В основу розбудови державної міграційної політики України має бути покладена Концепція поствоєнного економічного розвитку держави, центральним вектором якої повинно стати створення передумов для стримування відтоку населення, розвитку інтелектуального потенціалу держави і забезпечення найбільш повної професійної самореалізації на ринку праці. Таким став основний підсумок Круглого столу “Міграційна політика як важіль поствоєнного розвитку України”, який відбувся у Києві 27 лютого.
Учасники заходу, серед яких були науковці, народні депутати, чиновники та громадські діячі, зазначили, що перспективними напрямками розбудови міграційної політики України мають стати такі:
– стратегічний характер міграційної політики;
– захист національних економічних інтересів;
– пріоритет кваліфікованої імміграції;
– визначення пріоритетних сфер залучення мігрантів;
– децентралізація реалізації міграційної політики;
– залучення акредитованих роботодавців до вирішення завдань трудоресурсного забезпечення;
– визначення чітких критеріїв допуску іммігрантів в країну;
– запобігання нелегальній міграції.
За результатами роботи круглого столу учасники запропонували створити робочу групу з розробки пропозицій щодо удосконалення державної міграційної політики України.
“Ми маємо розробити не просто стратегію повернення мігрантів з-за кордону, а там має бути акцент на те, що ми їм зможемо запропонувати… Питання в тому, щоб ми повернули людей, які можуть і хочуть працювати в Україні,” – сказала Елла Лібанова, директор Інституту демографії та проблем якості життя НАН України.
“В основу розбудови державної міграційної політики має бути покладена Концепція поствоєнного економічного розвитку України. Найголовнішим завданням держави має стати кардинальне зростання продуктивності праці як основи економічного зростання і стримування відтоку населення,” – сказала Світлана Калініна, декан економіко-правового факультету Маріупольського державного університету, доктор економічних наук, професор.
“Міграційна політика має бути продовженням загальної демографічної політики, якою опікується Мінсцополітики, і політики щодо зайнятості, якою опікується Мінекономіки. Передусім ми маємо забезпечити працевлаштування і гідний заробіток для українських громадян, зокрема значної кількості ВПО, які зараз не мають роботи. Залучення мігрантів буде необхідне для відбудови, але до цього питання треба підійти зважено. За досвідом розвинених країн, трудову міграцію слід використовувати прицільно, виходячи з того, в яких секторах та в яких професіях Україна буде мати дефіцит, який неможливо задовольнити за рахунок української робочої сили. Інакше це може не вирішити, а посилити диспропорції на українському ринку праці, погіршити становище українських громадян, і соціальне напруження у країні,” – відзначила Дарина Марчак, перша заступниця міністра соціальної політики України.
“В умовах загострення безробіття та зростання дисбалансу на ринку праці особливої уваги набуває розбудова виваженої міграційної політики. Державна служба зайнятості долучається до вирішення проблем трудоресурсного забезпечення ринку праці, зокрема через реалізацію програм професійної підготовки, перепідготовки населення, а також програм з підтримки бажаючих в організації чи розширенні власного бізнесу, ” – сказала Купрій Ольга, Директор департаменту стратегічного планування, бюджетування та статистики Державного центру зайнятості України.
“Щоб повернути українців додому, маємо відпрацювати два напрямки. Зовнішній напрямок – українці за кордоном повинні відчувати постійний захист в будь-якому куточку світу. І внутрішній – Україна зобов’язана перейти на власний продукт, власне виробництво, а це гарантовані робочі місця і працююча економіка. А працююча економіка – запорука нашої перемоги, ” – сказав Олег Дунда, народний депутат України.
“Розробка та втілення міграційної політики, як одного з ключових елементів повоєнної відбудови, має важливе значення для стимулювання економічного зростання та розвитку трудових ресурсів України. Національним інтересом є створення максимально сприятливих умов для повернення українських біженців, в першу чергу молоді, а також створення гідних умов праці задля нівелювання можливості використання трудових мігрантів для демпінгу ринку праці,” – сказала Іванна Храпко, голова Молодіжної ради Федерації профспілок України.
“Війна викликала суттєвий дефіцит кадрів та змінила гендерну структуру вітчизняного ринку праці. Розмірковуючи над новою міграційною політикою варто взяти до уваги можливість поступового та часткового заміщення вакантних посад за рахунок жінок. Вже зараз варто розпочати дослідження обсягів гендерного транзиту, що дасть змогу запропонувати ефективні шляхи подолання проблеми нестачі кадрів,” – сказав Юрій Гаврилечко, доцент кафедри національної безпеки, менеджменту та публічного адміністрування Чернігівського інституту інформації, бізнесу і права.
“Для післявоєнного відновлення економіки та зростання ВВП Україна потребуватиме додатково 8 мільйонів працівників. Отже, на державному рівні треба терміново змінювати політики і стратегії для максимального залучення усіх працездатних українців до ринку праці. Величезний ресурс – це працездатні внутрішньо переміщені особи (ВПО). Враховуючи невизначеність щодо виплати репарацій та відсутність державних коштів на відбудову зруйнованого агресором житла, стратегічним рішенням залучення ВПО до роботи є створення можливостей для отримання безвідсоткового пільгового кредиту терміном на 30 плюс років на купівлю власного житла,” – сказав Павло Фролов, народний депутат України.
“Необхідно лібералізувати процедуру працевлаштування іноземних громадян в Україні. Першим кроком у процесі оновлення ринку праці може стати скасування вимоги до працедавців отримувати дозвіл на застосування праці іноземців та осіб без громадянства. Це дозволить зменшити втрати, час та ресурси українського підприємництва, яке воно витрачає на дозвільні процедури у процесі подолання дефіциту робочої сили” – сказав Рущишин Ярослав, народний депутат України.
“Непродумані, необережні законодавчі зміни під час війни можуть призвести до демпінгу на ринку праці, стимулювати тіньову зайнятість, посилити соціальну та економічну нерівність,” – зазначила Землянська Наталія, Голова правління Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
“Після закінчення бойових дій один з найбільш затребуваних фахів буде будівельник. Отже, перспективи будівельної галузі виглядають дуже привабливо і треба реалізовувати їх вже зараз. В тому числі, за допомогою сучасної міграційної політики, для розробки якої я пропоную створити робочу групу, в яку залучити найкращих в Україні спеціалістів,” – зауважив Василь Воскобойник, керівник проекту “Візія-2033”, президент “Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування”.
Захід організовано ГО “Всеукраїнська асоціація компаній з міжнародного працевлаштування” в межах реалізації проєкту “Візія-2033: збереження та розвиток трудових ресурсів України в найближче десятиріччя” за підтримки Програми USAID “РАДА: наступне покоління”, що виконується ГО “Інтерньюз Україна”.
Дана подія стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID). Зміст не обов’язково відображає погляди USAID чи уряду Сполучених Штатів.
Дослідження “Аналіз міграційної політики держав: орієнтири для України” проведено за підтримці Міжнародного фонду “Відродження”.
Джерело: Інтерфакс-Україна
