Тема відкритих даних стала актуальною в Україні в кінці 2015-ого року. Тоді в законодавство впровадили термін "відкриті дані", а урядові структури зобов'язали відкрити понад 300 наборів даних. Відтак, з’явилася можливість по-новому працювати із публічною інформацію. Однак відкриття даних урядовими структурами – це лише частина глобальної тенденції відкриття даних.
Тема відкритих даних стала актуальною в Україні в кінці 2015-ого року. Тоді в законодавство впровадили термін “відкриті дані”, а урядові структури зобов’язали відкрити понад 300 наборів даних. Відтак, з’явилася можливість по-новому працювати із публічною інформацію. Однак відкриття даних урядовими структурами – це лише частина глобальної тенденції відкриття даних.
Про нові можливості та проблеми, пов’язані із відкриттям даних в сфері науки та аналітики, говорили 25 травня 2016-ого року студенти суспільно-політичних наук в Національному університеті «Острозька академія» на публічній дискусії «Відкриті дані для науки та аналітики».
Участь в обговоренні взяли студенти суспільно-політичного напряму, зокрема спікерами виступали троє студентів та випускників Острозької академії: Марта Пугач, Денис Великожон, Андрій Гоменюк та студентка Київського політехнічного університету Марія Щурська; а також експерти в сфері роботи з даними – Анатолій Бондаренко та Роман Кульчинський з аналітичного центру «Агенція журналістики даних», які модерували дискусію.
«Відкриті дані – це не лише урядові дані, хоч саме вони зараз найбільше обговорюються в Україні. «Відкриті дані» – це рух за відкриття інформації, державної, наукової, неурядової та іншої. А «Data-Сentric» – це глобальний підхід до науки, аналітики та журналістики. Саме тому важливо розуміти, як працювати з відкритими даними в університетах та як запроваджувати традицію відкриття даних в науці й аналітиці, так само, як і в урядуванні в Україні», – зазначила на початку обговорень Марта Пугач, випускниця магістерської програми з політології в Острозькій академії та магістерської програми «Східно-європейські студії» у Варшавському університеті.
«Масивні датасети дають можливості для проведення експериментів в масштабах, що до цього були немислимими в різного роду дослідженнях. В час, коли зароджувався біхевіоральний напрям в політології в 1930-их роках, а надто в 1950-60-их роках, коли він став популярним, спостерігалися подібні тенденції: з’явилася можливість обробляти небачені в той час об’єми інформації. Тоді йшлося насамперед про соціологічні вимірювання, сьогодні ж мова йде про Big Data, набори даних з мільйонами показників. В Україну популярність біхевіоралізму в політології прийшла в 90-их роках, і саме різницю в часі – близько 40 років – можна умовно окреслити як відставання в українській політології від американської. На разі ж, володіючи інструментами й навичками роботи з великими масивами даних, Україна може долучатися до світової науки і робити те ж саме, що робить увесь світ у той самий час», – пояснював важливість даних Денис Великожон, випускник політології в Острозькій академії та учасник магістерської програми «Східно-Європейські студії» в Варшавському університеті.
«І в цьому процесі найбільш важливим є те, що дані відкриваються у всьому світі» – додав Андрій Гоменюк, студент магістерської програми з політології в Острозькій академії. Він продовжив: «В Україні це немає «системи» відкритих даних, так само, як і традиції відкривати дані в науці, натомість є окремі зусилля в певних сферах. Я порівнював, як можна здобути відкриті урядові дані в Польщі та Україні і можу з власного досвіду сказати, що нам іще не вистачає навіть розуміння, як працюють відкриті дані»
«Під час стажування в «Текстах» я була долучена до дослідження, хто зриває виконання Постанови про відкриті дані. Ми з’ясували, що лише 4 відомства станом на 2 квітня 2015-ого опублікували всі необхідні набори даних на Порталі відкритих даних. При цьому і формати, і структура даних, і тим більше, якість не є задовільною. Тому насправді варто говорити про те, що процес відкриття даних в Україні лише розпочинається», – додала Марія Щурська, студента Київського політехнічного інституту за спеціальністю «Безпека інформаційних і комунікаційних систем».
«Ми недооцінюємо можливості, які дають відкриті дані. Наприклад, я дізнався про Острозьку академію саме завдяки даним. В 2011-ому році ми розробляли рейтинг ВНЗ, тоді Острозька академія була на 11 місці. При тому, що ціна за навчання була відносно низькою, ми зрозуміли, що Острозька академія відрізняється тим, що поєднує студентів із високим балом ЗНО та пропонує недорогу вищу освіту», – додав Анатолій Бондаренко, один із модераторів дискусії.
«Які є проблеми у роботі з даними саме в студентів-політологів, які сьогодні переважають серед наших гостей? – одне з основних питань в дискусії задав модератор Роман Кульчинський.
«В суспільно-політичних спеціальностях вже неможливо уявити дослідження без роботи з даними. Найбільш практично проблеми можна звести до того, що детально вивчаючи статистичні методи в політології, студенти зазвичай працюють із ідеальними наборами даних. А в реальному житті ідеальних наборів даних не буває. Тому потрібно вчитися шукати, здобувати необхідні для досліджень дані та працювати з різними форматами та різною їх якістю», – зазначив магістр політології Денис Великожон.
«А чи можливо створити при університеті аналітичний центр, який би займалися цим напрямом?», – прозвучало питання з аудиторії від гостя із Рівненського Державного Гуманітарного Університету.
«Це буде щось дуже нове і не лише в Україні. Коли ми відвідували аналітичні центри в Прибалтиці, наприклад, такої чи подібної моделі серед тамтешніх аналітичних центрів не було. Але і робота з Big Data та Open Data – це також нове і постійно з’являються нові тренди. Тому цей простір – відкритий для експериментів та нововведень», – зазначила на завершення дискусії Марта Пугач, магістр політології.
Захід відбувся в межах «Ініціативи з розвитку аналітичних центрів», яка реалізується Міжнародним фондом «Відродження» у партнерстві з Фондом розвитку аналітичних центрів (TTF) за фінансової підтримки Шведського агентства з міжнародного розвитку (SIDA).
