Що змушує мешканців громади не просто слухати про зміни, а ставати їхніми співавторами? Як зробити так, щоб голоси людей звучали не лише на виборах, а щодня – на зустрічах, у месенджерах, у бюджетах участі?
Ми віримо, що демократія починається з малого: зі зустрічі в сільському клубі, з групи у вайбері, з дискусії про шкільний бюджет. Саме для підтримки різних практик громадської участі ми підтримали в середині 2024 року 13 організацій в рамках конкурсу «Сприяння розвитку та використанню форм громадської участі на місцевому та регіональному рівнях».
Сьогодні, коли проєкти вже завершились, ми запитали наших грантерів про те, що працює найкраще, що допомагає залучати людей і що вони порадили б іншим. Як свідчать їх відповіді, не існує чарівної пігулки, яка допоможе швидко залучити мешканців, проте є підходи та інструменти, що працюють краще за інші.
Які формати громадської участі виявилися найефективнішими?
Олена Головкіна, ГО «Асоціація відродження та розвиток»
Найефективнішими були консультаційно-дорадчі органи. Особливо ради ВПО, молодіжні ради та ради ветеранів. Люди, які приїхали з інших регіонів, хочуть вирішувати свої проблеми і рухають громадянське суспільство.
Ірина Гайдучик, ГО «Волинський інститут права»
Найкраще спрацювали тематичні зустрічі, наприклад, про молодіжний розвиток або шкільний бюджет. Люди приходили вже з ідеями, і діалог був предметним. Дуже ефективними були й навчання для посадовців, адже їм бракує часу на розвиток, і такі сесії дають сильний результат.
Тетяна Кирилова, ГО «Громадська ініціатива Луганщини»
Ми працювали над стратегіями розвитку громад. Створювали робочі групи, проводили консультації з громадськістю, підписували меморандуми, організовували громадські обговорення. Все це дало гарний ефект.
Тетяна Кирилова, Ірина Гайдучик, Олена Головкіна
Які канали комунікації працювали найкраще для залучення мешканців громади до проєкту?
Олена Головкіна:
Офіційні Facebook-сторінки – це добре, але найкраще працювали месенджери: вайбер-групи, воцап, іноді телеграм. Там і активність, і жива реакція набагато більші.
Ірина Гайдучик:
Все залежить від цільової аудиторії. Із посадовцями найкраще працює особистий контакт. А щоб достукатися до мешканців ми працювали з лідерами думок у різних соціальних групах. Добре працювали вайбер-групи старостинських округів, молодіжні спільноти та особисті сторінки голів громад – за ними активно слідкують активні мешканці.
Тетяна Кирилова:
Найкраще працюють сучасні онлайн-інструменти. У Зазимській громаді використовували месенджери, телеграм, локальні групи у старостатах, тематичні Facebook-групи. Старости дуже активні, через них теж добре все працювало.
Що б ви порадили іншим для залучення мешканців?
Олена Головкіна:
Найважливіше – говорити з людьми напряму, чесно. Не прикрашати ситуацію, а казати, як є, і просити про допомогу. Люди відгукуються, коли бачать щирість і коли їх залучають до вирішення проблем.
Ірина Гайдучик:
Орієнтуватися на реальні потреби громади. Не йти лише за планом проєкту, а слухати, що актуальне саме зараз. Коли враховуєш запит громади – з’являється зацікавлення і з боку влади, і з боку людей.
Тетяна Кирилова:
Ніколи не нав’язувати готові рішення. У кожній громаді є свій контекст і свої особливості. Треба слухати, що люди вже роблять, які практики використовують. І підлаштовуватись під це — лише тоді буде ефект.
