У виданні "Буковинське віче" опубліковано статтю Ґреґорі Перона про особливості дошкільної освіти в різних європейських країнах
У виданні “Буковинське віче” опубліковано статтю Ґреґорі Перона про особливості дошкільної освіти в різних європейських країнах. Переклад та адаптацію тексту здійснив Андрій Волошин. Матеріал підготовано за підтримки Європейської програмної ініціативи Міжнародного фонду “Відродження”.
Виховання дітей по-європейськи
Ґреґорі Перон
Ні у кого не виникає сумнівів, що формування особистості відбувається змалку. Тим паче, коли ми часто чуємо про такі речі, як європейські цінності. Цей набір якостей формується і закладається генетично, у сім’ї, в дитячому садочку, зрештою усім середовищем, яким оточений маленький європеєць. Поряд із цим, кожна молода сім’я рано чи пізно постає перед вибором – виховувати дитину самостійно, замовляти послуги вчителя на дому або ж віддати своє чадо в дитсадок. І цій обставині надають особливу увагу саме європейці. Наскільки вдалим буде вибір батьків щодо першого сприйняття дитиною світу, настільки й прозорими будуть європейські уявлення вже дорослих поколінь про свідомість, мораль та правду. Виявляється, що про останнє у Європі ведеться багато дискусій. А практика кожної країни ЄС є абсолютно унікальною і різнобарвною. В першу чергу для малят.
Найцікавішим прикладом дитячого виховання може похизуватися дошкільна освіта Великої Британії. Так, після досягнення дитиною трьохрічного віку вона має право на безкоштовне відвідування садка протягом 15 годин на тиждень. Цей обсяг оплачується державою. Своїм враженням від дошкільного виховання ділиться Тетяна, мешканка Лондона. «Для вступу дитини у державний дитячий садок наша родина отримала від установи з питань освіти та науки спеціальний ваучер, яким сама держава розплачується за дошкільну освіту. Якщо б ми хотіли віддати дитину в ясельну групу, то це вже платна послуга і коштувала б нам 850 євро на місяць», – розповідає Тетяна. Молода мати цілком задоволена тим, що трьохгодинні заняття в садочку щодня дитині багато чого дають корисного. Вдома цього не отримаєш – інтерактивність, залучення дитини до нового середовища.
Харчування дитини в садочку не включене. Тут не займаються приготуванням їжі. Батьки просто приносять готову їжу, напої. Цим дитину вихователь і годує.
Також у Великій Британії існує суттєва різниця між державними дитсадками та приватними (так званими Nursery School). Вона полягає у тому, що останні приймають дітей з 3-місячного віку і мають дещо подовжену зміну, ніж звичайні. У той же час, програма у всіх дитсадках однакова – обов’язкові заняття з розвитку математичних, творчих, мовленнєвих здібностей. Кожен заклад може лише розподіляти різну кількість годин на заняття, тим самим роблячи акцент на певному напрямку розвитку дитини.
Про корупцію. В дитсадках її немає
Не без сорому доводиться говорити, що таке «дати хабара». Самі європейці визнають, що з цим феноменом борються, викорінюють. Є приклади порівняно новоприйнятих країн-членів ЄС – Румунія, Болгарія, де корупція виступає основною проблемою, яка гальмує економічний розвиток. Звісно, до системи забезпечення дитячого виховання проблема також доходить. Але здебільшого країни розвинутої демократії різко засуджують факти вирішення порушень у не правовий спосіб. А організація, що бореться з корупцією, Transparency International, виступає чи не найвпливовішим агентом у боротьбі з цим. Іншою стороною медалі виступає приклад Великої Британії. Там середня заробітна плата вихователя в дитячому садочку становить близько 3000 євро на місяць. Це достатній обсяг фінансової винагороди, щоб відмовитись від спокуси навіть подумати про те, щоб тобі «віддячили».
Практика виховання дітей у Європі
Система європейського дошкільного виховання напрочуд цікава. Якщо у деяких країнах не передбачена «тиха година», то, скажімо у Швеції є садочки, в яких діти взимку сплять на вулиці в спальних мішках. Дітки, які ходять в такі сади, менше хворіють. Шведи з раннього дитинства вчаться берегти природу. Екологічна культура чи найактивніше культивується у головах маленьких шведів. Тут не прийнято багато вчитися у дитсадках. Вважається, що потрібно не віднімати у малюків дитинство, вони повинні більше гуляти.
Плата за послуги дитсадка у Швеції батькам обходиться в щомісячну суму, яка залежить від їхнього доходу. Як правило, сума не перевищує 200 євро. Ще особливістю дошкільної освіти тут є: наявність денних і нічних садочків, систему знижок на кожну наступну дитину подану до виховного закладу, безкоштовні послуги садочків для студентів та безробітних батьків. Шведи керуються принципом безвідмовного виховання, де навіть для гри у піску чи калюжі виділяють окремий одяг. «Брудна дитина – щаслива дитина», – полюбляють жартувати дорослі.
Скупрульозною і педантичною виглядає виховна система у Німеччині. Це виражається як мінімум розміром заробітної плати, яку отримує вихователь – близько 460 євро на місяць. Послуги садків оплачуються в розмірі 60-400 євро на місяць. Сума вираховується залежно від достатку батьків за останній рік. Для діток з малозабезпечених сімей існує можливість безкоштовного відвідування садка. Позитивним у німецькому вихованні виступає система змішаного середовища, коли старші дітки піклуються про молодших, а діти з фізичними вадами займаються у групах з повноцінними. Це формує своєрідну безбар’єрність і толерантність, яка так необхідна вже у дорослому віці кожному європейцю.
Про колорит і особливість національного виховання в країнах ЄС не доводиться сперечатися. Країни в першу чергу опираються на ментальні особливості, географічні умови та виклики часу. Французька дошкільна освіта тому свідок. Так, у дитсадках Франції дітям заборонено вживати на сніданок молоко та печиво. Воно сприяє ожирінню. Європейці навчені звертати увагу на всі видимі і невидимі фактори, які можуть позитивно вплинути на їхню дитину і саме це показується відношенням батьків до якості виховання маленького шведа, британця чи француза.
Контакти:
“Буковинське віче”
Леся Воронюк
lesiavoroniuk@gmail.com
