У своїй колонці для інформаційного порталу Euronews виконавчий директор фонду “Відродження” Олександр Сушко розповів про те, як бачить участь громадянського суспільства у процесах відновлення та відбудови України, на що вона має спиратись і чому для цього потрібно підтримувати українську демократію. Оригінал колонки англійською доступний на сайті інформаційного порталу Euronews.
Я був у Бучі кілька днів тому, щоб поговорити з місцевою владою про потреби у фінансуванні поточної відбудови міста. Це був сонячний жовтневий день, золоті дуби та червоні клени ніби кидали виклик усім тим звірствам, які чинилися в Бучі під час російської окупації, і вказували нам на оновлення міста.
На вулиці Вокзальній нині відбудовують будинки, які сильно постраждали ще в перші тижні повномасштабної війни; місцевий супермаркет, майже повністю зруйнований влучанням ракети, був відбудований і з середини вересня знову працює. Роботи з відбудови почалися майже відразу після відступу росіян: тепер люди, які повернулися в свої домівки, готуються до зими, а у повітрі витає змішане відчуття тривоги та надії.
Це лише невелика частина роботи, яка триває у містах і селах, звільнених від російської окупації, – деякі з них уже підтримуються нашими міжнародними союзниками. Попереду нас чекає ще більший виклик післявоєнної відбудови і реконструкції, який прийде з неминучою поразкою росії.
Нам потрібно підготуватися до цих зусиль. Але яку країну ми будемо відбудовувати?
Українська демократія здивувала світ своєю стійкістю перед обличчям повномасштабної загарбницької війни, розпочатої москвою в лютому. Я маю честь працювати з багатьма людьми — урбаністами, громадськими лідерами, місцевими підприємствами, правозахисними групами та іншими, — які тривалий час боролися за зміцнення демократичних прав і свобод в Україні.
Але ми знаємо, що наша демократія все ще триває, і що коли настане перемога і мир, ми маємо бути готові повернутися до роботи. Так, Україні знадобляться мільярди доларів інвестицій, щоб створити реструктуризований, і сподіваємось, більш екологічний енергетичний сектор, який покладе край нашій історичній залежності від російської нафти та газу.
Але як приймаються рішення про те, як і на що витрачаються ці гроші — це питання, яке матиме величезний вплив на паралельний проєкт побудови ще більш стійкої демократії в Україні. За гіршого сценарію інвестиції у реконструкцію можуть сприяти зміцненню влади «старих», живлячи довоєнну бізнес-олігархію, поглинену культурою ендемічної політичної корупції, яка підживлює цинічне ставлення населення до політики та підриває демократичний розвиток України.
Хвиля погано керованого фінансування може підірвати успішні реформи, розпочаті з 2014 року щодо децентралізації уряду та зміцнення місцевих адміністрацій, що розглядається як спосіб збільшити участь місцевого населення та боротися з корупцією.
Зрозуміло, що війна призупинила цей процес — військові адміністрації зараз контролюють постраждалі від війни регіони, створюючи очевидний ризик того, що центр, а не регіони, буде головним політичним бенефіціаром після відновлення.
Отже, оскільки ці життєво важливі процеси уже починаються, рішення потрібно приймати зараз, щоб гарантувати, що відбудова рухатиме Україну вперед, а не поверне назад. Зокрема, уряд має створити державну інституцію та громадський фонд, які б очолили процеси реконструкції та відновлення, які були б повністю підзвітними та прозорими, і чиї пріоритети на місцевому та національному рівнях формувалися б за найширшої можливої участі.
Міжнародна донорська спільнота має відіграти тут свою роль і забезпечити можливість українському громадянському суспільству, національному уряду та голосу українців звучати на головних форумах прийняття рішень, зокрема й на Конференції з відновлення та реформ у Лондоні у 2023 році. Донори повинні запропонувати необхідну підтримку українським групам громадянського суспільства, щоб вони могли продовжувати працювати над зміцненням демократії в Україні в наступні роки.
Бо в майбутньому Україні будуть потрібні не лише мости та лінії електропередач, дороги та порти. Повномасштабна агресія москви показала нам що може статися в суспільстві, де глушаться голоси різних та важливих груп. І, навпаки, Україна черпає силу зі свого децентралізованого місцевого уряду та груп громадянського суспільства, які зараз відіграють життєво важливу роль у наших значних військових зусиллях. Навіть сьогодні, коли ми готуємось до невизначеності зими.
Сьогодні ці групи підтримують гнучкий доступ до освіти для мільйонів українських дітей, які постраждали від війни. Вони забезпечують навчання, працевлаштування та можливості для бізнесу внутрішньо переміщених осіб. Сприяють лідерству жінок, допомагають ветеранам, підтримують поранених. Сприяють стійкості та підтримці психічного здоров’я населення України, а також розширенню можливостей людей з інвалідністю та людей похилого віку, які постраждали від війни.
Починаючи з лютого 2022 року близько 60% усіх українців брали участь у такій громадській діяльності або волонтерили. Це той дух, який вестиме Україну до кращого майбутнього. І він має бути частиною нашої великої роботи з відновлення та відбудови, яка попереду.
