У Києві відбулася презентація аналітичного дослідження «Українська мова в освіті тимчасово окупованого Криму: від забуття до дискримінації». Захід став платформою для обговорення мовної політики держави-окупанта на півострові, її наслідків для національної ідентичності та адвокації проблеми на міжнародному рівні. У дискусії взяв участь представник Національної ради в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Володимир Ляшенко.
У тимчасово окупованому Криму роками розгортається повзуча, руйнівна кампанія з деукраїнізації, що набула нових масштабів після початку повномасштабного вторгнення росії. Українська мова не забороняється відкрито, але методично витісняється з публічного простору й інформаційного поля. Автори дослідження – Владислав Мірошниченко, Андрій Щекун і Юлія Тищенко – зібрали факти, які демонструють не лише відсутність доступу до українськомовної освіти, а й цілеспрямовану політику усунення мови з освітнього процесу Криму. Це частина стратегії окупаційної влади, спрямованої на асиміляцію та знищення національної ідентичності українців. Покоління кримчан зростає в умовах, де українська мова ідентифікується як «чужа» або навіть «ворожа».
У своєму виступі представник Національної ради наголосив, що проблеми з україномовною освітою в Криму існували ще до початку окупації.
«До 2014 року українська громада в Криму мала гірші умови для здобуття освіти українською, ніж на материку. У школі № 43 Сімферополя, яка формально вважалася україномовною, майже всі предмети викладалися іншими мовами. Після переведення до звичайної школи на Кіровоградщині учням доводилося заново вчитися сприймати українську як мову навчання. Цю мовчазну згоду держави ми вже не маємо права повторити після деокупації півострова», – акцентував Володимир Ляшенко.
Учасники заходу погодилися, що наведені факти підкреслюють глибоко вкорінену проблему, яку держава має вирішити раз і назавжди.
Під час заходу також було представлено результати моніторингу освітньої політики окупаційної адміністрації Криму. Зафіксовано факти примусової мілітаризації навчального процесу, обмеження доступу до української мови та порушення норм міжнародного гуманітарного права. За цими фактами вже відкрито кримінальні провадження.
Роль медіа у формуванні мовного середовища
Результати презентованого дослідження засвідчують потребу в цілеспрямованій державній політиці щодо підтримки української мови та культури на окупованих територіях, а також посилення інформаційного спротиву через доступні канали комунікації.
Важливу роль у підтримці та розвитку україномовного простору в Криму мають відіграти медіа – передусім друковані. Без них освітні ініціативи залишатимуться ізольованими, позбавленими ширшого контексту й підтримки. Тому важлива державна підтримка українських медіаресурсів, особливо релокованих, пояснив Володимир Ляшенко. Він розповів, що вимушено переміщена газета «Кримська світлиця» через брак фінансування може припинити друк.
«Освіта – це лише один з інструментів формування україномовного середовища в Криму. Іншим важливим фактором є наявність на півострові розвиненої мережі україномовних медіа, в тому числі друкованих. Тому сьогодні важливо мати державну підтримку єдиної релокованої україномовної газети «Кримська світлиця». Без такої підтримки вона може припинити існування вже до кінця 2025 року», – повідомив представник медіарегулятора.
Учасники дискусії також обговорили питання імплементації міжнародних рішень, спрямованих на захист прав українців у Криму. Нагадаємо, Міжнародний суд ООН зобов’язав росію гарантувати право на освіту українською мовою на півострові. А Європейський суд з прав людини прийняв до розгляду міждержавну скаргу України, де зафіксовано системні порушення прав людини, зокрема й тих, що пов’язані з обмеженням доступу до навчання рідною мовою.
Для України міжнародні рішення та реакція – не декларативний жест, а чітко окреслений план дій. Він передбачає системне документування порушень, юридичні процеси, а також стратегічну розробку освітньої політики, яка після деокупації поверне українську мову і забезпечить її повноцінне функціонування.
У заході взяли участь представники громадськості, державних інституцій, експерти Міжнародної Кримської платформи, Крайової Ради Українців Криму (КРУК) та дослідники історії українців півострова. Організатор — ГО «Кримський центр ділового та культурного співробітництва «Український дім» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Подія відбулася в межах проєкту «Право на освіту в контексті окупованого Криму».
Під час заходу Анна Слюсаренко, продюсерка, сценаристка, голова правління ГО «Тутешні» та Людмила Мельник, режисерка, презентували тизер документального фільму «Люди кольору свободи», створений під патронатом Сил спеціальних операцій ЗСУ. Фільм про ненасильницький спротив українців російській агресії, який триває з 2014 року і дотепер.
Джерело: Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення
