У лютому 2016 року Українська фундація правової допомоги провела опитування кураторів юридичних клінік Україні. Так, із 40 респондентів (представників різних ВУЗів) 39 відповіли про готовність продовжувати на волонтерських засадах розвивати власні юридичні клініки. Волонтерство викладачів у даному випадку – це не лише поклик душі. Річ у тім, що попри визначення і Положення Міністерства освіти від 2006 року, більшість юридичних клінік України все-таки не є структурними підрозділами університетів і тому ВУЗи на їх існування ресурсів, окрім приміщення та комп'ютерів, не виділяють. Це стосується і заробітної плати кураторів – додаткової винагороди викладачам за їхню роботу зі студентами у юридичних клініках бюджетами університетів не передбачено.
Юридична клініка (не плутати з медичним закладом) – це структурний підрозділ університету, в межах якого студенти-юристи під керівництвом викладачів набувають практичної підготовки – надають безкоштовну юридичну допомогу.
У лютому 2016 року Українська фундація правової допомоги провела опитування кураторів юридичних клінік Україні. Так, із 40 респондентів (представників різних ВУЗів) 39 відповіли про готовність продовжувати на волонтерських засадах розвивати власні юридичні клініки. Волонтерство викладачів у даному випадку – це не лише поклик душі. Річ у тім, що попри визначення і Положення Міністерства освіти від 2006 року, більшість юридичних клінік України все-таки не є структурними підрозділами університетів і тому ВУЗи на їх існування ресурсів, окрім приміщення та комп’ютерів, не виділяють. Це стосується і заробітної плати кураторів – додаткової винагороди викладачам за їхню роботу зі студентами у юридичних клініках бюджетами університетів не передбачено.
При цьому, за результатами опитування, кожна клініка надає приблизно 20 перевірених викладачем письмових консультацій щомісяця. Клієнти юридичних клінік – найуразливіші групи суспільства, які не мають коштів заплатити за таку консультацію будь-де в іншому місці. Цим людям звернутися до платних юристів – це нечувана розкіш, про яку вони навіть не мріють. Тому такі провайдери правової допомоги як юридичні клініки мають також велике соціальне значення.
Викладачам-кураторам, які у такий спосіб «волонтерять», юридичні клініки – це можливість показати студентам реальне застосування теорії, тому відмовитися від додаткового неоплачуваного навантаження для них – це відмовитися від ідеї якісного навчання нового покоління юристів. На щастя, в Україні таких героїчних ентузіастів поки що вистачає, але це той самий приклад, коли держава і Міністерство освіти зокрема, мають нарешті звернути увагу розвиток юридичної клінічної освіти.
За словами члена правління Асоціації юридичних клінік України, доктора юридичних наук Андрія Галая, «…юридична клініка сьогодні є найдосконалішою технологією практичного спрямування вищої юридичної освіти. Юридичний клінічний рух, тобто викладачі і студенти юридичних клінік – одна з найбільш творчих та прогресивних спільнот вищої школи України. На жаль, сьогодні ми можемо лише мріяти про стабільну підтримку більш як 50 юридичних клінік України. Вітчизняні Виші в складних умовах кризи вищої освіти самі їх не утримають. Нагадаємо, три роки тому ми розмовляли про сто юрклінік, а українська мережа могла показувати приклад сусіднім країнам».
Цього року Міжнародний фонд «Відродження» вкотре підтримав ініціативу кураторів та студентів, які беруть участь в юридичному клінічному русі щодо проведення Всеукраїнських змагань з якості консультування клієнтів. Турнір відбудеться в Острозькій академії 10-12 березня 2016 року. Одним із завдань, яке ставлять перед собою організатори – розвиток інституційної спроможності Асоціації юридичних клінік і включення їх в загальноукраїнський процес створення системи безоплатної правової допомоги. Так, куратор зазначеного турніру Марія Цип’ящук стверджує: «Юридичні клініки успішно співпрацюють з державними центрами безоплатної правової допомоги, мережею громадських організацій – центрів правової інформації та консультації, адже – зрештою – цілі та завдання таких формувань багато в чому схожі. Однак, до ідеї такої співпраці варто підходити зважаючи на обсяг і складність юридичної роботи, яка може бути виконана клініцистами і, таким чином, розвантажити, наприклад державні центри безоплатної правової допомоги. З другого боку, інші провайдери правової допомоги можуть бути ефективним джерелом здобуття практичного досвіду для студентів-випускників. Таким чином, можна одночасно реалізувати як освітній, так і соціально-спрямований компоненти ідеї функціонування юридичних клінік».
У лютому 2016 року на Всеукраїнському з’їзді членів Асоціації юридичних клінік було обрано нового голову Праавління – ним став молодий заступник декана юридичного факультету Одеської юридичної Академії ім.. Мечнікова Максим Лоджук. У своєму першому виступі Максим зазначив: «…в Україні існує близько 300 юридичних вишів, але невідомо про існування та діяльність такої ж кількості юрклінік, наявність яких в структурі навчальних закладів юридичного профілю є обов’язковою згідно наказу МОН України 2006 року. Тому лише коли самі представники вітчизняного юридичного клінічного руху зрозуміють реальний стан речей, можна буде приступати до пошуку нових підходів до підняття ролі юридичних клінік як унікальних баз набуття студентами практичних навичок професії юриста».
Для того, щоб зрозуміти юридичні клініки, потрібно спробувати уявити себе у трьох образах: по-перше, їхнього клієнта, для якого юридична клініка є чи не єдиним способом вирішити свою проблему у правовий спосіб, по-друге – студента, для якого юридична клініка є можливістю отримати практичні навички роботи, та по-третє – куратора, для якого юридична клініка є гарантією якісної юридичної освіти і наявності нового покоління професійних юристів. Хочеться побажати їм усім успіху!
Микола Сіома, Українська фундація правової допомоги
