Дітей із країн СНД без супроводу дорослих в Україні утримують у закритих міліцейських установах – всупереч міжнародним стандартам
Дітей із країн СНД без супроводу дорослих в Україні утримують у закритих міліцейських установах – всупереч міжнародним стандартам. Про це 31 травня під час прес-конференції в Києві розповіли представники Коаліції “Права дитини в Україні”. Моніторинг дотримання прав дітей підтримує програма “Верховенство права” Міжнародного фонду “Відродження”.
Правозахисники зацитували Загальні примітки №6 до Конвенції ООН про права дитини, де сказано, що “діти без супроводу чи розлучені діти не мають утримуватися під вартою”. Фахівці наголошують, що діти без супроводу розлучені з родинами, у зв’язку з цим ставлення до них має бути як до групи дітей, що потребують особливого захисту, зокрема сімейних форм опіки.
Водночас, згідно з Кишинівською угодою, яку Україна ратифікувала 2005 року, дітей без супроводу з країн СНД було прирівняно до дітей, які скоїли правопорушення, оскільки обидві категорії дітей слід утримувати у приймальниках-розподільниках.
“Приймальники-розподільники для дітей в Україні та Росії є закритими для суспільства, і в них діють жорсткі режимні правила. Діти, які там перебувають, із друзями й родичами спілкуються з дозволу та у присутності персоналу. Не дозволяється мати мобільні телефони. Як наслідок, діти втрачають зв’язки з зовнішнім світом, не можуть оскаржити своє перебування й позбавлені можливості захистити свої права”, – зазначила Марія Алєксєєнко, голова Жіночого консорціуму України.
“Під час моніторингу ми познайомилися з 17-річною дівчиною Анною з Херсонської області, яка є громадянкою Російської Федерації. Її історія добре ілюструє, що порушення прав дитини відбуваються на кожному етапі так званої допомоги – від першого контакту, коли міліція та соціальні служби прийшли до Анни додому на другий день після смерті мами й дали “15 хвилин на збори” й до сьогодні. Анна досі перебуває в закритих закладах – уже два місяці в Російській Федерації, де правила, мабуть, ще жорсткіші, ніж у нас, бо соціальні педагоги забороняють дівчині контактувати з будь-якими громадськими організаціями. Через це ми й наші партнери не можемо допомогти Анні відновити її права, надати юридичну консультацію тощо”, – розповіла правозахисниця.
За словами фахівців, Україна не готова захищати права дітей з інших країн, зокрема дітей-біженців.
“Діти-біженці, здебільшого хлопчики від 14 до 17 років, приїжджають із різних причин. Ці діти вже на території своєї батьківщини зазнали загрози для свого життя чи свободи, внаслідок чого вони перенесли психологічні й емоційні травми. Більшість таких дітей прибувають в Україну з таких країн, як Афганістан, Сомалі й інших країн Африки. Таких дітей не можна розміщувати у приймальниках-розподільниках, бо до зазначених установ можуть потрапити тільки діти з країн, які підписали Кишинівську угоду”, – зазначила Катерина Будіянська, юрист у справах дітей Представництва “Hayes Incorporated” в Україні.
“На жаль, слід зауважити, що ситуація у країнах світу, в тому числі й у тих країнах, які підписали Кишинівську угоду, може змінюватись і в негативний бік. Таким чином, ці країни також можуть стати “постачальниками” біженців (як це вже було, наприклад, із такими країнами, як Узбекистан, Чеченська республіка РФ)”, – додала вона.
За словами учасників прес-конференції, діти-біженці, які прибувають на територію України, стикаються з великою кількістю питань і проблем. “Незважаючи на те, що роботу з цими дітьми було передбачено законодавством України про біженців, держава виявилася неготовою до надання повноцінної допомоги такій уразливій категорії. Як уже зазначалося, діти-біженці – це передусім діти, а тому в них є такі самі потреби, як у звичайних хлопчиків і дівчаток, які постійно проживають в Україні. Так само, як громадянам України, таким дітям потрібно отримувати медичну допомогу, освіту, професійні навички, потрібно розвиватися. Але ці діти потребують ще й задоволення таких потреб, як дах над головою, речі першої необхідності, їжа, місце для відпочинку, психологічна допомога”, – зазначила Наталія Гуржій, керівник Благодійного фонду “Рокада”.
Представники Коаліції “Права дитини в Україні” оприлюднили своє звернення до уряду України з вимогою втрутитися в ситуацію та забезпечити інші форми опіки для дітей із країн СНД. На їхню думку, Кишинівську угоду слід переглянути.
При цьому начальник Департаменту кримінальної міліції у справах дітей МВС Олексій Лазаренко зауважив, що до вирішення цього питання слід залучити інші країни – учасниці угоди, оскільки зміни лише в Україні не дадуть бажаного результату й не гарантуватимуть відповідного ставлення до дітей з українським громадянством у країнах, що підписали угоду.
Контакти:
Коаліція “Права дитини в Україні”
Світлана Тарабанова
050 623 58 46
crc.ngo.ukraine@gmail.com
***
Мета програми “Верховенство права” – підтримати ініціативи громадянського суспільства, спрямовані на захист прав людини й основоположних свобод, сприяти підвищенню правової свідомості та громадської активності на центральному та місцевому рівнях.
