Ізоляція, відчуття чужості, брак підтримки – з цим зіштовхуються тисячі українців, які були змушені залишити рідні міста через війну. Одні закриваються в собі, інші намагаються адаптуватися самотужки. А дехто знаходить розуміння й опору серед таких самих людей – завдяки проєкту «Контакт2U_Відновлення», який працює на Дніпровщині.
Проєкт допомагає їм адаптуватися в новому середовищі, знайти підтримку, відновити сили та знову відчути себе частиною спільноти. А іноді – навіть почати зовсім нову історію. Яку саме – розповідають учасниці.
Довідка: За офіційними підрахунками облради, на початку 2025 року на Дніпровщині знайшли нову домівку майже пів мільйона людей. Найбільше їх проживає у Дніпрі.
Нове життя не вдома
«Виїхали ми в серпні 2014 року. Чуже місто, чужі люди, все з нуля. Не було ані бажання, ані сил, ані грошей, щоб кудись ходити та с кимось спілкуватися», – свою історію розповідає пані Катерина. Жінка родом з Донецька, з 2014-го року має статус ВПО.
«Я навіть перестала наносити макіяж, бо не знаю цих людей на вулицях Дніпра, яка різниця, як я виглядаю? Робота, дім, серіали… Дуже не вистачає спілкування. Звичайні люди не могли зрозуміти, що ми переживаємо…», – говорить Катерина.
З початком повномасштабного вторгнення Слов’янськ покинула Софія та її дві донечки. 2,5 роки тому родина облаштувалась у Кам’янському. З пошуком житла, роботи та влаштуванням життя проблем не було. Старша донька Софії поїхала навчатися за кордон, а молодша Ксенія пішла до місцевої школи.
«Їй 12 років, після переїзду вона стала дуже закритою, почала затинатися і зовсім припинила спілкуватися з однолітками…», – розповідає Софія.
Підтримку та розуміння й Катерині, й Софії з донечкою вдалось знайти у спільноті людей, які стикнулись з тими самими викликами, – у колі переселенців. Жінки взяли участь у групових зустрічах проєкту «Контакт2U_Відновлення».
«Іноді нам потрібна підтримка, зміна обстановки, зустріч та спілкування з людьми, які розуміють…», – говорить пані Катерина.
«Я почала відчувати себе частиною спільноти. У мене та Ксюші з’явилися друзі. Ми наче розпочали нове життя», – додає пані Софія.
Як народився «Контакт2U_Відновлення»?
«Контакт2U_Відновлення» створила команда громадської організації «Сила майбутнього». Її керівниця Світлана Лук’янченко родом з Луганська. Після вимушеного переїзду до Дніпра разом із командою втілювала різноманітні волонтерські ініціативи для підтримки ВПО: тренінги, творчі заходи, акції, етно-тури Дніпровщиною.
«Наша мета спочатку була підтримати саме переселенців – таких, як ми. У 2015 році зареєстрували організацію, назвали її ГО «Сила майбутнього» і почали свою діяльність. Спочатку це були волонтерські ініціативи, а потім підучилися. І з вересня 2015 року почали втілювати різноманітні грантові проєкти на підтримку ВПО, на їхню інтеграцію у місцеві громади», – каже Світлана Лук’янченко.
Після початку повномасштабного вторгнення Світлана разом із однодумцями трансформували проєкт “Митці згоди”, де психологічну підтримку надавали освітянам. З травня команда ГО «Сила майбутнього» ініціювала окремий проєкт – «Контакт2U» – вже для допомоги переселенцям і волонтерам.
А торік, завдяки підтримці Міжнародного фонду «Відродження», вдалося створити «Контакт2U_Відновлення». Громадська організація «Сила Майбутнього» стала учасницею програми «Лабораторія стійкості», у межах якої і запустився проєкт. Ціль «Контакт2U_Відновлення» – підтримувати людей, яким потрібна допомога у відновленні психічного здоров’я та інтеграції у нове середовище.
«Проєкт корисний людям, які не справляються з втомою, тривогою, стресом і можуть долучитися до підтримуючих занять», – говорить Світлана.
Стартували із заходами у березні 2025 року одразу у Дніпрі, Камʼянському, Самарі та Олександрівці.
Як працює «Контакт2U_Відновлення»?
Основа проєкту – група, яка складається з людей, яким потрібна психологічна допомога і підтримка, та один фасилітатор. Це такий собі модератор, який допомагає рухатись разом та взаємодіяти.
«Через переселення люди втрачають соціальний капітал, який ми у межах проєкту допомагаємо відновити. У першу чергу створюємо атмосферу, в якій люди спілкуються, знаходять нових знайомих, діляться одне з одним своїми переживаннями, проблемами. Часто на фоні цього зближуються. Далі ми створюємо спільні чати, радимо їм кудись сходити. І у людей виникає своє тепле коло спілкування, яке стає підтримуючим», – зазначає Світлана Лук’янченко.
