29 червня 2016 року набув чинності наказ Міністерства охорони здоров’я України №592 «Про затвердження Порядку допуску відвідувачів до пацієнтів, які перебувають на стаціонарному лікуванні у відділенні інтенсивної терапії».
29 червня 2016 року набув чинності наказ Міністерства охорони здоров’я України №592 «Про затвердження Порядку допуску відвідувачів до пацієнтів, які перебувають на стаціонарному лікуванні у відділенні інтенсивної терапії».
Відтоді стало можливим для родичів пацієнтів ВІТ закладів охорони здоров’я (будь-якої форми власності та організаційно-правової форми) відвідувати їх у зручний час впродовж усієї доби у будь-який день тижня (24/7). Дозволено також одній людині бути поруч з пацієнтом без часових обмежень, одночасно біля хворого можуть знаходитись двоє близьких, а у виняткових випадках за рішенням лікаря кількість відвідувачів може бути більшою.
Прогресивне рішення відкрити двері реанімації чиновники МОЗ ухвалювали довго і пішли на це через тиск громадськості, переважно родичів хворих. Здавалося, питання вирішено. Проте два місяці після наказу показали, що не всі медики готові до змін. Тож поділ у професійному середовищі на лікарів, які розуміють важливість для рідних бути поруч із хворим, особливо якщо це стосується дитини, і тих, котрі розцінюють нові правила вільного допуску до пацієнтів ВІТ як втручання у власні володіння, спровокував нову хвилю публічних дискусій.
Чи може вона спричинити відміну червневого наказу і як переконати противників наказу його виконувати – думка менеджера програмної ініціативи «Громадське здоров’я» Міжнародного фонду «Відродження» Ксенії Шаповал.
