Консорціум #RRR4U 30 червня представив новий випуск моніторингу виконання зобов’язань України в межах програми співпраці з МВФ та механізму Ukraine Facility від ЄС. Модерував захід Юрій Ромашко, виконавчий директор ІАА.
Експерти фіксують системну тенденцію до затримок і часткового невиконання індикаторів, що загрожує як подальшим траншам міжнародної допомоги, так і загальній динаміці реформ.
Максим Самойлюк, економіст ЦЕС, висвітлив виконання Україною умов восьмого перегляду програми МВФ. За його словами, всі кількісні критерії, зокрема у сфері бюджетного процесу, дотримано, що фактично відкриває шлях до отримання чергового траншу обсягом близько 500 мільйонів доларів.
«Ми справді знаходимося в історично нових горизонтах з точки зору співпраці з Міжнародним валютним фондом, тому що успішно проходимо перегляди, але водночас дедалі частіше користуємося поблажливістю Фонду замість того, щоб виконувати всі зобов’язання вчасно», — наголосив Максим.
Окрему увагу він приділив викликам дев’ятого перегляду, зокрема невизначеності щодо перевірки НКЦПФР та призначення постійного керівника Держмитслужби. Самойлюк підкреслив, що попри конструктивну позицію МВФ, ключовим залишається своєчасне виконання реформ, адже у 2025 році Україна розраховує на понад 2 мільярди доларів за підсумками чотирьох переглядів програми.
Варто зазначити, що 30 червня Рада МВФ схвалила восьмий перегляд програми розширеного фінансування та затвердила виділення траншу обсягом 0,5 млрд дол. США.
Альона Корогод, експертка проєкту DiXi Group, проаналізувала виконання умов у межах програми Ukraine Facility. Вона зазначила, що на початку реалізації Україна демонструвала позитивну динаміку та вчасно отримувала фінансування від ЄС. Однак вже другий квартал поспіль ситуація погіршується.
«Станом на кінець другого кварталу виконано лише шість із одинадцяти індикаторів. Це свідчить про негативну динаміку і вже призвело до втрати понад 1 мільярда євро потенційного фінансування», — наголосила Альона.
Вона звернула увагу, що частина зобов’язань перебуває на стадії виконання, а деякі, ймовірно, не будуть виконані вчасно. Серед найбільш проблемних напрямів — ухвалення ключових законів у сферах правосуддя, цифровізації, енергетики та освіти. Через затримки уряд ініціював дисциплінарну відповідальність для посадовців, які допустили порушення термінів.
Також експертка повідомила, що Міністерство економіки офіційно стало національним координатором програми й відповідатиме за взаємодію з Єврокомісією. А вже 10–11 липня, у межах конференції URC, буде представлено новий пакет інвестиційних проєктів у рамках Ukraine Investment Framework.
Олександра Бетлій, провідна експертка ІЕД, під час свого виступу наголосила на критичній важливості реформи державного управління для реалізації реформ в Україні.
«Без професійної, доброчесної та мотивованої державної служби ефективні зміни неможливі. Саме держслужбовці впроваджують реформи — ми, як громадськість, можемо радити, але рішення та дії залежать від них», — зазначила Олександра.
Вона зауважила, що попри довгу історію, реформа державного управління (РДУ) потребує ще багато складних кроків. Вона залишається надзвичайно актуальною — особливо в умовах великого обсягу змін, які Україна має ухвалити та реалізувати як в рамках виконання зобов’язань в межах Плану України та Програми МВФ, але великий перелік змін з євроінтеграції. Нині бракує кадрів, які відповідали б вимогам доброчесності, фаховості й мотивації, про що відкрито говорять у більшості міністерств та центральних органів влади.
Олександра також зазначила, що у Плані України для отримання фінансування за Ukraine Facility РДУ винесена в окремий розділ — як пріоритет на національному рівні. Заходи передбачено за основними трьома напрямками: врегулювання оплати праці, оновлення процедур відбору на державну службу (зокрема, відновлення конкурсів), цифровізація управління державною службою та людськими ресурсами відбору на державну службу.
