13 липня у Верховні Раді України відбулась фахова дискусія про історичну відповідальність «Німеччина та України в Європі: відповідальність за минуле - обов’язки на майбутнє». Її організаторами стали проект «Київський діалог» і Комітет Верховної Ради України у закордонних справах за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Захід у Верховній Раді покликаний дати наступний поштовх для широких німецько-українських дебатів, які розпочались у травні 2017 в Бундестазі.
13 липня у Верховні Раді України відбулась фахова дискусія про історичну відповідальність «Німеччина та України в Європі: відповідальність за минуле – обов’язки на майбутнє». Її організаторами стали проект «Київський діалог» і Комітет Верховної Ради України у закордонних справах за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Захід у Верховній Раді покликаний дати наступний поштовх для широких німецько-українських дебатів, які розпочались у травні 2017 в Бундестазі.
Фонд «Відродження» продовжує підтримувати ініціативи, які допомагають будувати взаємну довіру та розуміння між українськими та міжнародними парламентарями, урядовцями, експертами та громадськими діячами. Вчорашній захід зібрав разом українську та німецьку сторони для діалогу, щоб скріпити їхню проєвропейську позицію та об’єднати нове покоління людей, які приймають та несуть відповідальність за політичні рішення.
Після Євромайдану, анексії Криму Росією та війни проти України на Донбасі, країна опинилася у полі зору західноєвропейської та німецької громадськості. Завдячуючи Угоді про асоціацію та запровадженню безвізового режиму з Європейським Союзом, Україна суттєво наблизилася до ЄС та Німеччини. При цьому найболючіша частина спільної з Україною історії лишається в колективній свідомості німців переважно забутою.
У той же час історична відповідальність за злочини націонал-соціалізму перед Росією присутня в колективній свідомості німців. Унаслідок помилкового ототожнення народів колишнього СРСР з сучасною Росією, ця відповідальність майже не спрямована на країни Центрально-Східної Європи. Багато хто в Німеччині ледве усвідомлює, що українські землі відігравали центральну роль у боротьбі за панування в Європі в ХХ столітті та стали місцем найбільших злочинів проти людства. У своєму прагненні демократичного розвитку, сучасна Україна безперечно потребує солідарності Німеччини.
«Нарешті Німеччина починає розглядати Україну як окрему країну – окрему політичну і культурну ідентичність, самостійну східно-європейську націю. Для цього потрібно було 25 років незалежності після розпаду Радянського Союзу, події революції Євро-Майдану, війна з сепаратистами та агресором на Сході і окупація Криму. Втім, яка, у свою чергу, відповідальність України і перед ким? Адже лише взаємна відповідальність за інших робить країну самостійною нацією. На це добре відповів Майдан, найбільша громадська асоціація України, який надихався образом Нової України, побудованої на європейських цінностях демократії та верховенстві права», – сказав Євген Бистрицький, виконавчий директор Міжнародного фонду «Відродження».
Євген Бистрицький також наголосив: «Ми взяли на себе відповідальність перед Європою за західно-європейськими цінності. А Росія відреагувала на наш вибір збройною агресією. Україна зараз обороняє уявлені (але зовсім не уявні) цінності – свободу, гідність, європейську демократію. Україна відповідає перед собою і Європою за збереження та зміцнення цих цінностей. Наші солдати платять за це своїми життями. Наш східний фронт обернувся фронтіром захисту Європи від гібридної війни, яка завдяки агресору, Росії, переростає у військові дії проти демократій. Тому, до речі, ми зараз відповідальні за реформи. І це є не менша відповідальність не лише перед нами самим, але і перед Європою. У разі провалу реформ, втрачаємо не лише ми, а й демократії наших європейських партнерів, для яких ця загроза здається далекою, втрачають першу лінію оборони перед загрозою зі Сходу».
Марілуїзе Бек, депутат Німецького Бундестагу, спікер партії Союз 90/Зелених в парламентському Комітеті у закордонних справах у своїй доповіді згалада працю професора Єльського університету Тімоті Снайдера – «Криваві землі: Європа між Гітлером та Сталіним». Пані Бек назвала це новим поглядом на тоталітарні злочини, який показує хто зазнав найбільших втрат від двох тоталітарних режимів – це території Естонії, Литви, Латвії, Польщі, Білорусі й України. «Ми мусимо зараз про це говорити, досліджувати кожну деталь історії, бо нині, коли в Україні точиться війна, Росія маніпулює історією Другої Світової війни. А німецький народ, не маючи достатньо фактів, часто піддається російській пропаганді», – наголосила Бек.
У заході також взяли участь: Ірина Геращенко, Віце-спікер Верховної Ради України; Ганна Гопко, Голова Комітету Верховної Ради України у закордонних справах; Ростислав Павленко, заступник Глави Адміністрації Президента України; Вілфрід Їльге, Німецьке Товариство зовнішньої політики; Андреас Умланд, Інститут Євро-Атлантичного Співробітництва; Андрій Портнов, PRISMA UKRAЇNA, Форум трансрегіональних студій в Берліні; Наталія Зарудна, Надзвичайний та Повноважний Посол України у Федеративній Республіці Німеччина (2008-2011рр.); Михайло Кірсенко, Національний університет «Києво- Могилянська академія»; Юрій Шаповал, Інститут політичних і етнонаціональних досліджень НАН України; Ральф Фюкс, Керівник Центру ліберальної сучасності.
Проект «Київський Діалог» був створений та ініційований на суспільних засадах керівною групою, яка складалась із науковців, представників неурядових організацій, журналістів, представників фондів із України та Німеччини, заради партнерської співпраці у 2005-му році. Метою проекту є поширення знань про Україну в ЄС та про європейські процеси і цінності в Україні і сприяти таким чином формуванню позитивного ставлення до Європи і підтримувати подальшу демократизацію країни.
Аби дізнатися більше про діяльність, в межах проекту «Київський діалог», журналісти можуть звернутися до координатора проекту, Тетяни Лопащук, надіславши запит на pr@irf.ua
