Безпека у громадах — базова умова для старту виборчого процесу, і це поняття ширше, ніж фізична безпека. Безпекові індикатори мають бути закріплені на рівні закону, щоб рішення про (не)проведення виборів було максимально об’єктивним. Також слід визначити орган, який буде таке рішення ухвалювати. Саме про це йшлося 21 травня на заході «Безпека як передумова повоєнних виборів: яким має бути механізм прийняття відповідальних рішень».
Про чіткі критерії, на основі яких можна ухвалювати рішення про можливість чи неможливість проведення виборів, в ОПОРІ почали говорити ще у 2020 році, коли у 18 громадах Донецької та Луганської областей не відбулися місцеві вибори.
Матриця аудиту безпеки, яку ОПОРА постійно доопрацьовує, містить обов’язкові й факультативні критерії. Насамперед ідеться про фізичну безпеку, тобто відсутність обстрілів, задовільну соціально-економічну ситуацію (наявність мобільного зв’язку, доступ до інтернету, медичних та освітніх послуг тощо), а також демократичні процеси. Якщо на якомусь із етапів громада не проходить оцінювання, за результатами аудиту вона може отримати рекомендації для усунення недоліків.
Першочерговими базовими умовами для проведення виборів у громаді є скасування правового режиму воєнного стану, відсутність обстрілів (артилерійських, ракетних, дронових) протягом щонайменше 3 місяців, а також перебування території громади під контролем української влади.
До інших обов’язкових умов належать безпека дорожньої інфраструктури й стан розмінування територій, робота Національної поліції й ДСНС за нормативами прибуття, наявність і стан системи екстреного оповіщення (повітряної тривоги) та захисних споруд. Факультативними (необов’язковими) критеріями є загальна безпекова ситуація в громаді (збройні напади на представників держави) та наявність інцидентів, пов’язаних із мінною небезпекою, що призвели до загибелі й травм серед цивільних.
«Важливо аналізувати, наскільки у громаді є відчуття безпеки. Нині фіксують напади на волонтерів, громадських активістів. У період виборчого процесу можуть відбуватися напади на кандидатів тощо. Це може впливати на настрої населення і зменшувати явку виборців. Подібну тактику також, імовірно, буде використовувати Росія», — пояснив Анатолій Бондарчук, аналітик Громадянської мережі ОПОРА.
Крім власне безпекового блоку, аудит передбачає оцінювання соціально-економічної й політичної (відновлення демократичних процесів) ситуації в громаді. Йдеться про функціонування банків, доступ до українського радіо й телебачення, роботу судів, спроможність Державного реєстру виборців, можливість рекрутингу членів ДВК та низку інших чинників.
Переваги інструменту ОПОРИ — швидкий збір даних, який не потребує додаткових видатків, широке застосування і прозорі результати. Запропонована матриця оцінки може бути використана як для національних, так і для місцевих виборів.
«ЦВК вже мали попередні консультації з ОПОРОЮ щодо методології аудиту. Серед наших побажань — зробити громадсько-політичний блок не факультативним. Йдеться про роботу місцевих осередків політичних партій, громадських організацій, які можуть спостерігати за голосуванням, та місцевих ЗМІ, — зауважив Сергій Дубовик, заступник голови ЦВК. — Важливо, що проєкт ОПОРИ збігається з зусиллями ЦВК в межах робочих груп, які існували під час розробки таблиці ризиків і до яких долучалися експерти ОПОРИ. Це органічне продовження системи ризиків, яку розробляє ЦВК».
«Кожен із державних органів: і ЦВК, і Нацполіція, і ДСНС, і органи місцевого самоврядування — по-різному систематизують інформацію про безпеку. Але цей погляд, зокрема через війну, — повсякденний. А погляд Громадянської мережі ОПОРА і партнерів з їхнім досвідом — інший. Тож важливо, щоб ми оцінювали все це не як державні службовці, які діють в умовах збройної агресії», — додав Дубовик.
Також ОПОРА запропонувала, в яких саме громадах слід обов’язково проводити аудит. Зокрема, йдеться про такі:
- розташовані в зоні 60 км від лінії зіткнення або кордону з росією;
- були тимчасово окуповані понад 1 рік;
- понад 50% приміщень виборчих дільниць не придатні для організації голосування.
Під час заходу аналітики ОПОРИ презентували результати безпекового скринінгу 4 громад: Запорізької, Полтавської, Криворізької та Снігурівської (Миколаївська область). Кожна з них відрізняється наближеністю до лінії бойового зіткнення, розміром бюджету, кількістю населення. Одна з громад — Снігурівська — перебувала в окупації.
Пошкодження чи руйнування виборчих дільниць зафіксовані у всіх обраних для пілоту громадах. У Снігурівці та Кривому Розі кілька дільниць зруйновані, у Запоріжжі частина мають незначні пошкодження. У прифронтовій Снігурівці непридатні для голосування 31% виборчих дільниць.
Натомість ситуація з доступністю укриттів найкраща у Запоріжжі. У Кривому Розі та Полтаві близько 80% дільниць мають укриття в зоні до 1,5 км. У Снігурівській громаді лише 46% дільниць забезпечені укриттями.
ДОДАТКОВО: Висновки та рекомендації роботи експертів ОПОРИ у зручному й лаконічному форматі можна переглянути на дашборді.
«Критерії аудиту мають бути закріплені в законі, аби їх не можна було трактувати залежно від політичної доцільності або вигоди для окремих місцевих груп, які долучені до розподілу коштів», — наголосив аналітик даних ОПОРИ Андрій Савчук.
Також критерії для визначення можливості проведення виборів мають бути об’єктивними, а органи, які ухвалюватимуть відповідне рішення, не повинні виходити за межі свого мандату. Громадянська мережа ОПОРА пропонує створити спеціальні місцеві міжвідомчі комісії в громадах, які збиратимуть інформацію для попередньої оцінки. Далі ці дані надходитимуть до урядової міжвідомчої комісії (створеної за зразком Міжвідомчої комісії з питань техногенної безпеки та надзвичайних ситуацій). а фінальне рішення прийматиме політично відповідальний орган.
«Визнати можливість непроведення виборів — не самоціль. Ключове — дати можливість місцевим органам влади, місцевого самоврядування усунути недоліки, щоб провести вибори», — зазначив Павло Романюк, радник ОПОРИ з правових питань.
Після презентації аудиту безпеки Голова правління Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська нагадала, що від закінчення режиму воєнного стану до початку виборчого процесу може бути лише місяць. Саме тому, коли йдеться про законодавчу підготовку до повоєнних виборів, слід визначити, хто буде ухвалювати рішення щодо безпекової готовності громад.
Більше фото
Народна депутатка Аліна Загоруйко, голова підкомітету з питань виборів і референдумів Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Верховної Ради, вважає, що таким органом може бути парламент. За її словами, уряд, РНБО, органи місцевого самоврядування та ЦВК також можуть давати свою оцінку ситуації та пропозиції, але для того, щоб рішення було прозорим та інклюзивним, його має приймати Верховна Рада.
Микола Рубчак, директор департаменту стратегічного планування та регіональної політики Міністерства розвитку громад і територій України, вважає, що слід звернути увагу на настання юридичної відповідальності для тих, хто поставив під загрозу проведення виборів. Також він вважає, шо для добору людей до дільничних комісій варто залучати СБУ. На його думку, пілотний проект для безпекового скринінгу може бути проведений за дорученням голови Уряду України чи іншого представника Кабміну.
Окремо постає питання про можливість відкриття дільниць відразу в укриттях. Заступник начальника департаменту превентивної діяльності Національної поліції Анатолій Серединський наголосив, що в такому разі доведеться змінювати адреси дільничних виборчих комісій. Також він підкреслив, що додаткові заходи безпеки потребуватимуть додаткового фінансування. Крім того, за словами Серединського, підхід до повоєнних виборів залежатиме від того, як буде знято режим воєнного стану і припинено активну фазу бойових дій.
Насамкінець учасники заходу коротко обговорили безпекові виклики голосування за кордоном, де, за останніми даними МЗС, перебуває 8,9 млн українців. Наразі повноваження Нацполіції поширюються тільки на території посольств та консульств України, але у випадку відкриття додаткових виборчих дільниць поза межами дипломатичних установ постане питання їх охорони.
Захід відбувся за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Думки, озвучені під час дискусії, не обов’язково відображають позицію Міжнародного фонду «Відродження».
Джерело: ОПОРА
