В українських громадах накопичується критична проблема: території, які втратили свої соціальні та економічні функції, не мають чітких інструментів для оновлення. Йдеться про занедбані промислові зони, житлові райони без розвитку, покинуті об’єкти та сільські території, які роками залишаються поза увагою інвестицій і політик розвитку.
Саме цій проблемі був присвячений круглий стіл «Як працювати з територіями, що потребують оновлення: європейські підходи та український контекст», який відбувся 20 січня 2026 року в Києві. У дискусії взяли участь представники центральних органів влади, народні депутати, українські та європейські експерти, архітектори й урбаністи.
За словами учасників, проблема полягає в якості та несинхронізованості планувальних документів. Стратегії розвитку громад часто існують формально і не дають відповідей на питання, як саме трансформувати конкретні проблемні території. Водночас просторове планування живе окремим життям і не пов’язане з реальними стратегічними пріоритетами громад.
Народна депутатка Олена Шуляк наголосила, що без якісного та узгодженого планування будь-яке оновлення приречене:
«В Україні діє досить складна система планувальних документів. Будь-яка спроможність громади починається з якісного планування. І тут є три фундаментальні документи, без яких будь-яке оновлення приречене: стратегія розвитку громади, публічні інвестиції та просторове планування.
Інвестор не заходить у хаос. Він заходить у передбачуване середовище. На мою думку, краще менше документів, але більш якісних», — зазначила Олена Шуляк.
Європейський досвід, який представив експерт з просторових політик Григорій Мельничук, демонструє інший підхід. Він навів приклади Німеччини та Польщі, де інтегроване поєднання стратегічного й просторового планування, а також «м’які» інструменти — агенції розвитку та спеціальні фонди — дозволили подолати кризові явища, трансформувати промислові зони та підтримати місцеву економіку.
З боку держави також визнають необхідність змін. Представниця Міністерства розвитку громад та територій України Марина Шевченко повідомила:
«Зараз напрацьовується законопроєкт щодо зміни підходу до стратегічного планування, який планується подати на розгляд парламенту вже цього року. Сподіваємося, це будуть зміни не лише на рівні громад, а й на національному рівні».
Практики наголошують, що без розуміння контексту територій ревіталізація перетворюється на чергове будівництво. Вячеслав Горяний з архітектурно-проєктної компанії АІММ зазначив, що справжня ревіталізація — це комплексний процес, який враховує історичні, соціальні та культурні особливості місця. Як приклад він навів проєкт Central Park в Ужгороді, де колишні промислові зони були трансформовані у новий житловий простір.
Про іншу сторону проблеми — інституційну спроможність — говорив старший експерт з містопланування ООН-Хабітат Андрій Гінкул. За його словами, надмірна кількість документів розфокусовує ресурси громад, а без людей і спроможності до впровадження планування втрачає сенс.
Підсумовуючи дискусію, модераторка круглого столу Ольга Гвоздік наголосила, що розмова про ревіталізацію окремих територій вивела учасників на глибшу системну проблему:
«Ми почали з розмови про ревіталізацію занедбаних територій, а прийшли до проблеми архітектури планувальних документів в Україні — складної, розрізненої і такої, що часто не веде до впровадження».
За її словами, Україні потрібен «місток» між стратегічними та просторовими документами, інвентаризація планувальної документації, фінансування не лише об’єктів, а й самого планування, підготовка команд у громадах та єдина система даних для ухвалення рішень.
Учасники круглого столу відзначили, що ця дискусія стала важливим кроком до формування національного діалогу про ревіталізацію територій та необхідність глибоких змін у системі планування розвитку.
Організатори подякували за участь Міністерству розвитку громад та територій України, архітектурно-проєктній компанії АІММ, ООН-Хабітат, народним депутатам та всім експертам, наголосивши, що саме залучення різних сторін дозволило провести фахову, відкриту дискусію та напрацювати спільні висновки.
Захід організовано Інститутом розвитку суспільних інновацій в межах проєкту «Імпульс», що реалізовується Міжнародним фондом «Відродження» та Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida). Зміст матеріалу не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження», Фонду Східна Європа, Уряду Норвегії та Уряду Швеції.
Джерело: Громадський простір