У Дніпрі підтримуючу групу веде Ксенія. Дівчина ще студентка – навчається на третьому курсі факультету психології. Щоб долучитись до проєкту, пройшла спеціальний тренінг для фасилітаторів.
«Ми тренували з професійним фасилітатором усі вправи, які потім давали людям. Випробовували їх на собі для того, аби знати, що відчуватиме людина і чим їй можна допомогти», – говорить Ксенія Касьяненко.
До групи Ксенії переважно входять дівчата та жінки. Основна проблема, з якою вони намагаються впоратися, – брак живого спілкування. І якщо на перших ознайомчих заняттях відвідувачки були затиснуті, то на третій-четвертій зустрічі ставали впевненими: розповідали про себе, ділилися переживаннями, говорить фасилітаторка.
«Люди приходили на заняття і знали, що на дві години заземляються. Використовували для цього спеціальні вправи. Одна з них – «Опора». Вона налаштовує на те, що, не дивлячись на якісь події, обставини навколо, в тебе є свій стрижень, в тебе є опора в собі».
https://www.instagram.com/reel/DK1S5LATXz1/embed/captioned/?cr=1&v=14&wp=810&rd=https%3A%2F%2Fmistorichka.media&rp=%2Fprozhyte%2Fvid-samotnosti-do-spilnoty-istorii-novykh-pochatkiv-razom-iz-kontakt2u_vidnovlennia%2F#%7B%22ci%22%3A0%2C%22os%22%3A1981%2C%22ls%22%3A567.3000000119209%2C%22le%22%3A1399%7D
Крім того, продовжує Ксенія, багато вправ були спрямовані саме на побудову комфортного спілкування. Наприклад, людей ділили на групи і пропонували розігрувати сценки випадкових зустрічей старих знайомих, в яких одна жінка за хвилину могла дізнатись, що сталося в житті іншої, «поки вони не бачились».
Навіщо малювати на заняттях?
У Самарі та в Олександрівці тренінги веде Світлана Дмитрієва. Психологиня спеціалізується, зокрема, на використанні арт-технік у своїй роботі. До неї приходять з різними запитами: самореалізація, підвищення самооцінки, розвʼязання сімейних питань, питань по роботі, страх самотності…
«Ще є запити щодо того, як впоратися з дітьми, з підлітками. Бувають такі випадки, в яких батькам треба навчитися більше довіряти дитині та давати їй можливість проявляти себе», – розповідає фахівчиня.
У своїй роботі Світлана використовує творчість і мистецтво. Через нього можна дізнатися емоційний стан людини будь-якого віку. На заняттях малюють кольорові плями, візерунки, різні символічні зображення: дороги, лабіринти, будинки, дерева.
Аналогічними методами в своїй роботі користується і Марина Атаманюк – фасилітаторка з Кам’янського. Особливо добре творчість допомагає розкритися дітям-переселенцям, каже жінка.
«У деяких дітей можуть збігатися малюнки за стилем, кольорами або вони роблять схожі саморобки. І завдяки цьому малеча зближується, починає товаришувати, спілкуватися», – говорить пані Марина.
За допомогою малюнків також можна виявити у людини не лише психологічні, а й фізіологічні проблеми.
«З дорослими ми займаємося нейрографікою або ландшафтним дизайном – малюємо карти з морями, океанами, піском, лісами тощо. Я розумію, де людині потрібна допомога. Якщо, наприклад, вона часто використовує чорний колір в малюванні, то в неї внутрішня тривога. Якщо людина часто малює якусь частину тіла, то можливо їй варто звернутися до лікаря, який їх лікує», – продовжує Марина Атаманюк.
Які результати роботи «Контакт2U_Відновлення»?
Для однієї групи проводять 4-5 семінарів. Близько 130 учасників долучились до «Контакт2U_Відновлення». Засновники проєкту говорять, що отримують гарні відгуки про свою роботу.
«Ми отримали зворотний зв’язок від учасниці, яка розповіла, що завдяки нашим заходам у неї з’явилася знайома – тепер вони іноді ходять разом на каву. Це для нас дуже показово: бачимо, як після тренінгів спілкування, яке спочатку здавалося вимушеним, перетворюється на справжні людські зв’язки», – зазначила Світлана Лук’янченко.
І додає: допомагати готові як переселенцям, так і містянам, які потребують психологічної підтримки.
Влітку підтримуючі заняття не проводяться. Початок нових заплановано на осінь. Слідкувати за анонсами та наборами груп можна на сайті та у соцмережах ГО «Сила майбутнього» і проєкту «Контакт2U_Відновлення».
Проєкт реалізується за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження» та агенції «Хліб для світу» в рамках спільної ініціативи «Лабораторія стійкості».
Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження» чи агенції «Хліб для світу».
Джерело: Місто і річка
