Експерти констатують, що недотримання принципу прозорості у сфері державних закупівель призводить до втрат бюджету
Недотримання принципу прозорості у сфері державних закупівель призводить до втрат бюджету. Про це свідчать результати моніторингу, який здійснює Лабораторія законодавчих ініціатив за підтримки Європейської програми Міжнародного фонду “Відродження”.
Очікуване посилення прозорості державних закупівель для підприємств, які надають інфраструктурні послуги переважно на монопольних ринках (постачання теплової та електричної енергії, водопостачання та водовідведення, міський громадський транспорт, аеропорти й порти, розвідка й освоєння надр), може бути відкладено через низку несподіваних новацій, що не відповідають стандартам ЄС і з’явились за пропозиціями народних депутатів лише напередодні голосування за урядовий законопроект №10006 “Про особливості здійснення закупівель в окремих сферах господарської діяльності”. Президент України наразі приймає рішення щодо підписання цього документу, який Верховна Рада ухвалила 28 травня.
Досить спірним є вилучення в суб’єкта господарювання “спеціальних або ексклюзивних прав” як критерію поширення на такого суб’єкта дії закону. Це поняття було запозичено зі спеціального законодавства ЄС, натомість парламентарі замінили його на посилання до закону “Про природні монополії”, який є досить застарілим і не відповідає сучасному стану регулювання ринків і економічній ситуації, зокрема з огляду на законодавство ЄС.
Така ідеологія не відповідає стандартам ЄС (зокрема концепції “спеціальних або ексклюзивних прав” у виняткових сферах діяльності, що мають загальносуспільне значення) та несе ризики нечітких критеріїв поширення/непоширення дії закону на тих чи інших приватних суб’єктів господарювання.
Експерти припускають, що є висока ймовірність того, що Президент України поверне закон до парламенту для приведення у відповідність із європейськими стандартами.
Непрозорі державні закупівлі в енергетиці та житлово-комунальній сфері – основна причина зростання боргів у цих галузях. Борги або покривають дотаціями, або списують, що призводить до втрат бюджету і відповідно втрат платників податків. Нагадаємо, що через відсутність джерел погашення боргів рік тому шляхом прийняття спеціального закону було списано заборгованість на суму 24 млрд. грн., яка включала борги підприємств ПЕК перед бюджетом і взаємні борги цих підприємств. При цьому, за даними Мінрегіонбуду, збитки підприємств ЖКГ з початку 2012 року склали вже понад 2 млрд. грн.
Ця практика, на думку експертів, свідчить про гостру необхідність впровадження європейських стандартів державних закупівель і державної допомоги.
Паливно-енергетичний комплекс і житлово-комунальне господарство одержують значні кошти з державного та місцевих бюджетів України (в млрд. грн.):
Частка збиткових підприємств у сфері виробництва та розподілу електроенергії, газу, води:
Лабораторія законодавчих ініціатив
Денис Черніков
Chernikov@laboratory.kiev.ua
***
Мета Європейської програми – сприяти європейській інтеграції України через поєднання зовнішнього тиску Європейського Союзу з внутрішнім тиском українського громадянського суспільства для утвердження цінностей відкритого суспільства в Україні.