Андрій Заболотний, експерт Центру політико-правових реформ, висвітлив основні результати дослідження про виклики реформи державної служби і шляхи їх вирішення.
«Державна служба в Україні асоціюється з низкою старих проблем: браком мотивації, політичним впливом і відсутністю відкритого доступу. Низька фінансова мотивація та складність процедур роблять її непривітною для професіоналів, що ускладнює впровадження реформ. Відновлення конкурсів на посади, посилення юридичного супроводу та незалежний аудит функціонування органів — це ключові кроки, які потрібні для модернізації системи», — зазначив Андрій.
Він також звернув увагу на затримки у відновленні конкурсів, через що призначення здійснюються без відкритого відбору, а політичний вплив на кадрові рішення залишається суттєвим викликом. Окремо експерт підкреслив важливість посилення ролі юридичних служб у державних органах для гарантування дотримання принципу законності та недопущення виконання незаконних розпоряджень.
Крім того, Андрій акцентував на проблемах із впровадженням єдиних підходів до оплати праці, де через політичний вплив і відсутність чітких правил виникають значні дисбаланси в зарплатах між державними службовцями.
На його думку, тільки комплексне і системне вирішення цих проблем створить професійну, мотивовану та ефективну державну службу — основу для успішної реалізації реформ державного управління в Україні.
Кирило Клименко, член Рахункової палати, представив результати аудиту реформування системи оплати праці державних службовців — ключового чинника успіху реформи державного управління в Україні. Він наголосив, що система оплати праці є «двигуном», який мотивує та утримує професіоналів на державній службі, впливаючи на ефективність впровадження реформ.
«Реформа системи оплати праці — це фундаментальна складова реформи державного управління, що лежить в основі всіх інших змін. Від мотивації та професійної підготовки державних службовців залежить успіх реалізації реформ. Держава має конкурувати на ринку праці, створюючи справедливі умови оплати, адже лише так можна залучити і утримати найкращих фахівців. Наша мета — зробити уряд підзвітним за обіцянки у стратегічних документах та через аудит виявити реальні виклики і прогалини в реформі», — підкреслив Кирило.
За його словами, сьогодні в Україні існують суттєві проблеми: надмірний політичний вплив на кадрові рішення, нерівність в оплаті праці та відсутність єдиного органу, що володіє повною інформацією про зарплати в державних структурах. Аудит також виявив значні перекоси у внутрішніх переміщеннях працівників та вплив системи класифікації посад на бюджетування.
Кирило додав, що Рахункова палата здійснює зовнішній аудит, спрямований на підзвітність уряду у виконанні його обіцянок, зафіксованих у стратегічних документах. Уже зібрано базу з понад трьох мільйонів записів про оплату праці державних службовців за 2023–2024 роки, що дасть змогу об’єктивно оцінити ефективність реформи.
Грегор Вірант, керівник Програми SIGMA, окреслив прогрес і перспективи реформи державної служби в Україні.
«Відкриті конкурси на державні посади в Україні вже давно не проводяться — спочатку через пандемію COVID-19, а згодом через військовий стан. Під час пандемії Україна була єдиною країною, яка відклала проведення відкритих конкурсів, тоді як інші держави ЄС такого не робити. Відновлення відкритих конкурсів є необхідним кроком, це міжнародний стандарт», — акцентував Грегор.
***
Переглянути запис презентації Моніторингу умов програми МВФ та допомоги ЄС у межах Ukraine Facility можна за посиланням.
Ознайомитися з презентацією Моніторингу умов програми МВФ та допомоги ЄС у межах Ukraine Facility можна за посиланням.
RRR4U (Resilience, Reconstruction and Relief for Ukraine) — це консорціум чотирьох українських організацій громадянського суспільства: Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, ІАА (Інститут аналітики та адвокації) та DiXi Group.
RRR4U щомісяця випускає Моніторинг виконання Україною умов ключових міжнародних програм фінансування з МВФ та ЄС. Щоквартальні випуски додатково містять більш глибокий аналіз окремого аспекту програм з міжнародними партнерами. Ознайомитися з підсумками попередніх Моніторингів можна на сайті консорціуму.
Захід відбувся за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”.
Джерело: DiXi Group
