядування у сфері розвитку публічного е-врядування”. Експерт запропонував уніфікувати стандарти (алгоритм, підходи) розвитку е-врядування в містах.
Валентина Дарнопих, керівник проектів Славутицької громадської організації “Лабораторія малого бізнесу”, зауважила: “З одного боку, є мери та команда, які вже готові до започаткування змін і знають, як це зробити. Є такі, яким взагалі безрезультатно що-небудь пояснювати. З іншого ж боку, є міські голови, котрі не обізнані в тому, як впроваджувати е-врядування, але вони згодні це робити, якщо їм провести відповідний інструктаж. Отже, завданням нашої Асоціації електронних міст, так само як і вінницького центру, є визначення саме таких “серединних” міст, для яких наш досвід може бути корисним”.
Керівник проекту “E-Governance Laboratory” Світлана Тараненко презентувала досвід Естонії у сфері розвитку інформаційних технологій і впровадження електронного урядування. За її словами, ця маленька країна є провідною у багатьох галузях. Саме тут колись було розроблено технології “Hotmail” і “Skype”. Згідно з висновками спеціального комітету канадського Сенату, Естонія випередила Канаду в розвитку інформаційних технологій на 12 років.
“Незважаючи на те, що в Україні на сьогодні зареєстровано близько 190 нормативно-правових актів, що регулюють питання інформатизації суспільства, у нас усе ж таки передусім використовують механізми бюрократії, а вже потім Інтернет-технології. Що ж стосується Естонії, то там уже давно кількість чиновників максимально скорочено, повсюдно використовують електронні системи. В Україні лише 42% населення віком від 15 до 74 років користуються Інтернетом, в Естонії – 98%”, – поінформувала експерт.
Також вона додала, що під час минулорічних виборів в Естонії було впроваджено технологію голосування через мобільний телефон. На голосування дається три дні, і впродовж цього часу виборець має право змінити своє рішення чи відкликати свій голос. Після того як період голосування завершиться, громадяни можуть через електронні системи чітко відстежити, коли саме їхній голос було пораховано. Таким чином, держава забезпечує повну прозорість виборчих процесів.
Заступник міського голови Володимир Слишинський зазначив, що у Вінниці активно впроваджують інформаційні технології, за рахунок чого минулого року чисельність працівників апарату управління міської ради було скорочено на 15%. У місті запроваджено низку елементів е-врядування, що сприяють більш ефективним комунікаціям органів влади з громадськістю, – електронну мапу міста, “Цілодобову варту”, “Прозорий офіс” для ефективнішого надання адміністративних послуг.
“Що менше громадяни помічають владу, то краще вона працює. Стоячи в чергах, люди неодмінно скаржитимуться на владу, а завдяки е-врядуванню вони матимуть змогу отримувати послуги через Інтернет, навіть не виходячи з дому”, – сказав посадовець.
У свою чергу, директор департаменту інформаційних технологій Вінницької міської ради Олександр Риженко наголосив: “Нині впровадження елементів е-врядування в роботу муніципалітетів є одним із пріоритетних завдань. Передусім це потрібно для того, щоб зробити доступ громадян до інформації та участь у процесі прийняття рішень більш відкритими та легкими. Створення муніципально-громадського центру “Е-врядування” дозволить нам стати осередком комунікації для поширення досвіду між містами, якої на сьогодні дуже не вистачає. Це також дасть змогу налагодити зв’язки між громадянами, представниками органів самоврядування та громадських організацій щодо обміну досвідом”.
За словами директора муніципально-громадського центру “Е-врядування” Оксани Гречко, заплановано розробити спеціальні курси навчання окремо для представників влади та громадськості (лідери громадських організацій, учителі, журналісти, працівники комунальної сфери тощо). “Сьогодні більшість населення лише в загальних рисах знає про поняття електронного урядування, хоча на практиці вони можуть використовувати певні його елементи, навіть не здогадуючись про це. Тому навчальний компонент є одним із основних напрямів роботи центру. Що ж стосується клубу експертів “Е-врядування”, то ми проводитимемо консультації як дистанційно, у формі веб-конференцій і вебінарів, так і у форматі щоквартальних зустрічей. Ми залучатимемо також іноземних фахівців з е-врядування, щоб поширювати в Україні найкращі світові практики”, – сказала вона.
Наталія Олійник, начальник відділу програмно-комп’ютерного забезпечення Новоград-Волинської міської ради, зауважила: “Звичайно, однією з проблем неспроможності впроваджувати електронне урядування є відсутність фінансування. Завдяки фонду “Відродження” ми маємо змогу реалізовувати проекти в цій сфері”, – сказала вона.
Людмила Передерей, керуючий справами виконавчого комітету Бориспільської міської ради, відзначила: “У Борисполі електронне врядування почали впроваджувати ще 2003 року, тож досвіду в нас достатньо, є чим пишатись. Враховуючи те, що Бориспіль – це місто середнього значення, ми не можемо похвалитись якимись значними ресурсами. Ми можемо пишатись співпрацею з громадськими організаціями, що дає змогу надавати справді якісні послуги, але без помпезних приміщень і значних фінансових витрат”. Вона висловила сподівання, що фахівцям удасться розробити певний нормативно-правовий акт у сфері е-врядування, який можна буде застосувати саме в середніх і малих містах. Адже, на її думку, ті проекти, які приймають на державному рівні, часто неможливо використати на рівні малих міст.
Олеся Архипська, заступник генерального директора з електронного урядування ДП “Державний центр інформаційних ресурсів”, розповіла: “Термін “електронне врядування” почали впроваджувати в Україні зовсім недавно, буквально 2-3 роки тому. Раніше йшлося про програму інформатизації державного та регіонального рівня. Про таке поняття, як електронна демократія, почали говорити, коли виникла потреба розробити проект Концепції розвитку електронного врядування, яку було прийнято 2010 року та яка сьогодні існує як єдиний дороговказ у цій сфері. На жаль, на сьогодні в Україні немає програми розвитку електронного врядування. Певні ініціативи з електронного врядування включено до Національного плану дій на 2012 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010-2014 роки”. Україна, за її словами, вперше за свою історію взяла на себе зобов’язання у сфері розвитку електронного урядування та електронної демократії (в рамках міжнародної ініціативи “Партнерство “Відкритий Уряд””). Отже, держава на міжнародному рівні почала заявляти про запровадження електронної демократії.
ВОГО “Подільська агенція регіонального розвитку”
Оксана Гречко
(0432) 69 44 32
o.grechko.pard@gmail.com
***
Мета програми “Громадянське суспільство та належне врядування” – запровадження сталого діалогу громадянського суспільства з владою в тих сферах реформ, які можуть сприяти розвитку громадянського суспільства, через участь основних зацікавлених сторін у прийнятті та моніторингу виконання рішень органів влади на всіх рівнях.
